ХОДРАБОТЫ: 1. Используя модели, смоделировать различные конфигурации. Зарисовать проекцию на
плоскость орбит (считая ее общей для всех планет) и вид планеты при наблюдении с Земли.
Конфигурации внутренних планет:
соединение
элонгация
противостояние
верхнее
Нижнее
Конфигурации внешних планета
квадратура
соединение
противостояние
Западная
Восточная
2. Продемонстрировать связь синодического и сидерического периодов. Сделать необходимые
рисунки, объяснить выведение формулы.
Рисунок
Выведение формулы
ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ:
1. Какие еще конфигурации планет вы знаете? Зарисуйте.
ВЫВОЛЬ:
Вопросы для самостоятельного изучения.
1орбитальный резонанс
Відповідь:
У будь-якому суспільстві праця більшості людей оцінюється низько, роблячи недоступними для них багато благ цивілізації або доступними не повною мірою. Однак, завжди існують верстви населення або класи, представники яких мають законну можливість необмеженого збагачення. Незалежно від джерела їхнього збагачення в конкретному суспільстві (торгівля, використання праці інших людей та інше.), права цих класів захищені законом набагато краще, ніж права більшості людей. Ці класи є правлячими, на них опирається державна влада, у них у руках зосереджені виробництво й розподіл благ. Для того, щоб задовольнити потреби всіх повною мірою, необхідно, щоб трудомісткість, а отже, собівартість усього комплексу благ відповідала середньорічній зарплаті людей.
Отже, розвиток науки, техніки та бездумне споживання благ цивілізації, призводять до колосальних наслідків.
Пояснення:
© e-history.kz
Сонымен, міне?: Егер Жібек жолымен батыстан шығысқа қарай жүрсек, оның Қазақстандағы учаскесі Шаштан (Ташкент) шығып, Тұрбат асуы арқылы Исфиджабқа, Сайрам (Сарьямға) келеді. Ежелгі қаланың осы күнге дейін сақталған. Шымкент түбіндегі бір қыстақ тап осылай аталады, оның дәл кіндік тұсында Жібек жолындағы бір кездегі ең ірі орталықтардың бірі болған орта ғасырлық қала жұртының қалдығы сақталған. Исфиджабтан құлдарды, бөз маталарды, қару-жарақты, семсерлерді, мыс пен темірді әкетіп жатқан. Испиджабтан шыққан керуендер шығысқа қарай бет алып, Шараб және Будухкент қалалары арқылы Таразға барады екен.