Неразветвленная цепь содержит сопротивление r, индуктивность l = 0,142 гн и емкость c. напряжение между зажимами цепи 120 в, ток цепи 4 а, активная мощность 240 вт, частота 50 гц электротехника
Моя семья небольшая, но очень крепкая и дружная. В нашей семье все любят и уважают друг друга. Нас пять человек: мама, папа, бабушка, брат и я. У каждого из нас в семье особая роль.
Вот, например, мама следит за порядком в доме: чтобы все были сыты, одеты по погоде, чтобы всё было на своих местах. Всем известно, что на земле нет ближе и роднее человека, чем мама. Мою маму зовут Светлана Александровна. Она – переводчик, а до этого работала в школе учителем английского языка. Моя мама добрая, умная и красивая! Она всегда придёт на , подскажет, как правильно поступить , поддержит, но может и поругать, если что натворю. Она очень меня любит, и я тоже её люблю.
Теперь я хочу рассказать о своём папе. Папа у меня замечательный! Вся тяжёлая мужская работа дома и на даче – на нём. Папа, Алексей Николаевич, работает начальником производства в цифровой типографии. Он очень ответственный и исполнительный. Но, несмотря на то, что он сильно занят, папа всегда готов . Папа – мой главный консультант по точным наукам. А ещё, папа – водитель. Мы любим ездить с папой на машине. Мой папа – самый лучший!
Вариант 2
Моя семья не очень большая, это типичная семья: папа, мама, я, мои брат, сестра и кот. Моей маме сорок один год, она — учительница испанского языка в университете. Она прирожденная учительница. У нее дар преподавать. Моему отцу — сорок два, он профессиональный художник и работает в оформительском комбинате. Обоим моим родителям очень нравится их работа.
Моей старшей сестре Наташе — девятнадцать, она ходит в университет и хочет стать учительницей по истории. Ей нравится читать историческую и художественную литературу. Моему младшему братишке Игорю только шесть лет, он ходит в детский сад. Он очень смешной, мне нравится проводить свободное время, обучая его чему-нибудь. Игорю нравится играть с нашим котом.
Мои бабушка и дедушка — на пенсии. Им нравится возиться на приусадебном участке. Они проводят много времени в огороде. Они выращивают овощи и фрукты. Мы наслаждаемся тем, что на нашем столе всегда свежие овощи и зелень. Я очень люблю свою семью. Мы всегда друг другу. Каждый член моей семьи — мой лучший друг.
Деякі здобутки цієї доби віками залишалися нормою та недосяжним зразком. Дух еллінсько-римської античності, якому, за визначенням німецького історика культури Вінкельмана притаманні “геніальна простота й спокійна велич”, ще й досі пронизує найглибинніші підвалини європейської культури.
Античність – спільне минуле, велике й героїчне, всіх європейських народів; саме вона робить ці надзвичайно різні народи – від португальців до українців, від вірменів до ірландців, від австрійців до литовців – членами однієї європейської культурної сім’ї, яка має одних учителів: стародавніх греків і римлян. І всі ми рівною мірою є спадкоємцями й правонаступниками їхньої коштовної спадщини, збагаченої та вишляхетненої християнством, і завдяки цьому – європейцями.
Духовну скарбницю Еллади і Риму становлять філософія як особлива форма мислення та культури, логіка й головні зсади раціоналістичного світогляду, першовитоки багатьох наук: геометрії, арифметики, астрономії, фізики, хімії, історії, етики, естетики, літературознавства й мистецтвознавства. Античність – наріжний камінь багатьох галузей людської діяльності, зокрема політики, де наш лексикон і сьогодні майже не вийшов за греко-римські рамки: демократія, олігархія, монархія, республіка, тиранія, партія, деспотія, диктатура.
Те саме і в праві, в мистецтві, в інших галузях. У наше сьогоднішнє життя органічно вплилися численні поняття, слова, назви, імена, вирази, які дійшли до нас саме з культури Стародавньої Греції. Коли ми хочемо підкреслити величину предмета, то кажемо, що він “гігантських” розмірів, коли наголошуємо на величі якоїсь роботи, то кажемо, що вона “титанічна”, і навпаки незначних людей називаємо “пігмеями”; з тих же джерел і вирази “панічний жах”, “яблуко розбрату”, “ріг достатку”, “олімпійський спокій”, “лебедина пісня”, “ахіллесова п’ята”, “муки Тантала”, “сізіфова праця” та багато інших. Численні наукові поняття своїм корінням сягають у старогрецьку мову.
Моя семья небольшая, но очень крепкая и дружная. В нашей семье все любят и уважают друг друга. Нас пять человек: мама, папа, бабушка, брат и я. У каждого из нас в семье особая роль.
Вот, например, мама следит за порядком в доме: чтобы все были сыты, одеты по погоде, чтобы всё было на своих местах. Всем известно, что на земле нет ближе и роднее человека, чем мама. Мою маму зовут Светлана Александровна. Она – переводчик, а до этого работала в школе учителем английского языка. Моя мама добрая, умная и красивая! Она всегда придёт на , подскажет, как правильно поступить , поддержит, но может и поругать, если что натворю. Она очень меня любит, и я тоже её люблю.
Теперь я хочу рассказать о своём папе. Папа у меня замечательный! Вся тяжёлая мужская работа дома и на даче – на нём. Папа, Алексей Николаевич, работает начальником производства в цифровой типографии. Он очень ответственный и исполнительный. Но, несмотря на то, что он сильно занят, папа всегда готов . Папа – мой главный консультант по точным наукам. А ещё, папа – водитель. Мы любим ездить с папой на машине. Мой папа – самый лучший!
Вариант 2
Моя семья не очень большая, это типичная семья: папа, мама, я, мои брат, сестра и кот. Моей маме сорок один год, она — учительница испанского языка в университете. Она прирожденная учительница. У нее дар преподавать. Моему отцу — сорок два, он профессиональный художник и работает в оформительском комбинате. Обоим моим родителям очень нравится их работа.
Моей старшей сестре Наташе — девятнадцать, она ходит в университет и хочет стать учительницей по истории. Ей нравится читать историческую и художественную литературу. Моему младшему братишке Игорю только шесть лет, он ходит в детский сад. Он очень смешной, мне нравится проводить свободное время, обучая его чему-нибудь. Игорю нравится играть с нашим котом.
Мои бабушка и дедушка — на пенсии. Им нравится возиться на приусадебном участке. Они проводят много времени в огороде. Они выращивают овощи и фрукты. Мы наслаждаемся тем, что на нашем столе всегда свежие овощи и зелень. Я очень люблю свою семью. Мы всегда друг другу. Каждый член моей семьи — мой лучший друг.
Источник: https://litfest.ru/writings/sochineniya-moya-semya.html
Деякі здобутки цієї доби віками залишалися нормою та недосяжним зразком. Дух еллінсько-римської античності, якому, за визначенням німецького історика культури Вінкельмана притаманні “геніальна простота й спокійна велич”, ще й досі пронизує найглибинніші підвалини європейської культури.
Античність – спільне минуле, велике й героїчне, всіх європейських народів; саме вона робить ці надзвичайно різні народи – від португальців до українців, від вірменів до ірландців, від австрійців до литовців – членами однієї європейської культурної сім’ї, яка має одних учителів: стародавніх греків і римлян. І всі ми рівною мірою є спадкоємцями й правонаступниками їхньої коштовної спадщини, збагаченої та вишляхетненої християнством, і завдяки цьому – європейцями.
Духовну скарбницю Еллади і Риму становлять філософія як особлива форма мислення та культури, логіка й головні зсади раціоналістичного світогляду, першовитоки багатьох наук: геометрії, арифметики, астрономії, фізики, хімії, історії, етики, естетики, літературознавства й мистецтвознавства. Античність – наріжний камінь багатьох галузей людської діяльності, зокрема політики, де наш лексикон і сьогодні майже не вийшов за греко-римські рамки: демократія, олігархія, монархія, республіка, тиранія, партія, деспотія, диктатура.
Те саме і в праві, в мистецтві, в інших галузях. У наше сьогоднішнє життя органічно вплилися численні поняття, слова, назви, імена, вирази, які дійшли до нас саме з культури Стародавньої Греції. Коли ми хочемо підкреслити величину предмета, то кажемо, що він “гігантських” розмірів, коли наголошуємо на величі якоїсь роботи, то кажемо, що вона “титанічна”, і навпаки незначних людей називаємо “пігмеями”; з тих же джерел і вирази “панічний жах”, “яблуко розбрату”, “ріг достатку”, “олімпійський спокій”, “лебедина пісня”, “ахіллесова п’ята”, “муки Тантала”, “сізіфова праця” та багато інших. Численні наукові поняття своїм корінням сягають у старогрецьку мову.