ответ:Есть, к примеру, такие:
Брат брата не выдаст.
Брат с братом на медведя ходят.
Братская любовь крепче каменной стены.
В дружной семье и в холод тепло.
В недружной семье добра не бывает.
В семье и каша гуще.
В семье разлад, так и дому не рад.
В хорошей семье хорошие дети растут.
Вся семья вместе, так и душа на месте.
Дерево держится корнями, а человек семьей.
Дом согревает не печь, а любовь и согласие.
Жизнь родителей в детях.
Земля без воды мертва, человек без семьи — пустоцвет.
Объяснение:Экономия – забота каждого.
Экономь время – и деньги будут.
Экономия – те же деньги.
Экономный и в дальнем пути нужды не терпит.
Вода – мать полей, а мать нужно беречь.
Сэкономленный пфенниг заработан дважды.
Всякая экономия требует затрат.
Экономный и во сне деньги считает.
Без нужды живёт, кто деньги бережёт.
Цену воды узнают тогда, когда высыхают источники.
Порой экономишь гроши, а теряешь барыши.
Сэкономленный хлеб слаще.
Объяснение:
Тарас Бульба
Побачили козаки, що вже підійшли вони на мушкетний постріл, усі разом гримнули з
семип'ядних пищалів своїх і, не зупиняючись, усе смалили з них. Далеко
розляглася голосна стрілянина по всіх довколишніх полях і нивах, зливаючись у
безперервний гук; димом пойнялось усе поле. А запорожці все стріляли
безперестанку: задні тільки набивали пищалі й передавали переднім, дивуючи тим
ворога, що ніяк не міг зрозуміти, як це вони стріляють, не набиваючи зброї. Вже
не видко було за густим димом, що оповив і те, й те військо, не видко було, як
то одного, то другого не ставало в лавах; але почували ляхи, що густо літають
кулі і що не до шмиги прихопиться; і коли відступили назад, щоб вийти з диму й
озирнутися, то багатьох не долічилися у своїх лавах, а в козаків може, два-три
було вбито на сотню. I все палили з пищалів козаки, ні на хвилину не даючи собі
передиху. Сам чужоземний інженер подивувався з такого небаченого
промовивши тут таки при всіх:
— Ох же й добрі вояки ці запорожці! Отак треба воювати й іншим у інших землях!
І зразу порадив повернути на табір гармати. Тяжко ревнули широкими горлянками
чавунні гармати; затремтіла й далеко загула земля, і ще дужче встелило димом
поле. Почули дух пороху по майданах та вулицях, по ближчих і далеких містах. Але
гармаші взяли дуже високо: розпечені ядра шугнули великою дугою, страхітливо
завили в повітрі, перелетіли через голови всього табору й увігналися глибоко в
землю. Ухопив себе за чуба французький інженер, коли побачив таких нікчемних
гармашів і взявся сам наводити гармати, не зважаючи на те, що козаки ненастанно
сипали кулями, як горохом.
Тарас побачив ще здалеку, що біда буде Незаймайківському та Стебликівському
куреням, і гукнув на всі груди:
ответ:Есть, к примеру, такие:
Брат брата не выдаст.
Брат с братом на медведя ходят.
Братская любовь крепче каменной стены.
В дружной семье и в холод тепло.
В недружной семье добра не бывает.
В семье и каша гуще.
В семье разлад, так и дому не рад.
В хорошей семье хорошие дети растут.
Вся семья вместе, так и душа на месте.
Дерево держится корнями, а человек семьей.
Дом согревает не печь, а любовь и согласие.
Жизнь родителей в детях.
Земля без воды мертва, человек без семьи — пустоцвет.
Объяснение:Экономия – забота каждого.
Экономь время – и деньги будут.
Экономия – те же деньги.
Экономный и в дальнем пути нужды не терпит.
Вода – мать полей, а мать нужно беречь.
Сэкономленный пфенниг заработан дважды.
Всякая экономия требует затрат.
Экономный и во сне деньги считает.
Без нужды живёт, кто деньги бережёт.
Цену воды узнают тогда, когда высыхают источники.
Порой экономишь гроши, а теряешь барыши.
Сэкономленный хлеб слаще.
Объяснение:
Тарас Бульба
Объяснение:
Побачили козаки, що вже підійшли вони на мушкетний постріл, усі разом гримнули з
семип'ядних пищалів своїх і, не зупиняючись, усе смалили з них. Далеко
розляглася голосна стрілянина по всіх довколишніх полях і нивах, зливаючись у
безперервний гук; димом пойнялось усе поле. А запорожці все стріляли
безперестанку: задні тільки набивали пищалі й передавали переднім, дивуючи тим
ворога, що ніяк не міг зрозуміти, як це вони стріляють, не набиваючи зброї. Вже
не видко було за густим димом, що оповив і те, й те військо, не видко було, як
то одного, то другого не ставало в лавах; але почували ляхи, що густо літають
кулі і що не до шмиги прихопиться; і коли відступили назад, щоб вийти з диму й
озирнутися, то багатьох не долічилися у своїх лавах, а в козаків може, два-три
було вбито на сотню. I все палили з пищалів козаки, ні на хвилину не даючи собі
передиху. Сам чужоземний інженер подивувався з такого небаченого
промовивши тут таки при всіх:
— Ох же й добрі вояки ці запорожці! Отак треба воювати й іншим у інших землях!
І зразу порадив повернути на табір гармати. Тяжко ревнули широкими горлянками
чавунні гармати; затремтіла й далеко загула земля, і ще дужче встелило димом
поле. Почули дух пороху по майданах та вулицях, по ближчих і далеких містах. Але
гармаші взяли дуже високо: розпечені ядра шугнули великою дугою, страхітливо
завили в повітрі, перелетіли через голови всього табору й увігналися глибоко в
землю. Ухопив себе за чуба французький інженер, коли побачив таких нікчемних
гармашів і взявся сам наводити гармати, не зважаючи на те, що козаки ненастанно
сипали кулями, як горохом.
Тарас побачив ще здалеку, що біда буде Незаймайківському та Стебликівському
куреням, і гукнув на всі груди: