Башмачкин был очень мягкотелым и неуверенным в себе, кроме работы ничего и не знал. Он не умел отвечать своим обидчикам и предпочитал совсем никуда не ввязываться. После того как Акакий поставил цель купить новую шинель он стал более раскрепощенным и целеустремленным, за что его начали уважать и даже повысили, но как только герою пришлось столкнуться в лицо с жестким человеком в лице "важной личности" он сразу начал мямлить и после рыка у него аж коленки подкосились.
Герой не смог бы построить карьеру из-за не целеустремленности, мягкотелости и неуверенности в себе
Люди завжди хотіли передбачити своє майбутнє. Іноді прогнози їхні збувалися, але частіше – ні. Стали реальністю мрії про водні машини, польоти в космос та на інші планети. Та сьогодні ми знову мріємо!
гаючи за життям людей, я часто замислююсь над тим, що чекає наше людство в майбутньому. Іноді мені здається, що ніколи не буде воєн, що людина не долетить знищення всього живого на Землі.
Хочеться вірити, що всі люди будуть жити у злагоді з навколишнім світом, зі своєю совістю. Але виходячи на вулицю, я часто бачу нікому не потрібних дітей, старих людей. Часто бачу по телевізору катастрофи в шахтах, падіння літаків.
Гинуть люди, тварини, ріки. І тоді мені здається, що людство не має майбутнього. Однак будемо вірити, що матінка-земля і природа – вічні, що людська душа – безсмертна. І нехай щастям та радістю стане майбутнє часто нерозумних дітей-землян
Объяснение:
Башмачкин был очень мягкотелым и неуверенным в себе, кроме работы ничего и не знал. Он не умел отвечать своим обидчикам и предпочитал совсем никуда не ввязываться. После того как Акакий поставил цель купить новую шинель он стал более раскрепощенным и целеустремленным, за что его начали уважать и даже повысили, но как только герою пришлось столкнуться в лицо с жестким человеком в лице "важной личности" он сразу начал мямлить и после рыка у него аж коленки подкосились.
Герой не смог бы построить карьеру из-за не целеустремленности, мягкотелости и неуверенности в себе
Люди завжди хотіли передбачити своє майбутнє. Іноді прогнози їхні збувалися, але частіше – ні. Стали реальністю мрії про водні машини, польоти в космос та на інші планети. Та сьогодні ми знову мріємо!
гаючи за життям людей, я часто замислююсь над тим, що чекає наше людство в майбутньому. Іноді мені здається, що ніколи не буде воєн, що людина не долетить знищення всього живого на Землі.
Хочеться вірити, що всі люди будуть жити у злагоді з навколишнім світом, зі своєю совістю. Але виходячи на вулицю, я часто бачу нікому не потрібних дітей, старих людей. Часто бачу по телевізору катастрофи в шахтах, падіння літаків.
Гинуть люди, тварини, ріки. І тоді мені здається, що людство не має майбутнього. Однак будемо вірити, що матінка-земля і природа – вічні, що людська душа – безсмертна. І нехай щастям та радістю стане майбутнє часто нерозумних дітей-землян