Як я розумію, у романі Пушкіна "Євгеній Онєгін" ніхто з георїв не кохав по-справжньому. Володимир Ленський і Татьяна Ларіна кохали не людину, а образ, який вони створили у себе в голові. Ольга Ларіна не кохала тим паче, якщо так швидко змогла забути свого нареченого після його смерті та одразу вийти за іншого. Можливо, Євгеній Онєгін під кінець роману і відчув якийсь потяг до Татьяни, але я не впевнена, що це було повністю щиро. Скоріш за все, Онєгін у своїй подорожі багато міркував з цього приводу і навіть трохи ідеалізував для себе Татьяну, але я не вважаю його почуття абсолютно щирими і правдивими, з чого можу зробити висновок, що ніхто з героїв роману Пушкіна "Євгеній Онєгін" не кохав по-справжньому.
Як я розумію, у романі Пушкіна "Євгеній Онєгін" ніхто з георїв не кохав по-справжньому. Володимир Ленський і Татьяна Ларіна кохали не людину, а образ, який вони створили у себе в голові. Ольга Ларіна не кохала тим паче, якщо так швидко змогла забути свого нареченого після його смерті та одразу вийти за іншого. Можливо, Євгеній Онєгін під кінець роману і відчув якийсь потяг до Татьяни, але я не впевнена, що це було повністю щиро. Скоріш за все, Онєгін у своїй подорожі багато міркував з цього приводу і навіть трохи ідеалізував для себе Татьяну, але я не вважаю його почуття абсолютно щирими і правдивими, з чого можу зробити висновок, що ніхто з героїв роману Пушкіна "Євгеній Онєгін" не кохав по-справжньому.
Объяснение:
Хз этот не?
Объяснение:
Ты ушел, брат, ты ушел так рано,
Ушел не попрощавшись, оставив в сердце раны,
Андрюха, брат, ты навсегда в наших сердцах,
Твоя свеча не угаснет в наших домах.
Если бы мы знали, мы б тебя поймали,
Зачем ты прыгнул, брат, скажи зачем?
Если бы мы знали, мы б тебя поймали,
Но мы не смогли тебе
Мы тебя любили, тебя все вместе хоронили,
В последний путь, братан, тебя мы проводили.
Ангелы ликуют, а в аду плачет бес,
Потому что твоё сердце достучалось до небес.
Расскажи нам, брат Андрюха, как же там на небе?
А мы с пацанами вспомним тебя водкой и хлебом,
Брат, мы обещаем тебя не забывать,
Будем с братанами тебе письма на небо писать.
Если бы мы знали, мы б тебя поймали,
Зачем ты прыгнул, брат, скажи зачем?
Если бы мы знали, мы б тебя поймали,
Но мы не смогли тебе
А проблемы в жизни, брат, они тебя сломили,
Хоть ты уже не с нами - тебя мы не забыли,
Тебе все надоело и упал ты вниз,
Устроив всем свои друзьям трагический сюрприз.
Ах, как мы плакали, братан, особенно Настюха,
И плакали ещё раз, отмечая твою днюху.
Твоё лицо, твою улыбку, брат, мы не забыли,
Сколько б ты ни прыгал, мы б всегда ловили!
Если бы мы знали, мы б тебя поймали,
Зачем ты прыгнул, брат, скажи зачем?
Если бы мы знали, мы б тебя поймали,
Но мы не смогли тебе