Більшість бактерій харчуються готовими органічними речовинами.
За живлення бактерії, які живляться готовими органічними речовинами, ділять на дві групи: сапротрофи (від грецького сапрос — «гнилий» і трофе — «живлення», «їжа»), отримують органічні речовини з відмерлих організмів або виділень живих організмів, і паразити (від грецького паразитос — «нахлібник»), що харчуються органічними речовинами живих організмів.
Паразитизм у бактерій поширений дуже широко. Існують бактерії, які паразитують у тілі інших видів бактерій. Серед бактерій-паразитів багато хвороботворних, що викликають різні захворювання у рослин, тварин і людини.
У бактерій існують різн харчування. Серед них є автотрофи та гетеротрофи.
Деякі бактерії здатні створювати органічні речовини з неорганічних. Такі організми називають автотрофами.
Автотрофи (від грец. аутос — «сам» і трофе — «їжа») — організми, які здатні самостійно утворювати органічні речовини для свого живлення.
Одні з них, наприклад, ціанобактерії (від греч, цианос — «синій») на відміну від інших бактерій містять у своїх клітинах хлорофіл, і здатні створювати органічні речовини з неорганічних, використав світлову енергію (в їх клітинах відбувається процес фотосинтезу).
Ціанобактерії зіграли важливу роль у накопиченні кисню в атмосфері Землі.
Інші, наприклад, залізобактерії, сіробактерії отримують енергію від перетворення одних неорганічних речовин в інші.
Гетеротрофи (від грец. гетерос — «інший» і трофе — «їжа») — організми, що використовують для свого живлення готові органічні речовини.
Гетеротрофні бактерії поділяються на сапрофітів, симбіонтів і паразитів.
Бактерії-сапрофіти (або сапротрофи) (від грец. сапрос — «гнилий», трофе — «їжа») отримують поживні речовини з мертвого органічного матеріалу, який розкладається. Зазвичай вони виділяють в цей матеріал свої травні ферменти, а потім всмоктують і засвоюють розчинені продукти.
Бактерії-симбіонти (від грец. симбіонтос — «співіснуючий») живуть спільно з іншими організмами і часто приносять їм відчутну користь.
Наприклад, особливі бактерії, що живуть у потовщенях коренів (у клубеньках) бобових рослин, з атмосферного повітря засвоюють азот, слугують рослині добривом. Деякі бактерії, що живуть усередині кишечника тварин, у тому числі і людини, при споживанні та переробці їх їжі, постачають їм вітаміни групи B і K.
Бактерії-паразити (від грец. паразитос — «нахлібник») живуть всередині іншого організму (його називають господарем) або на ньому, ховаються і живляться його тканинами.
Як правило, паразити завдають шкоди своєму господареві. Вони викликають різні захворювання — бактеріози. Такі паразити називаються патогенними (від грец. патос — «страждання»).
Зазвичай бактерії не можуть зруйнувати покрови рослини, тому вони проникають у рослини через ранки або природні отвори (продихи, чечевички та ін).
Багато бактерії, заражають насіння, цибулини, бульби, кореневища, передаються від рослини до рослини при вегетативному розмноженні або при проростанні насіння.
Навіть краплі дощу або бризки води при поливах можуть поширювати бактерії-збудники хвороб рослин.
Нерідко в поширенні хвороботворних бактерій беруть участь інші організми-переносники (комахи, кліщі, молюски, птахи та ін).
Багато бактерії-паразити, потрапив до організма людини, викликають захворювання, наприклад, дизентерію, туберкульоз, ангіну, холеру, чуму і ін.
Ларина Латынина – одна из самых знаменитых русских фигур в истории олимпийских игр. На сегодняшний день она сохраняет позицию единственной гимнастки, которая выиграла на трех Олимпиадах подряд: в Мельбурне (1956), в Риме (1960) и в Токио (1964). Она − уникальная спортсменка, которая обладает 18-ю олимпийскими медалями, среди которых самые большое количество золотых – 9 штук. Спортивная карьера Ларисы началась в 1950 году. Будучи еще школьницей, Лариса выполнила первый разряд в составе сборной Украины, после чего отправилась на всесоюзное первенство в Казань. Благодаря последующим усиленным тренировкам Латынина в 9-м классе выполнила норматив мастера спорта. После окончания школы Ларисе прислали вызов на всесоюзный сбор в Братцево, где сборная команда СССР готовилась к Всемирному фестивалю молодежи и студентов в Бухаресте. Отборочные соревнования юная спортсменка достойно и после получила шерстяной костюм с белой «олимпийской» полоской на шее и буквами «СССР».
Свои первые золотые медали международного масштаба Лариса Латынина получила в Румынии. А 3 декабря 1956 года Лариса отправилась на Олимпиаду в команде с П. Астаховой, Л. Калининой, Т. Маниной, С. Муратовой, Л. Егоровой. Стоит отметить, что все участницы состава дебютировали на Олимпиаде. И там, в Мельбурне, Лариса стала абсолютной олимпийской чемпионкой. А уже в 1964 году Лариса Латынина вошла в историю, как обладательница 18-ти олимпийских наград.
Розгорнуто
Объяснение:
Більшість бактерій харчуються готовими органічними речовинами.
За живлення бактерії, які живляться готовими органічними речовинами, ділять на дві групи: сапротрофи (від грецького сапрос — «гнилий» і трофе — «живлення», «їжа»), отримують органічні речовини з відмерлих організмів або виділень живих організмів, і паразити (від грецького паразитос — «нахлібник»), що харчуються органічними речовинами живих організмів.
Паразитизм у бактерій поширений дуже широко. Існують бактерії, які паразитують у тілі інших видів бактерій. Серед бактерій-паразитів багато хвороботворних, що викликають різні захворювання у рослин, тварин і людини.
У бактерій існують різн харчування. Серед них є автотрофи та гетеротрофи.
Деякі бактерії здатні створювати органічні речовини з неорганічних. Такі організми називають автотрофами.
Автотрофи (від грец. аутос — «сам» і трофе — «їжа») — організми, які здатні самостійно утворювати органічні речовини для свого живлення.
Одні з них, наприклад, ціанобактерії (від греч, цианос — «синій») на відміну від інших бактерій містять у своїх клітинах хлорофіл, і здатні створювати органічні речовини з неорганічних, використав світлову енергію (в їх клітинах відбувається процес фотосинтезу).
Ціанобактерії зіграли важливу роль у накопиченні кисню в атмосфері Землі.
Інші, наприклад, залізобактерії, сіробактерії отримують енергію від перетворення одних неорганічних речовин в інші.
Гетеротрофи (від грец. гетерос — «інший» і трофе — «їжа») — організми, що використовують для свого живлення готові органічні речовини.
Гетеротрофні бактерії поділяються на сапрофітів, симбіонтів і паразитів.
Бактерії-сапрофіти (або сапротрофи) (від грец. сапрос — «гнилий», трофе — «їжа») отримують поживні речовини з мертвого органічного матеріалу, який розкладається. Зазвичай вони виділяють в цей матеріал свої травні ферменти, а потім всмоктують і засвоюють розчинені продукти.
Бактерії-симбіонти (від грец. симбіонтос — «співіснуючий») живуть спільно з іншими організмами і часто приносять їм відчутну користь.
Наприклад, особливі бактерії, що живуть у потовщенях коренів (у клубеньках) бобових рослин, з атмосферного повітря засвоюють азот, слугують рослині добривом. Деякі бактерії, що живуть усередині кишечника тварин, у тому числі і людини, при споживанні та переробці їх їжі, постачають їм вітаміни групи B і K.
Бактерії-паразити (від грец. паразитос — «нахлібник») живуть всередині іншого організму (його називають господарем) або на ньому, ховаються і живляться його тканинами.
Як правило, паразити завдають шкоди своєму господареві. Вони викликають різні захворювання — бактеріози. Такі паразити називаються патогенними (від грец. патос — «страждання»).
Зазвичай бактерії не можуть зруйнувати покрови рослини, тому вони проникають у рослини через ранки або природні отвори (продихи, чечевички та ін).
Багато бактерії, заражають насіння, цибулини, бульби, кореневища, передаються від рослини до рослини при вегетативному розмноженні або при проростанні насіння.
Навіть краплі дощу або бризки води при поливах можуть поширювати бактерії-збудники хвороб рослин.
Нерідко в поширенні хвороботворних бактерій беруть участь інші організми-переносники (комахи, кліщі, молюски, птахи та ін).
Багато бактерії-паразити, потрапив до організма людини, викликають захворювання, наприклад, дизентерію, туберкульоз, ангіну, холеру, чуму і ін.
Ларина Латынина – одна из самых знаменитых русских фигур в истории олимпийских игр. На сегодняшний день она сохраняет позицию единственной гимнастки, которая выиграла на трех Олимпиадах подряд: в Мельбурне (1956), в Риме (1960) и в Токио (1964). Она − уникальная спортсменка, которая обладает 18-ю олимпийскими медалями, среди которых самые большое количество золотых – 9 штук. Спортивная карьера Ларисы началась в 1950 году. Будучи еще школьницей, Лариса выполнила первый разряд в составе сборной Украины, после чего отправилась на всесоюзное первенство в Казань. Благодаря последующим усиленным тренировкам Латынина в 9-м классе выполнила норматив мастера спорта. После окончания школы Ларисе прислали вызов на всесоюзный сбор в Братцево, где сборная команда СССР готовилась к Всемирному фестивалю молодежи и студентов в Бухаресте. Отборочные соревнования юная спортсменка достойно и после получила шерстяной костюм с белой «олимпийской» полоской на шее и буквами «СССР».
Свои первые золотые медали международного масштаба Лариса Латынина получила в Румынии. А 3 декабря 1956 года Лариса отправилась на Олимпиаду в команде с П. Астаховой, Л. Калининой, Т. Маниной, С. Муратовой, Л. Егоровой. Стоит отметить, что все участницы состава дебютировали на Олимпиаде. И там, в Мельбурне, Лариса стала абсолютной олимпийской чемпионкой. А уже в 1964 году Лариса Латынина вошла в историю, как обладательница 18-ти олимпийских наград.