Identifica conjuctiile coordinatoare, a point inlocuieste-le cu altele potrivite can sens.
1) De ascultat asculta, dar mintea ta s-o ai.
2) E usor de zis, insa e greu de jacut.
3) Fa-ti prieteni nou, dar nu-i uita pe cei vechi.
4) Munca te ridica,iar lenea te strica.
5) Nu de bani sa te plingi, ci de minte.
6) Radacina este amara,dar roadele dulci.
7) Sau taci, sau zi ceva mai bun decit tacerea.
8) Toti copacii infrunzesc, dar multi din ei nu rodesc
9)Ori te poarta cum ti-e vorba, ori vorbeste cum ti-e portul. ​

1) В эволюции животных процесс вымирания одних и зарождения других видов вполне закономерен и неизбежен. Он происходит в результате изменения рельефа, климата, а также конкурентных взаимоотношений. Однако этот процесс медленный. По расчетам Д.Фишера до появления человека на земле средняя продолжительность жизни вида птиц была около двух миллионов лет, млекопитающих – около 600 тыс. лет. С момента появления человека он стал мощным фактором изменения животного мира. Первыми его жертвами оказались крупные животные, а также обитатели островов в различных районах земли.

До 1600 г. не было никаких научных описаний по изменению человеком животного мира. Они появились после указанного периода. По данным Международного союза охраны природы и природных ресурсов, с 1600 по 1974гг. исчезло 63 вида млекопитающих, 94 вида птиц. Из них, по данным Д.Фишера, гибель 75% млекопитающих и 86% видов птиц непосредственно связана с деятельностью человека.

Воздействие человека на животный мир возрастало по мере развития общества, его производительных сил, техники и производства. Особенно оно усилилось с зарождением и развитием товарного производства и приобрело угрожающие масштабы в 19-20 столетиях.

В 19 веке человеком уничтожено 70 видов диких животных, а только за 50 лет 20 века исчезло 40 видов. В последнее время в среднем на нашей планете ежегодно исчезает по виду или подвиду позвоночных животных. В современный период под угрозой исчезновения находится более 600 видов птиц и свыше 120 видов млекопитающих.

  При самому вході до саду ріс великий трояндовий кущ: троянди на ньому були білі, але троє садівників фарбували їх на червоно. Зацікавлена Аліса підступила ближче, і в цю мить один садівник сказав:

   - Обережніше, П'ятірко! Ти мене всього обляпав!

  - Я ненароком! - буркнув П'ятірка. - Це Сімка підбив мені лікоть.

  -- Я не виноват, -- отвечал Пятерка хмуро. -- Это Семерка толкнул меня под локоть!

  Сімка підвів очі й сказав:

   - Браво, П'ятірко! Завжди звертай на іншого!

  - А то за що? - поцікавився той, кого обляпали.

  -- За что?--с первый садовник.

  - А то вже не твій клопіт, Двійко! - сказав Сімка.

  -- Тебя, Двойка, это не касается! -- отрезал Семерка.

  - Ба ні, якраз його! - вигукнув П'ятірка. - І я йому таки скажу, за що: за те, що він замість цибулі приніс на кухню тюльпанових цибулин.

  -- Нет, касается, -- возразил Пятерка. -- И я ему скажу, за что. За то, что он принес кухарке луковки тюльпана вместо лука!

  Сімка жбурнув пензля.

   - Більшої кривди годі уяви... - почав він, але тут його погляд упав на Алісу, і він затнувся. Решта двоє теж озирнулися, і всі разом низенько їй уклонилися.

  Семерка швырнул кисть. -- Ну, знаете, такой несправедливости... -- начал он, но тут взгляд его упал на Алису, и он умолк. Двое других оглянулись, и все трое склонились в низком поклоне.

  - Чи не будете ласкаві сказати, - несміливо озвалася Аліса, - навіщо ви фарбуєте троянди?

  -- Скажите робко с Алиса, -- зачем вы красите эти розы?

  П'ятірка з Сімкою промовчали і тільки глипнули на Двійку. Той почав пошепки пояснювати:

   - Розумієте, панно, отут повинен був рости червоний кущ, а ми взяли та й посадили білий. І якщо Королева це виявить, нам усім, знаєте, постинають голови. Тому, панно, ми й стараємося, аби ще перед її приходом...

   Тут П'ятірка, який тривожно позирав углиб саду, загорлав:

   - Королева! Королева! - і всі троє садівників попадали ниць. Почувся тупіт багатьох ніг, і Аліса озирнулася, нетерпляче виглядаючи Королеву.

  Пятерка с Семеркой ничего не сказали, но посмотрели на Двойку; тот оглянулся и тихо сказал: -- Понимаете, барышня, нужно было посадить красные розы, а мы, дураки, посадили белые. Если Королева узнает, нам, знаете ли, отрубят головы. Так что, барышня, понимаете, мы тут стараемся, пока она не пришла... В эту минуту Пятерка (он все это время вглядывался в сад) крикнул: -- Королева! Садовники пали ниц. Послышались шаги. Алиса обернулась -- ей не терпелось увидеть Королеву.

  Аліса завагалася: чи не слід і їй упасти ниць, але не пригадувала, щоб хтось колись казав про таке правило під час процесій.

   "Та й хто тоді буде на них дивитися, - подумала вона, - коли всі лежатимуть долілиць?"

   Тож вона стояла на місці й чекала.

  Алиса заколебалась: может, и ей надо пасть ниц при виде столь блистательного шествия? Однако никаких правил на этот счет она не помнила. -- И вообще, к чему устраивать шествия, если все будут падать ниц? Никто тогда ничего не увидит... И она осталась стоять.

  Коли процесія порівнялася з Алісою, всі зупинилися і прикипіли до неї очима.

   - Хто це? - грізно спитала Королева.

   Чирвовий Валет, до якого вона звернулася, лише осміхнувся і вклонився у відповідь.

  Когда шествие поравнялось с Алисой, все остановились и уставились на нее, а Королева сурово с Это еще кто? Она обращалась к Валету, но тот лишь улыбнулся и поклонился в ответ.

  - Ідіот! - тріпнула головою Королева, і звернулася до Аліси:

   - Як тебе звати, дитино?

  -- Глупец! -- бросила Королева, раздраженно мотнув головой. Потом она обернулась к Алисе и с Как тебя зовут, дитя?

  - Аліса, ваша величносте, - щонайчемніше відказала Аліса, а про себе додала: "Зрештою всі вони тільки колода карт. Нічого їх боятися".

  -- Меня зовут Алисой, с позволения Вашего Величества, -- ответила Алиса учтиво. Про себя же она добавила: -- Да это всего-навсего колода карт! Чего же мне их бояться?

  - А оце хто? - тицьнула Королева пальцем на садівників, роз навколо трояндового куща. (Оскільки лежали вони долілиць, то за візерунками на їхніх сорочках годі було розпізнати, хто то - садівники, вояки, двораки, а чи трійко власних Королевиних дітей, - сорочки ж бо в колоді всі однакові.)

  - Звідки мені знати? - відповіла Аліса, дивуючись із власної сміливості. - То не мій клопіт.

  -- Откуда мне знать,--ответила Алиса, удивляясь своей смелости. -- Меня это не касается.

Объяснение: