Гражданка Г. обратилась в суд с жалобой на то, что ей было отказано в лечении тяжелой патологии беременности, в результате чего у нее наступили преждевременные роды. Женская консультация на запрос суда ответила, что гражданка Г. обращалась к ним за медицинской однако ей было отказано, так как у Г. — беженки из другого государства не было ни паспорта РФ, ни страхового полиса, ни прописки.
ответ:
средний каменный век (мезолит) охватывает период 12—5 тысячелетий до н.э. в казахстане памятников эпохи мезолита обнаружено немного. в конце палеолита и в начале мезолита произошли значительные природно-климатические изменения. ранее покрывавший поверхность земли лед наконец- то растаял. под влиянием солнца начали формироваться растения и животные современного типа. в эпоху мезолита одной из главных особенностей стало появление микролитов - мелких каменных орудий труда первобытного человека, которые имели длину 1-2 сантиметра. в основном микролиты - это тонкие каменные пластины, служившие наконечниками стрел и вкладными лезвиями в костяных, деревянных или роговых орудиях эпохи мезолита. еще одной особенностью мезолита является изобретение лука и стрел. лук позволил людям охотиться на мелкую дичь с дальнего расстояния. по сравнению с копьем лук повысил знание охоты в жизни родовой общины. охота превратилась в основное занятие древних людей, так как в эпоху мезолита, исчезли такие крупные животные, как мамонт,шерстистый носорог, а также крупные стадные животные. раньше их было легко добыть, загнав в ямы и загоны. теперь следовало научиться охотиться на осторожных и ловких, в основном одиночных животных, таких как олень, кабан. лук же позволил людям охотиться на мелкую дичь.
в эпоху мезолита люди не жили подолгу в одном месте. они вынуждены были менять места своего обитания, следуя за мигрировавшими животными, которые постоянно искали богатые травами пастбища. мезолитические охотники жили по берегам рек иртыш, есиль (ишим), тобол,торгай, жайык (урал). в казахстане известны более 20 мезолитических стоянок. ввиду того, что мезолитические охотники не жили подолгу на одном месте, их жилища тоже не были постоянными. они сооружали себе жилища из вкопанных в землю жердей, покрыв их шкурами животных. основания таких жилищ глубоко вкапывались в землю, а площадь их составляла 40-60 квадратных метров. остатки подобного жилища были обнаружены на берегу реки есиль (ишим). в 8 тысячелетии до н.э. на всей территории казахстана установился благоприятный климат. резкое потепление не требовало теперь, как ранее, строительства теплых жилищ. ученые считают, что в самом конце мезолита первобытными людьми начался процесс диких животных и окультуривания некоторых растений. в эпоху мезолита окрепла родовая община. роды постепенно объединялись в племена. возниклоразделение труда между мужчинами и женщинами. теперь мужчины охотились на зверей, а женщины занимались собирательством. в общине все члены рода были равноправны. обязанности распределялись в зависимости от возраста членов общины. в роду четко делились по возрастному признаку на взрослых, стариков и детей. старики были хранителями традиций, обычаев, мудрыми наставниками. взрослые добывали пропитание, строили жилища, охраняли род от внешних врагов. дети получали по потребности пищу и одежду, однако не могли участвовать в общественной жизни общины. переход детей в сообщество взрослых осуществлялся при специальных обрядов - инициации. мальчики испытывались в охоте, в натягивании лука, меткости стрельбы из него, а девочки - в ведении хозяйства, в приготовлении пищи. обычно к таким испытаниям дети подготавливались с малых лет.
возникновение земледелия и скотоводства. около 10 тысяч лет назад люди стали заниматься земледелием. ученые считают, что первоначально земледелие было занятием женщин. в то время, когда мужчины охотились, женщины были занять: сбором дикорастущих растений, их плодов и кореньев. возможно, однажды они заметили, что упавшее на землю семя дало на следующее лето исходы, а затем и плоды. развитие собирательства к возникновению примитивного земледелия. люди стали высевать дикие растения. древние люди обрабатывали землю палкой- копалкой. затем была придумана мотыга с каменным основанием. также люди изобрели простейший серп и зернотерку из камня. постепенно научились сортировать различные виды растений. выбирая лучшие семена и создавая для растений благоприятные условия (поливая их), стали получать хорошие урожаи. обработка земли мотыгой требовала большого труда, тем не менее земледелие приносило постоянные урожаи и обеспечивало людей пропитанием. из занятия охотой возникло скотоводство.представьте, что охотники поймали на охоте маленьких козлят и ягнят! их было жалко убивать. люди стали строить специальные загоны для них, где они содержались и подрастали. таким образом были приручены овца, коза, корова, свинья, лошадь. возле поселений древних людей всегда обитали дикие собаки, питавшиеся отбросами и остатками пищи людей. при приближении к поселению диких зверей они воем и лаем людей. человек приручил собаку. она стала незаменимым древнего человека при охоте. собакибыстро находили зверя и способствовали удачной охоте. люди вкладывали много труда и терпения для и выращивания прирученных животных.
Основні фактори виробництва в маржинальній теорії:
природні ресурси;праця;капітал;підприємництво;науково-технічний фактор.Природний фактор
У природному факторі втілюються природні умови, в яких протікають виробничі процеси. Як джерела сировини і енергії, корисні копалини, земля, вода, повітря, рослинний і тваринний світ. Будучи фактором виробництва, природне середовище дозволяє використовувати при виготовленні продукту природні багатства, що слугують сировинним матеріалом. Все різноманіття матеріальних продуктів виробляється на основі такої сировини.
Енергетичною основою виробництва служать Земля і Сонце. Одночасно планета стає виробничим майданчиком, на якій можна побачити засоби виробництва, де трудяться працівники.
Одним з найбільш унікальних ресурсів в даний час стала земля, адже її пропозиція обмежена. Цей вид матеріальних умов виробництва являє собою територію, де є природні ресурси і корисні копалини. Корисність земельного ресурсу оцінюється її здатністю бути придатною до проведення землеробських робіт і до біологічного відтворення.
Природний фактор виступає в тріаді як пасивного компонента. Однак в ході перетворень об’єкти природи переходять в основні засоби виробництва і поступово знаходять активну роль. У деяких факторних економічних моделях природний фактор враховується в неявній формі, що аж ніяк не зменшує ступінь його впливу на виробничі процеси.
Трудовий фактор
Праця представлена в ряді чинників виробництва в якості елемента, який покликаний ініціювати виробничий процес. Дана категорія представлена працею працівників, які безпосередньо беруть участь у створенні благ. У понятті «праця» при цьому втілюється різноманітне число видів діяльності, яка спрямовує виробництво і супроводжує його на всіх етапах. Праця складається в безпосередній участі людини в перетворенні ресурсів (енергії, речовини, інформації). Люди вносять вклад в процес виробництва, витрачаючи фізичні та розумові зусилля. Свою працю привносять в виробничий процес всі його учасники, кожна форма праці в кінцевому підсумку впливає на результат.
У макроекономічних моделях, які використовують ресурсний підхід, при розгляді основних факторів виробництва часто виділяють не працю як таку, а трудові ресурси, тобто працездатне населення або загальну чисельність тих, хто зайнятий у виробничій діяльності. Важливо розуміти, що трудовий фактор проявляється в тому числі і в якості праці, в його ефективності, у трудовій віддачі.
Праця – найбільш важлива економічна категорія, оскільки її витрати визначають ефективність усталеною організації виробництва. Через трудову діяльність людина активно впливає на предмет праці. Інтенсивність трудового процесу впливає на трудомісткість і кількість часу, що витрачається на виготовлення продукту. Ці дані дозволяють виявити проблеми, з якою стикається виробництво.
Кількість робочої сили визначає інші економічні категорії – рівень безробіття і зайнятість. Структура робочої сили включає в себе всіх людей, що так чи інакше беруть участь у виробництві відповідно до своїх трудових навичок. Людська діяльність має особливість: робоча сила формується роками, вона вимагає безперервного відновлення. Для успішної трудової діяльності працівник повинен підтримувати корисні навички і завжди бути в потрібній фізичній формі.
Вот ссылка на сайт, там остальная информация на эту тему- https://biznesua.com.ua/osnovni-faktori-virobnitstva/