Маркетинг. Задача . Фірма "Зоря" випускає на ринок виробу А. Виробничі потужності і можливості фірми дозволяють їй виготовляти вказані вироби у кількості 800 тис. шт. в рік. В той же час таку саму продукцію випускають ще три підприємства - конкуренти фірми. У поточному році фірма "Вимпел", виготовивши 800 тис. шт. виробів А, не змогла реалізувати 100 тис. шт., які знаходяться на складі готової продукції цієї фірми.

Визначити: · найбільш ефективну для цих умов ринку виробничу програму виробу А фірми "Вимпел" з урахуванням попиту покупців; потребу в матеріалах на виготовлення виробу А наступного року, якщо відомо, що на виготовлення цього виробу потрібно матеріали М1, М2, М3, а встановлена технологія фірми "Вимпел" передбачає норми витрати цих матеріалів на виріб у кількості, відповідно, 20 кг/шт., 25 кг/шт., 15 кг/шт.

Объяснение:

Усе, що ми маємо в житті, - це дар Божий, талант. Але, мабуть, найбільший дар, яким володіємо ми, вірую­чі люди, - це наша Богом дарована християнська віра. І ті, хто має цей талант, зобов'язані примножувати його для слави Божої та іння.

Ми носимо звання християн. Це звання дає особливі, надзвичайні можливості й переваги. Християнин - член Святої Церкви. Йому відкрито доступ до її священнодій і таїнств. Християни завжди перебувають під покровом сильних і благодатних молитов Церкви. Християни - ді­ти Бога Отця, члени Бога Сина, храми Бога Духа Свято­го. Всі дари Божественної благодаті, «все потрібне для життя і благочестя»  готове вилитися на нас. Нам обіцяно на Небі вічне блаженство в найтіснішому єднанні з Богом. Маючи настільки високі права й перева­ги, ми повинні пам'ятати про ту величезну відповідаль­ність, що накладає на нас звання християнина. Ми зобов'язані бути християнами не тільки за йменням, але й по суті. Це звання кожен повинен виправдати своїм життям, щоб у визначений час дати відповідь Подателю всіх благ - Богові.

Бути християнином у житті дуже відповідально й важко. Бути справжнім християнином - це значить насамперед розпинати себе разом із Христом усе своє життя в справах, словах і думках. Ми не можемо сказати, що нині немає гідних і праведних християн. Багато лю­дей достойно і доброчесно йдуть своїм християнським

шляхом і свято несуть життєвий хрест. Якби не бу­ло нині справжніх християн, не міг би існува­ти світ. Благодать Божа має величезну силу, і її дія не припиняється серед вірних рабів Божих, які свідчать світові про Бога та євангельську правду. Але є такі християни, які тільки називаються так або вважають християнством дотримання деяких обрядів, не піклую­ться про чистоту своєї душі й легко піддаються гріхов­ним звичкам.

Є чимало таких християн, які, помічаючи в собі деякі добрі природні властивості, наприклад, м'якість серця, простоту, працьовитість і т. д., обманюють самих себе, не думають про свій внутрішній стан, не борються зі своїми гріховними помислами і бажаннями. Під час земного життя фарисеї дуже ревно виконували зовнішні вимоги Закону Божого, даного через Мойсея, проте Господь називав їх гробами розмальованими, пов­ними всередині різної нечистоти. Часто й ми стаємо схожими на ці поваплені гроби та заслуговує­мо на осуд.

Щоб бути справжнім християнином, потрібен життє­вий труд і подвиг, необхідно постійно зазирати у влас­ну душу і серце, мати постійний самоконтроль. «Я співрозп'явся Христові, й уже не я живу, а живе у мені Христос», - говорив про себе святий апостол Павло . Тобто разом з Христом розп'явся, по­мер для гріха, викоренив у собі все нечисте й гріховне. Тепер не я живу, але живе в мені Христос - тепер я мис­лю, відчуваю, бажаю і дію не інакше, як за прикладом Христа, Його вченням та до Його благодаті. Співрозп'ястися Христу - це значить досягти свободи повної і досконалої, коли над нами не буде панувати ні диявол, ні наша власна зла воля.

Щоб бути гідними звання християнина, ми повинні, як апостол Павло, вмирати для всього гріховного й жити для всього святого. Все потрібно робити не інакше, як з любов'ю до Господа. Знак любові має бути на всіх справах наших. «І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любові не маю, то нема мені з того ніякої користі» .

Будемо молитися, трудитися, вірити, сподіватися і найголовніше - любити. Будемо примножувати Богом дані таланти, щоб, коли прийде Господь і вимагатиме звіту, ми могли сказати: «Господарю! П'ять талантів ти дав мені; ось ще п'ять талантів я придбав на них» ), і почути: «Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в ра­дість господаря твого»

ответ: Қорқыт ата – түркі халықтарына ортақ ұлы ойшыл, жырау, қобызшы. Қорқыт сөзін "Хорқұт" сөзінен шыққан. "Хор" деген көне түркі тіліндегі "Өр" деген сөз, "Һор" деп те айтылған. Ал, "құт", ол кәдімгі "құт", "береке", "игілік" деген сөз. Демек Қорқұт сөзі "жоғарыдан келген құт" деген мағынада. Бірақ қазақ тілінде ол Қорқыт болып, кейін осы атаудан талай аңыз-ертегілер туған.[1]

Қорқыт ата өмірде ізі, артында әдеби-музыка мұрасы қалған тарихи тұлға ретінде белгілі. Қорқыт атаның өмір сүрген кезеңі туралы ғылымда әр түрлі болжамдар қалыптасқан. Алайда зерттеулердің көпшілігі Қорқыт ата Сырдария бойында өмір сүрген оғыз-қыпшақ тайпалық бірлестігінде 10 ғасырдың басында дүниеге келген деген тұжырымға саяды. Рашид әд-Дин “Жамиғ Ат-Тауарих” атты тарихи шежіресінде Қорқыт Атаны қайы тайпасынан шыққан десе, Әбілғазының “Түрік шежіресінде” оның тегі баят екендігі, оғыздардың елбегі болып, 95 жасқа келіп қайтыс болғандығы айтылады. Сыр жағасына жақын жерде Қорқыт атаның зираты болғанын Ә.Диваев, т.б. ғалымдар өз еңбектерінде атап өтеді. Ә.Қоңыратбаевтың зерттеулерінде Қорқыт ата 11 ғасырдың басында дүниеден өткен делінсе, Ә.Марғұланның еңбектерінде ол 7 – 8 ғасыр аралығында өмір сүрді деген пікір айтылады. Қазақ философиясы тарихында Қорқыт ата– ел бірлігін нығайтқан кемеңгер қайраткер, түркі дүниетанымының негізін жасаған ғұлама ойшыл, әлемдік ақыл-ой мәдениетінде өзіндік орны бар философ-гуманист ретінде көрінеді. Қорқыт Ата жайындағы аңыздардан оның бойындағы үш түрлі өнер ерекше айқындалады. Біріншіден, ол оғыз-қыпшақ ұлысынан шыққан айтулы бақсы, абыз. Екіншіден – күйші, қобыз сарынын алғаш туындатушы өнерпаз. Үшіншіден – әйгілі жырау, оның жырлары оғыз-қыпшақ өмірін бейнелеген әдеби-тарихи мұра. Түркі халықтарының фольклорындағы Қорқыт ата туралы аңыз әңгімелердің бірі оның

Объяснение: не аз жазу керек, қысқартуға болады