Матеріали роботи містять різнотипні тестові завдання (з вибором однієї чи кількох правильних відповідей із ряду запропонованих; на встановлення відповідності та завдання відкритого типу) для підсумкової перевірки знань, умінь і навичок з устаткування підприємств громадського харчування для здобувачів освіти з професії кухар професійно-технічних училищ. Представлені тестові завдання призначені для підсумкового тематичного оцінювання знань учнів, можуть бути використані викладачами профтехучилищ з даного предмету, а також слугувати дидактичним матеріалом (з метою здійснення взаємоконтролю та самоконтролю).
Церковь стоит на холмике, в самой середине поселка. Окна её светят огнями. Колокольня — старая, высокая, темная — тонет вершиной в лазури.
Скрипят ступени лестницы… Старый звонарь Михеич поднимается на колокольню, и скоро его фонарик, точно взлетевшая в воздухе звезда, виснет в пространстве.
Тяжело старику взбираться по крутой лестнице. Не служат уже старые ноги, поизносился он сам, плохо видят глаза… Пора уж, пора старику на покой, да бог не шлет смерти. Хоронил сыновей, хоронил внуков, провожал в домовину старых, провожал молодых, а сам все еще жив. Тяжело!.. Много уж раз встречал он весенний праздник, потерял счет и тому, сколько раз ждал урочного часа на этой самой колокольне. И вот привел бог опять…
Матеріали роботи містять різнотипні тестові завдання (з вибором однієї чи кількох правильних відповідей із ряду запропонованих; на встановлення відповідності та завдання відкритого типу) для підсумкової перевірки знань, умінь і навичок з устаткування підприємств громадського харчування для здобувачів освіти з професії кухар професійно-технічних училищ. Представлені тестові завдання призначені для підсумкового тематичного оцінювання знань учнів, можуть бути використані викладачами профтехучилищ з даного предмету, а також слугувати дидактичним матеріалом (з метою здійснення взаємоконтролю та самоконтролю).
Церковь стоит на холмике, в самой середине поселка. Окна её светят огнями. Колокольня — старая, высокая, темная — тонет вершиной в лазури.
Скрипят ступени лестницы… Старый звонарь Михеич поднимается на колокольню, и скоро его фонарик, точно взлетевшая в воздухе звезда, виснет в пространстве.
Тяжело старику взбираться по крутой лестнице. Не служат уже старые ноги, поизносился он сам, плохо видят глаза… Пора уж, пора старику на покой, да бог не шлет смерти. Хоронил сыновей, хоронил внуков, провожал в домовину старых, провожал молодых, а сам все еще жив. Тяжело!.. Много уж раз встречал он весенний праздник, потерял счет и тому, сколько раз ждал урочного часа на этой самой колокольне. И вот привел бог опять…