Ензин (относительная плотность δ = 0,75) перетекает из открытого левого бака в закрытый правый бак. Уровни жидкости в баках и вакуум в правом баке поддерживаются постоянными и равными h1 = 7 м, h2 = 3 м, V = 30 кПа. Определить расходы бензина через цилиндрический насадок диаметром d = 60 мм и через составной насадок, полученный добавлением к цилиндрическому насадку конического диффузора выходным диаметром D = 80 мм и коэффициентом потерь φд = 0,3. Для цилиндрического насадка принять коэффициент расхода µ = 0,81 и коэффициент сжатия струи при входе в насадок ε = 0,62. Для обоих случаев определить наименьшее абсолютное давление в сжатом сечении внутри насадка и построить пьезометрическую линию.
Найвидатніший поет епохи Октавіана Августа — Публій Вергілій Марон — народися 15 жовтня 70 року до н, е. у селищі Анди неподалік Мантуї. Майбутній засновник «золотої латини». За походженням був вельми незнатного: його батько (за одною версією) був гончарем, чи (за другою версією) поденним робітником у державного чиновника Магія, з дочкою якого він згодом одружиться. Завдяки наполегливій праці батька та фінансовій підтримці тестя сім’я Вергілія досягла певних статків, що дозволило не тільки дати синові добру освіту, але й залишити йому у спадок невеличкий маєток поблизу Мантуї. Освіту Вергілій здобував у риторичних школах Кремона, Медіолана й Рима. Не маючи ораторських здібностей, він лише один раз виступив у суді, а потім повернувся до батьківського маєтку, де займався сільським господарством і літературною працею. Перші вірші молодого поета привернули увагу впливового на той час державного діяча, оратора та історика Асінія Полліона, який між іншим, цікавився і літературою. Саме він допоміг Вергілію повернути свій маєток, який було конфісковано в ході кампанії надання земельних наділів колишнім воїнам, звільненим у запас. Для цього Асінію Полліону довелося особисто звернутися до Октавіана Августа. У період з 50 до 41 років були видані «Еклоги», більш відомі під назвою «Буколіки». Збірка, що складалася з 10 віршів-еклог, представляла собою адаптацію буколічного жанру грецького поета Феокріта у римській поезії. Вергілієвські пастухи далекі від дійсності, їхній побут у мальовничо змальованій Аркадії позбавлений прозаїчних подробиць, притаманних життю реальних пастухів. У Вергілія вони освічені, володіють витонченим стилем і пісенним даром, ведуть нескінченні літературні дискусії і змагаються між собою у поетичній майстерності. Найчастіше еклоги являють собою діалог двох пастухів. Темою пісень у більшості віршів є любовні страждання героїв. Важливе місце у пастушачих піснях посідає герой пасторального фольклору Дафніс, який трагічно загинув через прагнення противитися любовному почуттю. Отже, можна говорити проте, що «Буколіки» утверджують владу кохання, що охоплює увесь світ.
Объяснение:
Конспект
ПЕРЕХОД СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА К ЦИФРОВЫМ,
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫМ И РОБОТИЗИРОВАННЫМ ТЕХНОЛОГИЯМ 1
В настоящее время субъекты аграрного сектора переходят к цифровым, интеллектуальным и роботизированным технологиям, то есть к роботизации отрасли. Робототехника применяется в различных отраслях аграрного сектора экономики, наибольшее распространение получила доильная робототехника. В организациях сельского хозяйства РФ с 2006 г. по 2016 г. внедрено 393 единиц робототехники, при этом в Свердловской области на начало 2018 г. применяется 37 единиц данной техники. Предлагается для характеристики эффективности перехода к робототехнике использовать
показатель «плотность роботизации сельского хозяйства». Данный показатель для России увеличился с 0,02 до 0,78 единиц, а для Свердловской области с 0,3 до 3,17 за рассматриваемые периоды.
Однако снижение темпов и низкие значения плотности роботизации сельского хозяйства вызывают
необходимость выработки соответствующих мер. В статье предложена модель механизма перехода к робототехнике, включающего целевой, инвестиционный, технико-технологический и кадровый блоки. Исходной информацией исследования послужили данные министерств и ведомств, а также органов статистики о состоянии внедрения робототехники в организациях сельского хозяйства. Определены сценарии инерционного, точечного, системного развития отраслевой робототехники в зависимости от уровня государственной поддержки. Определен
объем необходимых инвестиций роботизации организаций сельского хозяйства Свердловской области на уровне 472 млн руб. Сформулированы задачи, рекомендации и ожидаемый результат подготовки кадров осваивать робототехнику в отрасли. Важнейшей мерой является снижение стоимости данной техники за счет ее отечественного производства. Результаты исследования
могут быть использованы органами исполнительной власти при разработке программ инновационного развития сельского хозяйства и технической модернизации отрасли.
Объяснение: