Розповідь Джеймса Олдріджа "Останній дюйм" справив на мене сильне враження. Від першого до останнього рядка знаходишся в напрузі. Затамувавши подих, стежиш за долею героїв. Про що ця розповідь? Я думаю, про подолання напруги у відносинах між батьком і сином, подоланні своїх власних слабкостей, невпевненості у собі, подолання нелюдських перевантажень, які випали на долю десятирічного хлопчика... Герої оповідання — Бен і Деві — навіть не припускали, які випробування чекають їх в Акулячій бухті! Те, що сталося зніми там, змінило багато чого в їхніх стосунках. На початку розповіді ми бачимо, що між батьком і сином немає розуміння. Таке, на жаль, буває. Але чому Бен так суворий? Відповідь ми знаходимо в тексті. Він військовий льотчик, який присвятив двадцять років коханій, але надзвичайно небезпечній професії. Обставини складаються так, що Бен залишається без роботи. Тепер він змушений шукати можливість заробити, адже у нього сім'я. У пошуках грошей він повинен багато подорожувати, довго не бачити дружину і сина. Звиклий до постійного ризику, він погоджується на небезпечні підводні зйомки, так як за це обіцяли добре заплатити. Якби Бен поділився своїми проблемами з сином, може бути, не було б такого відчуження в їх відносинах?! Але Деві не розуміє, чому батько так різкий з ним. Йому здається, що він його не любить. Деві відчуває себе незатишно поруч з батьком. Він наляканий і напружений. У бухті ця напруга зростає. Тепер він відчуває страх за батька, за себе... Його чутливість допомагає краще зрозуміти ситуацію, першим відчути небезпеку. Як ми вже знаємо, Деві турбувався не дарма... Нещасний випадок змусив Бена змінити своє ставлення до сина. Його турбує те, що хлопчик може залишитися один і його навряд чи знайдуть. Перемагаючи біль, він намагається виглядати в очах сина спокійним і розважливим. Він боїться налякати Деві, тому не говорить відразу про свій план порятунку. Він бачить, як важко зараз синові, знаходить тепер ті слова, які Деві хотів почути від нього давно, і вдячний йому за це. Деві розуміє, що батько турбується про нього. Автор показує, як Деві долає власну слабкість, розуміючи, що ризикувати варто для порятунку людини... У житті кожного з нас настають вирішальні хвилини і залишаються останні дюйми. Автор вчить нас, що «долаючи цей останній дюйм», ми повинні пам'ятати про тих, хто знаходиться поруч з нами. «Останній дюйм» допоміг мені по-новому поглянути на багато проблем, що здавалися мені складними, допоміг розібратися в своїх непростих відносинах з батьками. Мені здається, що я подолав свій «останній дюйм». Дякую за це Бену, Деві та чудовому письменнику Джеймсу Олдріджу.
Я верю в счастливое будущее Азербайджана. Уверен, что наша страна и впредь будет развиваться и укрепляться. Демократия в Азербайджане получит дальнейшее развитие, будут обеспечены политический плюрализм, свобода слова. Наша страна станет современным государством. Для того, чтобы добиться всего этого, в Азербайджане многое необходимо сделать. Но для осуществления всего этого и превращения Азербайджана в могущественное государство, прежде всего, необходимо продолжить в стране политику Гейдара Алиева.“
„Фашизм вновь поднимает голову в Европе?! Ведь фашизм, как зло, возник не в мусульманском мире. Нам хорошо известно, где он возник… Вновь делят людей на категории, нации, религии? Поэтому исламофобия – это очень большая угроза. Это угроза для нас, так как мы – мусульмане. Это угроза и для них.
„Растут наш политический вес и экономическая мощь. Это видят и те, кто нас любит, и те, кто не любит. Тех, кто радуется нашим успехам, достаточно много. Но есть и силы, которые нас не любят, недоброжелатели. Их можно разделить на несколько групп. В первую очередь, наши основные враги – мировое армянство и находящиеся под его влиянием лицемерные, погрязшие в коррупции и взяточничестве политики. Те политики, которые не желают видеть истину и занимаются в различных местах очернением Азербайджана. Существующие на деньги армянского лобби члены некоторых парламентов, некоторые политические деятели и пр.“
„Растут наш политический вес и экономическая мощь. Это видят и те, кто нас любит, и те, кто не любит. Тех, кто радуется нашим успехам, достаточно много. Но есть и силы, которые нас не любят, недоброжелатели. Их можно разделить на несколько групп. В первую очередь, наши основные враги – мировое армянство и находящиеся под его влиянием лицемерные, погрязшие в коррупции и взяточничестве политики. Те политики, которые не желают видеть истину и занимаются в различных местах очернением Азербайджана. Существующие на деньги армянского лобби члены некоторых парламентов, некоторые политические деятели и пр.“
Розповідь Джеймса Олдріджа "Останній дюйм" справив на мене сильне враження. Від першого до останнього рядка знаходишся в напрузі. Затамувавши подих, стежиш за долею героїв. Про що ця розповідь? Я думаю, про подолання напруги у відносинах між батьком і сином, подоланні своїх власних слабкостей, невпевненості у собі, подолання нелюдських перевантажень, які випали на долю десятирічного хлопчика... Герої оповідання — Бен і Деві — навіть не припускали, які випробування чекають їх в Акулячій бухті! Те, що сталося зніми там, змінило багато чого в їхніх стосунках. На початку розповіді ми бачимо, що між батьком і сином немає розуміння. Таке, на жаль, буває. Але чому Бен так суворий? Відповідь ми знаходимо в тексті. Він військовий льотчик, який присвятив двадцять років коханій, але надзвичайно небезпечній професії. Обставини складаються так, що Бен залишається без роботи. Тепер він змушений шукати можливість заробити, адже у нього сім'я. У пошуках грошей він повинен багато подорожувати, довго не бачити дружину і сина. Звиклий до постійного ризику, він погоджується на небезпечні підводні зйомки, так як за це обіцяли добре заплатити. Якби Бен поділився своїми проблемами з сином, може бути, не було б такого відчуження в їх відносинах?! Але Деві не розуміє, чому батько так різкий з ним. Йому здається, що він його не любить. Деві відчуває себе незатишно поруч з батьком. Він наляканий і напружений. У бухті ця напруга зростає. Тепер він відчуває страх за батька, за себе... Його чутливість допомагає краще зрозуміти ситуацію, першим відчути небезпеку. Як ми вже знаємо, Деві турбувався не дарма... Нещасний випадок змусив Бена змінити своє ставлення до сина. Його турбує те, що хлопчик може залишитися один і його навряд чи знайдуть. Перемагаючи біль, він намагається виглядати в очах сина спокійним і розважливим. Він боїться налякати Деві, тому не говорить відразу про свій план порятунку. Він бачить, як важко зараз синові, знаходить тепер ті слова, які Деві хотів почути від нього давно, і вдячний йому за це. Деві розуміє, що батько турбується про нього. Автор показує, як Деві долає власну слабкість, розуміючи, що ризикувати варто для порятунку людини... У житті кожного з нас настають вирішальні хвилини і залишаються останні дюйми. Автор вчить нас, що «долаючи цей останній дюйм», ми повинні пам'ятати про тих, хто знаходиться поруч з нами. «Останній дюйм» допоміг мені по-новому поглянути на багато проблем, що здавалися мені складними, допоміг розібратися в своїх непростих відносинах з батьками. Мені здається, що я подолав свій «останній дюйм». Дякую за це Бену, Деві та чудовому письменнику Джеймсу Олдріджу.
Відповідь:
Я верю в счастливое будущее Азербайджана. Уверен, что наша страна и впредь будет развиваться и укрепляться. Демократия в Азербайджане получит дальнейшее развитие, будут обеспечены политический плюрализм, свобода слова. Наша страна станет современным государством. Для того, чтобы добиться всего этого, в Азербайджане многое необходимо сделать. Но для осуществления всего этого и превращения Азербайджана в могущественное государство, прежде всего, необходимо продолжить в стране политику Гейдара Алиева.“
„Фашизм вновь поднимает голову в Европе?! Ведь фашизм, как зло, возник не в мусульманском мире. Нам хорошо известно, где он возник… Вновь делят людей на категории, нации, религии? Поэтому исламофобия – это очень большая угроза. Это угроза для нас, так как мы – мусульмане. Это угроза и для них.
„Растут наш политический вес и экономическая мощь. Это видят и те, кто нас любит, и те, кто не любит. Тех, кто радуется нашим успехам, достаточно много. Но есть и силы, которые нас не любят, недоброжелатели. Их можно разделить на несколько групп. В первую очередь, наши основные враги – мировое армянство и находящиеся под его влиянием лицемерные, погрязшие в коррупции и взяточничестве политики. Те политики, которые не желают видеть истину и занимаются в различных местах очернением Азербайджана. Существующие на деньги армянского лобби члены некоторых парламентов, некоторые политические деятели и пр.“
„Растут наш политический вес и экономическая мощь. Это видят и те, кто нас любит, и те, кто не любит. Тех, кто радуется нашим успехам, достаточно много. Но есть и силы, которые нас не любят, недоброжелатели. Их можно разделить на несколько групп. В первую очередь, наши основные враги – мировое армянство и находящиеся под его влиянием лицемерные, погрязшие в коррупции и взяточничестве политики. Те политики, которые не желают видеть истину и занимаются в различных местах очернением Азербайджана. Существующие на деньги армянского лобби члены некоторых парламентов, некоторые политические деятели и пр.“
Пояснення: