Куликовская битва 1380 г. и ее значение огромно. С 1227 г. Золотая Орда стала подчинять Русь и ставить ее на колени. Вплоть до 1380 г. люди были в отчаянии и бесприкословно подчинялись татарам, боясь кары. С укреплением московского княжества Дмитрий Донской прекратил уплату дани Золотой Орде и в 1380 г. совершилась битва на Куликовом поле, где Мамай был разгромлен Донским. Данная битва принесла людям прежде всего надежду на и понятие того, что Золотую Орду и ее владычество на Руси можно свергнуть, помимо этого государство Дмитрия Донского смогло отразить набег и не допустить хаоса (убийств, пожаров и т.п.) в русской земле. А еще до 1382 г. Русь не платила дань татарам.
Альпійська балада - це гімн коханню, що нерозривно поєднане із моральним стоїцизмом простої людини, радянського солдата, дух якого не зламали найжахливіші умови гітлерівського полону, зради і малодушність деяких своїх співвітчизників (коли герой ще на початку війни втікав з полону і переховувався в українській хаті, він знову попадає у руки фашистів через підлість кума господаря, через бажання пристосуванця-обивателя прислужитись окупантам), приниження, фізичні муки і сама смерть, що стала порятунком для дорогої тепер людини - ще зовсім недавно чужої і незнайомої іноземки. Були надії на звичайне людське щастя, яке можливе в умовах миру: війна, програна гітлерівцями на Сході, йшла поступово до свого завершального кінця.
Саме любов, котра народжується і перемагає, перемагає і в смертоносному вирі, зачавши нове життя, є магістральною проблемою кращої повісті В.Бикова „Альпійська балада" (1963) - твору, що завоював велику популярність не тільки у республіках колишнього Союзу, але й за рубежем. „Альпійська балада" В. Бикова - твір про кохання, кохання велике і прекрасне, яке в умовах смерті народжує життя. Саме тому автор і назвав свою повість „баладою".
Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах. Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.
Куликовская битва 1380 г. и ее значение огромно. С 1227 г. Золотая Орда стала подчинять Русь и ставить ее на колени. Вплоть до 1380 г. люди были в отчаянии и бесприкословно подчинялись татарам, боясь кары. С укреплением московского княжества Дмитрий Донской прекратил уплату дани Золотой Орде и в 1380 г. совершилась битва на Куликовом поле, где Мамай был разгромлен Донским. Данная битва принесла людям прежде всего надежду на и понятие того, что Золотую Орду и ее владычество на Руси можно свергнуть, помимо этого государство Дмитрия Донского смогло отразить набег и не допустить хаоса (убийств, пожаров и т.п.) в русской земле. А еще до 1382 г. Русь не платила дань татарам.
Объяснение:
Объяснение:
Альпійська балада - це гімн коханню, що нерозривно поєднане із моральним стоїцизмом простої людини, радянського солдата, дух якого не зламали найжахливіші умови гітлерівського полону, зради і малодушність деяких своїх співвітчизників (коли герой ще на початку війни втікав з полону і переховувався в українській хаті, він знову попадає у руки фашистів через підлість кума господаря, через бажання пристосуванця-обивателя прислужитись окупантам), приниження, фізичні муки і сама смерть, що стала порятунком для дорогої тепер людини - ще зовсім недавно чужої і незнайомої іноземки. Були надії на звичайне людське щастя, яке можливе в умовах миру: війна, програна гітлерівцями на Сході, йшла поступово до свого завершального кінця.
Саме любов, котра народжується і перемагає, перемагає і в смертоносному вирі, зачавши нове життя, є магістральною проблемою кращої повісті В.Бикова „Альпійська балада" (1963) - твору, що завоював велику популярність не тільки у республіках колишнього Союзу, але й за рубежем. „Альпійська балада" В. Бикова - твір про кохання, кохання велике і прекрасне, яке в умовах смерті народжує життя. Саме тому автор і назвав свою повість „баладою".
Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах. Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.