Эссэ- размышление на тему: профессия изначально должна быть актом любви. и никак не браком по расчету. и пока не поздно, не забывайте о том, что дело всей жизни — это не дело, а жизнь.
Вірш «Книги в червоній палітурці» написаний приблизно в період 1908-1910 pp. У той час М. Цвєтаєва почала готувати до друку свою першу книжку — «Вечірній альбом». Твір увійшов до розділу «Дитинство». Молода авторка відчувала, що ЇЇ дитинство відходить у минуле, попереду на неї чекало велике доросле життя. У подальшу путь вона взяла із собою незабутні враження та спогади про твори мистецтва (музики й літератури), які полюбила з дитинства.
Книги в красном переплете
Из рая детского житья
Вы мне привет прощальный шлете,
Неизменившие друзья
В потертом, красном переплете.
Чуть легкий выучен урок,
Бегу тот час же к вам, бывало,
— Уж поздно! — Мама, десять строк!.. —
Но, к счастью, мама забивала.
Марини Цвєтаєва. 1910 р.
Сестри Цвєтаєві. 1905 р.
Дрожат на люстрах огоньки...
Как хорошо за книгой дома!
Под Грига, Шумана, Кюи
Я узнавала судьбы Тома.
Темнеет, в воздухе свежо...
Том в счастье с Бэкки полон веры.
Вот с факелом Индеец Джо
Блуждает в сумраке пещеры...
Кладбище... Вещий крик совы...
(Мне страшно!) Вот летит чрез кочки
Приемыш чопорной вдовы,
Как Диоген1, живущий в бочке.
Светлее солнца тронный зал,
Над стройным мальчиком — корона...
Вдруг — нищий! Боже! Он сказал:
«Позвольте, я наследник трона!»
Ушел во тьму, кто в ней возник.
Британии печальпы судьбы...
— О, почему средь красных книг
Опять за лампой не уснуть бы?
О золотые Бремена,
Где взор смелей и сердце чище!
О золотые имена:
Гекк Финн, Том Сойер, Принц и Нищий2!
Книги в червоній палітурці
Із раю, де я ще дитя,
Мені шлете свої привіти,
Одвічні друзі на життя,
В червону палітурку вшиті.
Лишень я вивчу свій урок,
Тоді, бува, до вас біжу я,
— Вже пізно! — Мамо, ще рядок!..
Вона ж, на щастя, не слідкує.
У люстрі вогник миготить...
Із книгою так добре вдома!
Під Гріґа, Шумана, Кюї
Я пізнавала долю Тома.
Вечірня сутінь, свіжість, щем...
Том разом з Беккі щиро вірить.
Ось Індіанець Джо з вогнем
В печері темній зло сновидить...
І цвинтар... Віщий гук сови...
(Як страшно!) Мчить через купини
Приймак бундючної вдови,
Як Діоген, схиливши спину.
Ясний, як сонце, тронний зал,
Над хлопчиком струнким — корона...
О Боже! Злидар!.. Він сказав:
«Я нині спадкоємець трону!»
Хто з темряви — той в ній і зник.
Британії печальні долі...
— Чому ж серед червоних книг
Заснути знов не маю волі?
О золота ця сторона,
Де погляд вільний, в серці вирій!
О золоті ці імена:
Гек Фінн, Том Сойєр, Принц і Злидар!
(Переклад Богдана Сторохи)
1 Діоген — давньогрецький філософ, який за легендою жив у діжці.
2 Принц і злидар — герої повісті Марка Твена «Принц і злидар» — схожі один на одного англійський принц Едуард Тюдор і маленький жебрак Том Кенті, які ля велінням долі помінялися своїми ролями; потрапивши в незвичне середовище, кожен із них відкрив для себе важливі істини.
С. Дж. Гай. Цікава книжка. 1880і роки
Література і мистецтво
У вірші М. Цвєтаєвої згадуються імена великих композиторів XIX ст. — Едварда Ґріґа (Норвегія)» Роберта Шумана (Німеччина), Цезаря Кюї (Росія). Композиторів об’єднує те, що в їхніх творах знаходили втілення народні образи, казкові сюжети, природа рідного краю. їхня музика сповнена світла і радості, у ній немає тривоги Й напруження. Марині Цвєтаєвій дуже подобалася мелодія Е. Ґріґа -«Ранковий настрій». Ви можете за до нтернету.
Робота з текстом
1. З якими почуттями героїня вірша згадує про своє дитинство?
2. У яких кольорах авторка змальовує минулі роки? Що, на вашу думку, можуть означати ці кольори?
3. Якими вам видалися стосунки матері й доньки, домашня атмосфера у вірші?
4. Назвіть літературні твори, їх авторів і персонажів, що згадуються у вірші М. Цвєтаєвої.
5. Назвіть імена та прізвища композиторів, що згадуються у творі. Чому саме вони, на вашу думку, були близькими серцю героїні вірша?
6. Які епізоди з книжки «Пригоди Тома Сойєра» ви впізнали у вірші М. Цвєтаєвої?
7. Визначте в тексті слова, речення, засоби пунктуації, які вказують на сильні емоції, переживання героїні.
Знайдіть в українському перекладі епітети та метафори. Порівняйте їх із текстом оригіналу.
Ёриичи Зерошики
Ёриичи Цугикуни
Аказа
Амане Убуяшики
Категория:Антагонисты
Аой Канзаки
Болотный Демон
Вакураба
Вороны уз
Гёкко
Гёмей Химеджима
Генья Шинадзугава
Гию Томиока
Гото
Гютаро
Даки
Демон из храма
Демон Рук
Демон с языком
Демон-змея
Демоны
Категория:Демоны
Джигоро Куваджима
Доума
Дочь Музана
ницу Агацума
Зеницу Агацума
Иноске Хашибира
Кёгай
Кёджуро Ренгоку
Кабурамару
Кагая Убуяшики
Казуми
Кайгаку
Камануэ
Канао Цуюри
Каната Убуяшики
Канаэ Кочо
Кейзо
Киё Тераучи
Киёши
Кирия Убуяшики
Киэ Камадо
Козо Канамори
Койнацу
Кокушибо
Котецу
Котоха Хашибира
Коюки
Куина Убуяшики
Макио
Макомо
Масачика Кумено
Матазо
Мать Руи
Мать-Демон-Паук
Мицури Канроджи
Музан Кибуцуджи
Музан Кибуцуджи
Мукаго
Мурата
Мурата
Мыши Узуй Тенгена
Мыши Узуй Тенгена
Н
Накиме
Накиме
Нахо Такада
Нахо Такада
Незуко Камадо
Незуко Камадо
Ничика Убуяшики
Ничика Убуяшики
О
Обанай Игуро
Обанай Игуро
Озаки
Озаки
Отец Демон Паук
Отец Демон Паук
Отец Руи
Отец Руи
Отец Хакуджи
Отец Хакуджи
П
Персонажи
Персонажи
Категория:Персонажи по полу
Р
Рей Кибуцуджи
Рей Кибуцуджи
Рогатый Демон
Рогатый Демон
Рокуро
Рокуро
Рокута Камадо
Рокута Камадо
Руи
Руи
Рука Ренгоку
Рука Ренгоку
С
Сабито
Сабито
Сабуро
Сабуро
Саконджи Урокодаки
Саконджи Урокодаки
Санеми Шинадзугава
Санеми Шинадзугава
Сатоко
Сатоко
Категория:Семья Камадо
Сенджуро Ренгоку
Сенджуро Ренгоку
Старший брат Демон Паук
Старший брат Демон Паук
Сума
Суми Накахара
Сумиёши
Сумире
Сусамару
Суяко
Такахару
Тамаё
Танджуро Камадо
Тенген Узуй
Теруко
Тецуидо
Теччин Теччикавахара
Ута
Ханако Камадо
Хантенгу
Хинаки Убуяшики
Хинацуру
Хиса
Хотару Хаганезука
Цутако Томиока
Чачамару
Чунтаро
Шигеру Камадо
Шидзу Шинадзугава
Шинджуро Ренгоку
Шинобу Кочо
Энму
Юичиро Токито
Яхаба
Яэ
Объяснение:
Вірш «Книги в червоній палітурці» написаний приблизно в період 1908-1910 pp. У той час М. Цвєтаєва почала готувати до друку свою першу книжку — «Вечірній альбом». Твір увійшов до розділу «Дитинство». Молода авторка відчувала, що ЇЇ дитинство відходить у минуле, попереду на неї чекало велике доросле життя. У подальшу путь вона взяла із собою незабутні враження та спогади про твори мистецтва (музики й літератури), які полюбила з дитинства.
Книги в красном переплете
Из рая детского житья
Вы мне привет прощальный шлете,
Неизменившие друзья
В потертом, красном переплете.
Чуть легкий выучен урок,
Бегу тот час же к вам, бывало,
— Уж поздно! — Мама, десять строк!.. —
Но, к счастью, мама забивала.
Марини Цвєтаєва. 1910 р.
Сестри Цвєтаєві. 1905 р.
Дрожат на люстрах огоньки...
Как хорошо за книгой дома!
Под Грига, Шумана, Кюи
Я узнавала судьбы Тома.
Темнеет, в воздухе свежо...
Том в счастье с Бэкки полон веры.
Вот с факелом Индеец Джо
Блуждает в сумраке пещеры...
Кладбище... Вещий крик совы...
(Мне страшно!) Вот летит чрез кочки
Приемыш чопорной вдовы,
Как Диоген1, живущий в бочке.
Светлее солнца тронный зал,
Над стройным мальчиком — корона...
Вдруг — нищий! Боже! Он сказал:
«Позвольте, я наследник трона!»
Ушел во тьму, кто в ней возник.
Британии печальпы судьбы...
— О, почему средь красных книг
Опять за лампой не уснуть бы?
О золотые Бремена,
Где взор смелей и сердце чище!
О золотые имена:
Гекк Финн, Том Сойер, Принц и Нищий2!
Книги в червоній палітурці
Із раю, де я ще дитя,
Мені шлете свої привіти,
Одвічні друзі на життя,
В червону палітурку вшиті.
Лишень я вивчу свій урок,
Тоді, бува, до вас біжу я,
— Вже пізно! — Мамо, ще рядок!..
Вона ж, на щастя, не слідкує.
У люстрі вогник миготить...
Із книгою так добре вдома!
Під Гріґа, Шумана, Кюї
Я пізнавала долю Тома.
Вечірня сутінь, свіжість, щем...
Том разом з Беккі щиро вірить.
Ось Індіанець Джо з вогнем
В печері темній зло сновидить...
І цвинтар... Віщий гук сови...
(Як страшно!) Мчить через купини
Приймак бундючної вдови,
Як Діоген, схиливши спину.
Ясний, як сонце, тронний зал,
Над хлопчиком струнким — корона...
О Боже! Злидар!.. Він сказав:
«Я нині спадкоємець трону!»
Хто з темряви — той в ній і зник.
Британії печальні долі...
— Чому ж серед червоних книг
Заснути знов не маю волі?
О золота ця сторона,
Де погляд вільний, в серці вирій!
О золоті ці імена:
Гек Фінн, Том Сойєр, Принц і Злидар!
(Переклад Богдана Сторохи)
1 Діоген — давньогрецький філософ, який за легендою жив у діжці.
2 Принц і злидар — герої повісті Марка Твена «Принц і злидар» — схожі один на одного англійський принц Едуард Тюдор і маленький жебрак Том Кенті, які ля велінням долі помінялися своїми ролями; потрапивши в незвичне середовище, кожен із них відкрив для себе важливі істини.
С. Дж. Гай. Цікава книжка. 1880і роки
Література і мистецтво
У вірші М. Цвєтаєвої згадуються імена великих композиторів XIX ст. — Едварда Ґріґа (Норвегія)» Роберта Шумана (Німеччина), Цезаря Кюї (Росія). Композиторів об’єднує те, що в їхніх творах знаходили втілення народні образи, казкові сюжети, природа рідного краю. їхня музика сповнена світла і радості, у ній немає тривоги Й напруження. Марині Цвєтаєвій дуже подобалася мелодія Е. Ґріґа -«Ранковий настрій». Ви можете за до нтернету.
Робота з текстом
1. З якими почуттями героїня вірша згадує про своє дитинство?
2. У яких кольорах авторка змальовує минулі роки? Що, на вашу думку, можуть означати ці кольори?
3. Якими вам видалися стосунки матері й доньки, домашня атмосфера у вірші?
4. Назвіть літературні твори, їх авторів і персонажів, що згадуються у вірші М. Цвєтаєвої.
5. Назвіть імена та прізвища композиторів, що згадуються у творі. Чому саме вони, на вашу думку, були близькими серцю героїні вірша?
6. Які епізоди з книжки «Пригоди Тома Сойєра» ви впізнали у вірші М. Цвєтаєвої?
7. Визначте в тексті слова, речення, засоби пунктуації, які вказують на сильні емоції, переживання героїні.
Знайдіть в українському перекладі епітети та метафори. Порівняйте їх із текстом оригіналу.