К электрической цепи напряжением 220 В подключен потребитель мощностью 3кВт, находящийся на расстоянии 700 м от источника тока. Определить сечение кабеля, который можно использовать для подключения этого потребителя, чтобы потеря напряжение в нем была 3%.
Состояние боли в икрах может свидетельствовать об обычных перегрузках, как сигнал о том, что пора бы и отдохнуть. Но иногда возникновение болей – это симптом заболевания. На эту часть тела приходится основная тяжесть при ходьбе, занятиях спортом, любых физических нагрузках.
Объяснение:
Что вызывает боль в икроножных мышцах: заболевания и травмы
У здорового человека боль в икрах может появляться в двух случаях:
Человек долго ходил или бегал, поднял что-то тяжелое. Одним словом от перегрузок. Милые дамы страдают таким недугом, когда длительное время находятся на высоких каблуках. Болевые ощущения могут сохраняться от шести часов до суток и более. Это зависит от степени перегрузки. Иногда достаточно немного отдохнуть, и боль стихает.
Растяжение мышцы. Это «недуг» спортсменов, которые ежедневно тренируются и увеличивают нагрузку. Такое состояние – дело обычное. Однако придется на время отложить тренировки, чтобы мышцы в икрах привести в норму.
Дух нації, що тотожний поняттю "дух народу", народжується з появою самої людської спільноти, яку називаємо народністю, чи етносом. Він забезпечує їй цілість і єдність, а водночас виступає як вияв універсального закону природи — її ієрархівму, що пронизує все, створене Богом. У всі віки дух нації був основою природної прихильності людини до власного народу. Ця прихильність (любов) — вічна і на ній ґрунтується відчуття Батьківщини.
Дух нації забезпечує народові стійкість — навіть у важких історичних обставинах. "Народ може від сильних утисків змінити зверхні ознаки своєї національності, але ніколи не змінить ознак внутрішніх, духовних" (Антонович В., 1991, с. 212). Так само і Д. Чижевський вважає, що "народна душа" — це сполучення надісторичних та історичних елементів. Перше з них, на його думку, не піддається змінам. Дух допомагає виживати національній мові, оберігає національну культуру, підтримує традицію.
Історія, зрештою, дає можливість зробити і таке суттєве зауваження: сила національного духу дуже зростає і стає непереможною, якщо він (дух нації) поєднується з ідеалом релігійно-духовним. Навіть дуже несприятливі історичні умови не можуть здолати народ, якщо він керується таким національно-релігійним ідеалом. Прикладом такої єдності духу є, зокрема, єврейство, чеченці у їх боротьбі з Москвою, ірландські патріоти — з владою Великобританії та ін.
Матеріальним втіленням духу нації є сам народ, його культура, мова, ідеологія, побут, звичаї, форми поведінки окремих членів спільноти тощо. Це — "обличчя національного духу". В історії людства таке "опредмечення" часто змінювалося і в різні періоди набувало різних форм. Залежно від історичної долі нації й волі самого народу, воно може бути гармонійним чи бунтарським, "оксамитним" чи жорстким, гуманним чи кровопролитним, — по-різному виявляти себе в стосунках людей, культурі. І якщо дух нації — вічний, по-своєму автономний, підпорядкований вищим законам, то форми його "опредмечення" зумовлюються історичними обставинами і особливостями життя народу. Немає сумніву, наприклад, що трактування вічного духу нації в середні віки було не таким, як у XX ст. Зокрема, очевидно, що перехід європейських народів до громадянського суспільства і відчуття ними власного розкріпачення у XVII—ХVІІІ ст. привело до їх активного національного самовираження, зокрема й в культурі. На цю обставину, до речі, посилаються комуністичні ідеологи. Помилково ототожнивши дух нації і цей її історичний вияв, вони поспішили оголосити націю явищем "історичним", "тимчасовим". Правда, однак, полягає в тому, що дух нації виявляє себе впродовж всього історичного життя народу, яке, зрештою, має свій початок та свій кінець
Состояние боли в икрах может свидетельствовать об обычных перегрузках, как сигнал о том, что пора бы и отдохнуть. Но иногда возникновение болей – это симптом заболевания. На эту часть тела приходится основная тяжесть при ходьбе, занятиях спортом, любых физических нагрузках.
Объяснение:
Что вызывает боль в икроножных мышцах: заболевания и травмы
У здорового человека боль в икрах может появляться в двух случаях:
Человек долго ходил или бегал, поднял что-то тяжелое. Одним словом от перегрузок. Милые дамы страдают таким недугом, когда длительное время находятся на высоких каблуках. Болевые ощущения могут сохраняться от шести часов до суток и более. Это зависит от степени перегрузки. Иногда достаточно немного отдохнуть, и боль стихает.
Растяжение мышцы. Это «недуг» спортсменов, которые ежедневно тренируются и увеличивают нагрузку. Такое состояние – дело обычное. Однако придется на время отложить тренировки, чтобы мышцы в икрах привести в норму.
Подробнее: https://domadoktor.ru/686-boli-v-ikronozhnyh-myshcah.html
Дух нації, що тотожний поняттю "дух народу", народжується з появою самої людської спільноти, яку називаємо народністю, чи етносом. Він забезпечує їй цілість і єдність, а водночас виступає як вияв універсального закону природи — її ієрархівму, що пронизує все, створене Богом. У всі віки дух нації був основою природної прихильності людини до власного народу. Ця прихильність (любов) — вічна і на ній ґрунтується відчуття Батьківщини.
Дух нації забезпечує народові стійкість — навіть у важких історичних обставинах. "Народ може від сильних утисків змінити зверхні ознаки своєї національності, але ніколи не змінить ознак внутрішніх, духовних" (Антонович В., 1991, с. 212). Так само і Д. Чижевський вважає, що "народна душа" — це сполучення надісторичних та історичних елементів. Перше з них, на його думку, не піддається змінам. Дух допомагає виживати національній мові, оберігає національну культуру, підтримує традицію.
Історія, зрештою, дає можливість зробити і таке суттєве зауваження: сила національного духу дуже зростає і стає непереможною, якщо він (дух нації) поєднується з ідеалом релігійно-духовним. Навіть дуже несприятливі історичні умови не можуть здолати народ, якщо він керується таким національно-релігійним ідеалом. Прикладом такої єдності духу є, зокрема, єврейство, чеченці у їх боротьбі з Москвою, ірландські патріоти — з владою Великобританії та ін.
Матеріальним втіленням духу нації є сам народ, його культура, мова, ідеологія, побут, звичаї, форми поведінки окремих членів спільноти тощо. Це — "обличчя національного духу". В історії людства таке "опредмечення" часто змінювалося і в різні періоди набувало різних форм. Залежно від історичної долі нації й волі самого народу, воно може бути гармонійним чи бунтарським, "оксамитним" чи жорстким, гуманним чи кровопролитним, — по-різному виявляти себе в стосунках людей, культурі. І якщо дух нації — вічний, по-своєму автономний, підпорядкований вищим законам, то форми його "опредмечення" зумовлюються історичними обставинами і особливостями життя народу. Немає сумніву, наприклад, що трактування вічного духу нації в середні віки було не таким, як у XX ст. Зокрема, очевидно, що перехід європейських народів до громадянського суспільства і відчуття ними власного розкріпачення у XVII—ХVІІІ ст. привело до їх активного національного самовираження, зокрема й в культурі. На цю обставину, до речі, посилаються комуністичні ідеологи. Помилково ототожнивши дух нації і цей її історичний вияв, вони поспішили оголосити націю явищем "історичним", "тимчасовим". Правда, однак, полягає в тому, що дух нації виявляє себе впродовж всього історичного життя народу, яке, зрештою, має свій початок та свій кінець