Қазақстанның минералдық ресурстарға өте бай. Қазақстан дүние жүзінің 186 елінің ішінде вольфрам, қорғасын және барийдің қоры бойынша бірінші орында, хромит, күміс, цинк бойынша екінші, марганец және малибден-үшінші, мыс-төртінші, уран-бесінші, алтын-алтыншы, темір кені-жетінші, қалайы мен никель- сегізінші, көмір мен табиғи газ-тоғызыншы, мұнай бойынша он үшінші орында.
Қазақстан жерінде хромиттің әлемдік қорының үштен бір, уран мен марганецтің төрттен бір бөлігі, темір кенінің оннан бір бөлігі орналасқан.
Қазақстанда барланған тас көмір және қоңыр көмірдің үлесі 200млрд. тоннадан астам. Көмір бассейіндеріне Қарағанды, Екібастұз, Майкөбен, Обаған, Жіліншік, Шу, Теңіз-Қорғалжын, Іле, Орал Каспий жатады.
Глобус – це сама точна модель Землі Він з’явився в 1942 році завдяки німцеві Мартіну Бехайму, який працював у Географічному інституті. На першій моделі відсутня половина материків і островів, що існують на Землі, але саме вона стала предтечею епохи Великих географічних відкриттів. На сучасному глобусі зображені всі материки і океани, що знаходяться на планеті. Традиційно глобуси випускають двох видів:
загальногеографічні;
політичні.
Карта з’явилася в III столітті до нашої ери.
Якось Ератосфен, пізніше названий «батьком географії», зобразив відомі на той час частини Європи, Азії та Африки, а також накреслив на своїй карті зачатки градусної сітки.
Саме гладка поверхня глобуса підкреслює: відносні висоти на Землі набагато поступаються її горизонтальним відстаням. Особливістю даного предмета є те, що градусна сітка, форма меридіанів-паралелей, конфігурація географічних об’єктів, їх лінійні і територіальні розміри відповідають дійсним, тобто зображені без спотворень. Природно, враховується і масштаб.
Відмінність глобуса від карти полягає в наступному:
Карта з’явилася раніше, глобус – на вісімнадцять століть пізніше;
На глобусі зображена вся Земля, а карта може демонструвати глядачам як всю планету, так і окремі материки, країни, частини світу, області, міста, вулиці;
Географічні об’єкти, їх площі і відстані між ними передаються на глобусі без спотворень, на відміну від зображення на карті;
Глобус менш зручний у використанні, ніж карта. Всі об’єкти на мапі зображуються за до умовних знаків:
значкових;
лінійних;
ліній руху;
ізоліній;
ареалів;
пошарового розфарбовування,
Це полегшує картографування і покращує ступінь сприйняття інформації її споживачем.
Карти діляться за рівнем зменшення земної поверхні – крупно-, середньо- і дрібномасштабні, за призначенням, за змістом і за площею освітлюваної території
Қазақстанның минералдық ресурстарға өте бай. Қазақстан дүние жүзінің 186 елінің ішінде вольфрам, қорғасын және барийдің қоры бойынша бірінші орында, хромит, күміс, цинк бойынша екінші, марганец және малибден-үшінші, мыс-төртінші, уран-бесінші, алтын-алтыншы, темір кені-жетінші, қалайы мен никель- сегізінші, көмір мен табиғи газ-тоғызыншы, мұнай бойынша он үшінші орында.
Қазақстан жерінде хромиттің әлемдік қорының үштен бір, уран мен марганецтің төрттен бір бөлігі, темір кенінің оннан бір бөлігі орналасқан.
Қазақстанда барланған тас көмір және қоңыр көмірдің үлесі 200млрд. тоннадан астам. Көмір бассейіндеріне Қарағанды, Екібастұз, Майкөбен, Обаған, Жіліншік, Шу, Теңіз-Қорғалжын, Іле, Орал Каспий жатады.
Глобус – це сама точна модель Землі Він з’явився в 1942 році завдяки німцеві Мартіну Бехайму, який працював у Географічному інституті. На першій моделі відсутня половина материків і островів, що існують на Землі, але саме вона стала предтечею епохи Великих географічних відкриттів. На сучасному глобусі зображені всі материки і океани, що знаходяться на планеті. Традиційно глобуси випускають двох видів:
загальногеографічні;
політичні.
Карта з’явилася в III столітті до нашої ери.
Якось Ератосфен, пізніше названий «батьком географії», зобразив відомі на той час частини Європи, Азії та Африки, а також накреслив на своїй карті зачатки градусної сітки.
Саме гладка поверхня глобуса підкреслює: відносні висоти на Землі набагато поступаються її горизонтальним відстаням. Особливістю даного предмета є те, що градусна сітка, форма меридіанів-паралелей, конфігурація географічних об’єктів, їх лінійні і територіальні розміри відповідають дійсним, тобто зображені без спотворень. Природно, враховується і масштаб.
Відмінність глобуса від карти полягає в наступному:
Карта з’явилася раніше, глобус – на вісімнадцять століть пізніше;
На глобусі зображена вся Земля, а карта може демонструвати глядачам як всю планету, так і окремі материки, країни, частини світу, області, міста, вулиці;
Географічні об’єкти, їх площі і відстані між ними передаються на глобусі без спотворень, на відміну від зображення на карті;
Глобус менш зручний у використанні, ніж карта. Всі об’єкти на мапі зображуються за до умовних знаків:
значкових;
лінійних;
ліній руху;
ізоліній;
ареалів;
пошарового розфарбовування,
Це полегшує картографування і покращує ступінь сприйняття інформації її споживачем.
Карти діляться за рівнем зменшення земної поверхні – крупно-, середньо- і дрібномасштабні, за призначенням, за змістом і за площею освітлюваної території