За останні роки в Україні поширився культ Святослава. Звісно, «поширився» у досить вузьких, але помітних колах. Цей культ вийшов за рамки окремих гуртків і потрапив у публічний простір у вигляді пам’ятників, плакатів та організованих на його честь велелюдних маршів.
Усе починалося з позірно комічних і маргінальних проектів. Хроніку розгортання процесу можна почати від 1 вересня 2003 р., коли пам’ятник Святославу було відкрито на території Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП), яку очолював відомий своїми ксенофобськими поглядами Г.В. Щокін. Уже за рік, 2004-го, на Пейзажній алеї у Києві постав один із найкумедніших пам’ятників сучасної України, який охрестили «культуристом»: не тільки Святослава зображено нереалістично м’язистим, а й його коня.
<Спросят: кто же из поэтов вполне осуществил идеал поэта? ответ самый простой: никто. Ещё не один ангел не сходил с неба играть перед людьми на лире… Но здесь главное не в достижении, а в стремлении достигнуть>. Именно неуёмное стремление приблизиться к недостижимой тайне самовитого Слова, желание достигнуть художественного совершенства и отличает одного из самых интересных авторов. Особенно ярко это качество проявляется в его попытках сонетов великого английского поэта и драматурга Уильяма Шекспира.
За останні роки в Україні поширився культ Святослава. Звісно, «поширився» у досить вузьких, але помітних колах. Цей культ вийшов за рамки окремих гуртків і потрапив у публічний простір у вигляді пам’ятників, плакатів та організованих на його честь велелюдних маршів.
Усе починалося з позірно комічних і маргінальних проектів. Хроніку розгортання процесу можна почати від 1 вересня 2003 р., коли пам’ятник Святославу було відкрито на території Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП), яку очолював відомий своїми ксенофобськими поглядами Г.В. Щокін. Уже за рік, 2004-го, на Пейзажній алеї у Києві постав один із найкумедніших пам’ятників сучасної України, який охрестили «культуристом»: не тільки Святослава зображено нереалістично м’язистим, а й його коня.
<Спросят: кто же из поэтов вполне осуществил идеал поэта? ответ самый простой: никто. Ещё не один ангел не сходил с неба играть перед людьми на лире… Но здесь главное не в достижении, а в стремлении достигнуть>. Именно неуёмное стремление приблизиться к недостижимой тайне самовитого Слова, желание достигнуть художественного совершенства и отличает одного из самых интересных авторов. Особенно ярко это качество проявляется в его попытках сонетов великого английского поэта и драматурга Уильяма Шекспира.