ответ:Найпоширенішим танцем у Середньовіччі був французький бранль. Свою
назву цей танець одержав від французького слова BRANLER – рухатися,
коливатися. Бранль – хороводний танець. Основу його складає коло, яке може
розкриватися в лінії чи перетворюватися в зиґзаґоподібні ходи. Танцювали
бранль під акомпанемент волинки. У різних частинах Франції цей танець
виконувався по-різному і навіть мав різні назви: у Бретані – пасп’є, в Оверні –
бурре. У провінції Пуату з бранля виник менует. Бранлі поділяють на прості,
подвійні, веселі, наслідувальні. Цей танець був доступним широкому загалу
людей, оскільки його кроки засвоювалися дуже легко. У наступні епохи
французька народна танцювальна культура збагатилася різноманітними
танцями, але на сільських святах віддавали перевагу бранлю
Объяснение:
ответ:Найпоширенішим танцем у Середньовіччі був французький бранль. Свою
назву цей танець одержав від французького слова BRANLER – рухатися,
коливатися. Бранль – хороводний танець. Основу його складає коло, яке може
розкриватися в лінії чи перетворюватися в зиґзаґоподібні ходи. Танцювали
бранль під акомпанемент волинки. У різних частинах Франції цей танець
виконувався по-різному і навіть мав різні назви: у Бретані – пасп’є, в Оверні –
бурре. У провінції Пуату з бранля виник менует. Бранлі поділяють на прості,
подвійні, веселі, наслідувальні. Цей танець був доступним широкому загалу
людей, оскільки його кроки засвоювалися дуже легко. У наступні епохи
французька народна танцювальна культура збагатилася різноманітними
танцями, але на сільських святах віддавали перевагу бранлю
Объяснение: