Найбільш поширене політичне тлумачення повісті прив'язує її до самої ідеї «російської революції», «пробудження» соціальної свідомості пролетаріату. Шаріков традиційно сприймається як алегоричний образ люмпен-пролетаріату, який несподівано для себе отримав велику кількість прав і свобод, але швидко виявив егоїстичні інтереси і здатність зраджувати і знищувати як собі подібних (колишній безпритульний пес піднімається по соціальних сходах, знищуючи інших безпритульних тварин), так і тих, хто наділив їх цими правами. Вважається, що в повісті Булгаковим були передбачені масові репресії 1930-х років.[5].
Ряд булгакознавців вважає, що «Собаче серце» є політичною сатирою на керівництво держави середини 1920-х років, а кожен з персонажів має прообраз серед політичної верхівки країни в той час. Зокрема, прообразом Шарікова-Чугункіна є Сталін (у обох «залізне» друге прізвище), професора Преображенського — Ленін (перетворив країну), доктора Борменталя, який постійно конфліктує з Кульковим — Троцький (Бронштейн), Швондера — Каменєв, асистентки Зіни — Зінов'єв, Дар'ї — Дзержинський і так далі.[6].
Объяснение:
Собаче серце” проблематика. Автор ставить перед читачем одразу кілька проблем. Це і питання втручання в закони природи – професор Преображенський слідує найкращим намірам, але результат виявляється прямо протилежним. Він змушений боротися з непередбаченими наслідками свого експерименту. Також автор торкається питань взаємин інтелігенції і народу в післяреволюційний час. В іронічних тонах Булгаков описує дурні бюрократичні зволікання і безкультур’я. Засуджує безграмотність, невігластво і дурість. У творі часто використовується прийом контрасту – професор Преображенський і його оточення протиставляються агресивно-налаштованому і абсурдного світу, розкритому через образи Швондера і інших членів домкома. Також автор часто використовує гротеск і іронію, підкреслюючи недоліки і безглуздість того, що відбувається.
Активное богатство почвы — ее обеспеченность элементами пищи, растений в подвижной и усвояемой растениями форме (растворимые соли, адсорбированные коллоидами основания, легко минерализуемые соединения азота и пр.).
При благоприятных условиях температуры, аэрации и влажности активное богатство становится плодородием почвы. В природе высокое богатство почвы всегда сочетается с достаточной концентрацией почвенного раствора, с преобладанием в нем ионов кальция («хранителя почвенного плодородия» по выражению почвоведов). Выщелачивание почв приводит к снижению богатства и плодородия почв, а одновременно к повышению кислотности почвы. В условиях замкнутой или уравновешенной циркуляции воды в почве (баланса и капиллярного подъема воды) почва сохраняет свое богатство и значительную концентрацию почвенного раствора, а ее реакция остается, нейтральной или близкой к ней. Преобладание капиллярного подъема над приводит к накоплению в почве растворимых солей и повышению концентрации почвенного раствора, к ее засолению. В природе наблюдается непрерывный ряд градаций от резко выщелоченных, кислых и бесплодных к богатым, а затем в различной степени засоленным почвам. Это оправдывает соединение в одну шкалу ряда возрастающего засоления и ряда богатства почвы, хотя по существу богатство и засоленность — явления разного порядка, которые могут и по-разному сочетаться. Неясности, возникающие в результате допущенной условности, легко устраняются при дальнейшей проработке и анализе фактических материалов.
В этом анализе разместится по ступеням богатство почвы, связанное в одних случаях с большим содержанием в почве подвижных форм фосфора, калия, кальция и магния при умеренном или малом количестве азота, в других случаях при большом количестве азота установятся виды засоления (хлоридное, сульфатное, содовое), могут разрешиться и другие во по связи растительности со свойствами почв.
Хорошо известно преобладание бобовых на почвах, богатых фосфором при недостатке азота, а преобладание злаков и некоторых других растений на почвах с большим содержанием доступного азота.
Ступени 1—3 шкалы богатства и засоленности почв — особо бедные почвы и торф (олиготрофный). Реакция почв кислая: pH = 4,0—4,5, а для торфа иногда выше. Минеральные почвы сильно выщелоченные, нередко песчаные. К этой группе относятся местообитания наиболее
бедных суходолов лесной зоны (с кошачьей лапкой, белоусом), сосновых боров на песках, верховых болот со сфагновыми мхами и торфом низкой зольности (2—6%).
Ступени 4—6 — бедные почвы и торф. Реакция почвы кислая: pH = 5,0—5,5 (для торфа иногда выше).
Минеральные почвы выщелоченные, нередко песчаные и супесчаные. Сюда относятся местообитания тощих суходольных лугов лесной зоны (с белоусом), сосновых боров и суборей, верховых и переходных болот со сфагновыми мхами и с торфом несколько повышенной зольности (6—9%).
Найбільш поширене політичне тлумачення повісті прив'язує її до самої ідеї «російської революції», «пробудження» соціальної свідомості пролетаріату. Шаріков традиційно сприймається як алегоричний образ люмпен-пролетаріату, який несподівано для себе отримав велику кількість прав і свобод, але швидко виявив егоїстичні інтереси і здатність зраджувати і знищувати як собі подібних (колишній безпритульний пес піднімається по соціальних сходах, знищуючи інших безпритульних тварин), так і тих, хто наділив їх цими правами. Вважається, що в повісті Булгаковим були передбачені масові репресії 1930-х років.[5].
Ряд булгакознавців вважає, що «Собаче серце» є політичною сатирою на керівництво держави середини 1920-х років, а кожен з персонажів має прообраз серед політичної верхівки країни в той час. Зокрема, прообразом Шарікова-Чугункіна є Сталін (у обох «залізне» друге прізвище), професора Преображенського — Ленін (перетворив країну), доктора Борменталя, який постійно конфліктує з Кульковим — Троцький (Бронштейн), Швондера — Каменєв, асистентки Зіни — Зінов'єв, Дар'ї — Дзержинський і так далі.[6].
Объяснение:
Собаче серце” проблематика. Автор ставить перед читачем одразу кілька проблем. Це і питання втручання в закони природи – професор Преображенський слідує найкращим намірам, але результат виявляється прямо протилежним. Він змушений боротися з непередбаченими наслідками свого експерименту. Також автор торкається питань взаємин інтелігенції і народу в післяреволюційний час. В іронічних тонах Булгаков описує дурні бюрократичні зволікання і безкультур’я. Засуджує безграмотність, невігластво і дурість. У творі часто використовується прийом контрасту – професор Преображенський і його оточення протиставляються агресивно-налаштованому і абсурдного світу, розкритому через образи Швондера і інших членів домкома. Також автор часто використовує гротеск і іронію, підкреслюючи недоліки і безглуздість того, що відбувається.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/sobache-sertse-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
При благоприятных условиях температуры, аэрации и влажности активное богатство становится плодородием почвы. В природе высокое богатство почвы всегда сочетается с достаточной концентрацией почвенного раствора, с преобладанием в нем ионов кальция («хранителя почвенного плодородия» по выражению почвоведов). Выщелачивание почв приводит к снижению богатства и плодородия почв, а одновременно к повышению кислотности почвы. В условиях замкнутой или уравновешенной циркуляции воды в почве (баланса и капиллярного подъема воды) почва сохраняет свое богатство и значительную концентрацию почвенного раствора, а ее реакция остается, нейтральной или близкой к ней. Преобладание капиллярного подъема над приводит к накоплению в почве растворимых солей и повышению концентрации почвенного раствора, к ее засолению. В природе наблюдается непрерывный ряд градаций от резко выщелоченных, кислых и бесплодных к богатым, а затем в различной степени засоленным почвам. Это оправдывает соединение в одну шкалу ряда возрастающего засоления и ряда богатства почвы, хотя по существу богатство и засоленность — явления разного порядка, которые могут и по-разному сочетаться. Неясности, возникающие в результате допущенной условности, легко устраняются при дальнейшей проработке и анализе фактических материалов.
В этом анализе разместится по ступеням богатство почвы, связанное в одних случаях с большим содержанием в почве подвижных форм фосфора, калия, кальция и магния при умеренном или малом количестве азота, в других случаях при большом количестве азота установятся виды засоления (хлоридное, сульфатное, содовое), могут разрешиться и другие во по связи растительности со свойствами почв.
Хорошо известно преобладание бобовых на почвах, богатых фосфором при недостатке азота, а преобладание злаков и некоторых других растений на почвах с большим содержанием доступного азота.
Ступени 1—3 шкалы богатства и засоленности почв — особо бедные почвы и торф (олиготрофный). Реакция почв кислая: pH = 4,0—4,5, а для торфа иногда выше. Минеральные почвы сильно выщелоченные, нередко песчаные. К этой группе относятся местообитания наиболее
бедных суходолов лесной зоны (с кошачьей лапкой, белоусом), сосновых боров на песках, верховых болот со сфагновыми мхами и торфом низкой зольности (2—6%).
Ступени 4—6 — бедные почвы и торф. Реакция почвы кислая: pH = 5,0—5,5 (для торфа иногда выше).
Минеральные почвы выщелоченные, нередко песчаные и супесчаные. Сюда относятся местообитания тощих суходольных лугов лесной зоны (с белоусом), сосновых боров и суборей, верховых и переходных болот со сфагновыми мхами и с торфом несколько повышенной зольности (6—9%).