Нора будувала своє життя на втіленні бажань інших людей. В даному випадку на бажанні свого чоловіка. Здається, що він її любить, плекає, всіляко нагороджує за її праці. Але це лише зовнішня оболонка. Всередині він вважає її своєю іграшкою, своєю лялькою, якою можна грати і яка без жодних суперечок буде виконувати поставлені їм вказівки. І нора відіграє свою роль, щоб не засмутити чоловіка. Вона приховує за ляльковою маскою свою гордість, величезну напругу сил і здатність на самопожертву. Це ми можемо бачити в її розповіді про те, як вона зайняла грошей для лікування чоловіка від туберкульозу. Після погроз Крогстада вона розуміє, що не зможе вічно ховатися під маскою і що чоловік скоро дізнається про її вчинок. Вона знову одягає "маску схиляння" перед чоловіком. Вона боїться, що все може повернутися в зовсім іншу сторону, якщо чоловік дізнається про борг. І в кінці твору це і трапляється. Чоловік показує свою справжню сутність, і це нарешті-таки допомагає норі показати свою особистість, індивідуальність. Вона сподівалася на його підтримку, до в цій ситуації, а він вирішив кинути її напризволяще. Коли він дізнався, що борг норі все-таки прощають, то намагається знову повернути Нору під свою владу, але вона вже стає справжньою "живою людиною".
Христина, або фру Лінне-це вже самостійна людина, яка здатна піти на важку роботу і самопожертву. Вона була змушена вийти заміж за нелюбого людини, щоб її рідні не залишалися голодною. Через це вона і кинула Крогстада. Після смерті матері і поліпшення стану молодших братів вона може нарешті зітхнути спокійно. Але у неї не виходить. Вона звикла піклуватися про когось, комусь допомагати. І вона повертається до Крогстада, щоб піклуватися про нього і 4 дітей, які втратили матір.
Прикосновение к великому таинству рождения Христа трепетно описывает сочинение на тему «Рождество». В этот день в каждый дом приходит благая весть, дарящая людям Надежду в счастливое будущее, Веру в чудеса, Любовь друг к другу и братьям нашим меньшим. Главная Звезда, ярко вспыхнувшая в ночном небе, приносит в дома счастье, а в сердца людей – умиротворение.
Рождество приходит в каждый дом веселой колядой и трепетным ожиданием чуда. Ведь каждого из нас ждет сказочное волшебство самого таинственного рождения всех времен – появление на свет маленького Иисуса.
Любимый город, еще украшенный новогодними гирляндами и усыпанный остатками мишуры, торжественно замирает перед восхождением на ясное, зимнее небо, сверкающее россыпью созвездий, главной Звезды, дарящей миру светлый праздник Рождества Христова.
Как радуется детвора, разнося из дома в дом пророческие строчки рождественских колядок и получая щедрое угощение от счастливых и гостеприимных хозяев. Дети собираются небольшими группками и разбегаются во все концы зимнего города, дабы никого не пропустить и не обделить благой вестью. В морозном воздухе витают мандариновые и карамельные ароматы, переплетающиеся с густым и душистым запахом маковых пирогов.
За праздничными столами собираются малые и большие семьи, чтобы в кругу самых родных и близких встретить замечательный праздник, несущий в дома уют, тепло сердец, благополучие и радость новой жизни. Всю ночь люди ходят друг к другу в гости, обмениваясь подарками и угощениями.
Счастливые дети под звездно лунным небом лихо скатываются на санках с ледяных горок или, собравшись у одного из друзей, делятся наколядованными вкусняшками. Им необъяснимо легко и радостно от того, что рождественская ночь похожа на сказку, а зимние каникулы продолжаются.
Все любят Рождество. Этот праздник – неотъемлемая часть нашей жизни, которая озаряет монотонность будней яркой вспышкой священной веры, новой надежды и беззаветной любви
Нора будувала своє життя на втіленні бажань інших людей. В даному випадку на бажанні свого чоловіка. Здається, що він її любить, плекає, всіляко нагороджує за її праці. Але це лише зовнішня оболонка. Всередині він вважає її своєю іграшкою, своєю лялькою, якою можна грати і яка без жодних суперечок буде виконувати поставлені їм вказівки. І нора відіграє свою роль, щоб не засмутити чоловіка. Вона приховує за ляльковою маскою свою гордість, величезну напругу сил і здатність на самопожертву. Це ми можемо бачити в її розповіді про те, як вона зайняла грошей для лікування чоловіка від туберкульозу. Після погроз Крогстада вона розуміє, що не зможе вічно ховатися під маскою і що чоловік скоро дізнається про її вчинок. Вона знову одягає "маску схиляння" перед чоловіком. Вона боїться, що все може повернутися в зовсім іншу сторону, якщо чоловік дізнається про борг. І в кінці твору це і трапляється. Чоловік показує свою справжню сутність, і це нарешті-таки допомагає норі показати свою особистість, індивідуальність. Вона сподівалася на його підтримку, до в цій ситуації, а він вирішив кинути її напризволяще. Коли він дізнався, що борг норі все-таки прощають, то намагається знову повернути Нору під свою владу, але вона вже стає справжньою "живою людиною".
Христина, або фру Лінне-це вже самостійна людина, яка здатна піти на важку роботу і самопожертву. Вона була змушена вийти заміж за нелюбого людини, щоб її рідні не залишалися голодною. Через це вона і кинула Крогстада. Після смерті матері і поліпшення стану молодших братів вона може нарешті зітхнути спокійно. Але у неї не виходить. Вона звикла піклуватися про когось, комусь допомагати. І вона повертається до Крогстада, щоб піклуватися про нього і 4 дітей, які втратили матір.
Объяснение:
Объяснение:
Прикосновение к великому таинству рождения Христа трепетно описывает сочинение на тему «Рождество». В этот день в каждый дом приходит благая весть, дарящая людям Надежду в счастливое будущее, Веру в чудеса, Любовь друг к другу и братьям нашим меньшим. Главная Звезда, ярко вспыхнувшая в ночном небе, приносит в дома счастье, а в сердца людей – умиротворение.
Рождество приходит в каждый дом веселой колядой и трепетным ожиданием чуда. Ведь каждого из нас ждет сказочное волшебство самого таинственного рождения всех времен – появление на свет маленького Иисуса.
Любимый город, еще украшенный новогодними гирляндами и усыпанный остатками мишуры, торжественно замирает перед восхождением на ясное, зимнее небо, сверкающее россыпью созвездий, главной Звезды, дарящей миру светлый праздник Рождества Христова.
Как радуется детвора, разнося из дома в дом пророческие строчки рождественских колядок и получая щедрое угощение от счастливых и гостеприимных хозяев. Дети собираются небольшими группками и разбегаются во все концы зимнего города, дабы никого не пропустить и не обделить благой вестью. В морозном воздухе витают мандариновые и карамельные ароматы, переплетающиеся с густым и душистым запахом маковых пирогов.
За праздничными столами собираются малые и большие семьи, чтобы в кругу самых родных и близких встретить замечательный праздник, несущий в дома уют, тепло сердец, благополучие и радость новой жизни. Всю ночь люди ходят друг к другу в гости, обмениваясь подарками и угощениями.
Счастливые дети под звездно лунным небом лихо скатываются на санках с ледяных горок или, собравшись у одного из друзей, делятся наколядованными вкусняшками. Им необъяснимо легко и радостно от того, что рождественская ночь похожа на сказку, а зимние каникулы продолжаются.
Все любят Рождество. Этот праздник – неотъемлемая часть нашей жизни, которая озаряет монотонность будней яркой вспышкой священной веры, новой надежды и беззаветной любви