До ть із німецьким будь ласка дуже потрібно.Треба відповісти на питання.
1. Wo wurde
die Glühbirne
erfunden?
2. Wie heißt der
bekannte deutsche
Wettbewerb für
junge Forscher?
3. Nenne drei
bekannte deutsch
Erfinder.
5. Was heißt GVO?
4. Was hat Jewhen
Paton erfunden?
7. Welche Erfindungen gehören zu den bekanntesten in der Welt
6. Nenne drei
Erfindungen, die Gefahren für die Menschheit darstellen.
8. Nenne drei
Haushaltsgeräte,
die du jeden Tag
benutzt.
9. Wie heißt das
bekannte Tier, das
geklont wurde?
10. Warum können
neue Medien
gefährlich sein?
11. Nenne
drei bekannte
ukrainische
Wissenschaftler.
15. Wo wurde
das MP3-Format
erfunden?
14. Was hat
Johannes
Gutenberg
erfunden?
13. Welche
Gefahren verbirgt
die Gentechnik?
12. Wer hat die
Straßenbahn
erfunden?
16. Welche
Erfindung ist deiner
Meinung nach
besonders wichtig?
17. Nenne
drei bekannte
Erfindungen der
deutschen Forscher.
18. Wer hat
die Zahnpasta
erfunden?
2. Определяйте чужие мотивы.
3 Обратите внимание на мелкие детали.
4 Обращайте внимание на сильные и слабые стороны окружающих. Этот шаг очень важен. Оружие хитрых людей – обман и уловки. Гораздо проще обдурить человека, если знаешь его слабости и достоинства. Особенно полезно знать слабости. Они могут побудить человека к поспешным решениям, которые будут выгодны для вас. Аналогично, по возможности стоит избегать сильных сторон человека, иначе он может обдурить вас.
Странный во однако))
кБлизько 80 % населення України становило селянство. До середини XVII ст. Воно не творило однорідної верстви, а складалося з різних груп з різними обов'язками, які тільки згодом зблизилися і злилися в єдину селянську верству.
Правове становище селян XIV—XV ст. Залежало від правового становища сіл. Існувало право руське, волоське, німецьке, шляхетсько-польське. У селах руського права гаються залишки давнього громадського ладу. Основою господарства було дворище з 5—10 димів-хат. Господарством займалася велика родина, що приймала підсусідків, потужників тощо. Декілька дворищ творили громаду, яка обирала старшого (тивуна, отамана). Громада мала спільні ліси і пасовиська, рибні озера тощо. Вона контролювала адміністрацію і суд, платила данину, утримувала церкву і священика. Кільканадцять громад становили волость на чолі з отаманом. Його обирала вся громада (віче або копа). На таких вічах відбувалися й суди — так звані копні суди.
Щодо селянства, то спочатку були три основні категорії — смерди (вільні), невільники (слуги, раби), напіввільні (закупи). Вільні селяни мали власні землі.
У XVI ст. Під впливом польського права відбувається еволюція права землеволодіння селян. Селянську землю вважають належною державі або панам — шляхті. Прагнення держави уніфікувати й обмежити розмір дворищенського землеволодіння, збільшити тягло селян викликало видання 1557 р. «Устави на волоки». Визначено розмір «волоки» — приблизно від 16,8 до 21,3 га залежно від місцевості. «Путні бояри» та «панцерні слуги» діставали по дві волоки. Решту землі передано шляхті, осадникам. Обмежено право переходу селян, для них встановлено низку натуральних повинностей (у зв'язку зі збільшенням експорту збіжжя до Європи).
Залежно від повинностей селяни поділялися на три категорії:
1. Тяглі селяни. Вони працювали на пана зі своєю худобою (8—10 днів на рік, потім 2—4 дні на тиждень). Окрім праці у полі сплачували різні податки — грошові та натуральні. Пани сплачували з населення державі податок натурою: збіжжям, медом, худобою. Селяни виконували також державні повинності — повоз-підвідне, направа шляхів, мостів, сторожування тощо.
2. Ремісники й службові селяни. Були цілі села ковалів, колісників, ткачів, пекарів та ін. Вони створювали сотні, яких очолював сотник. До службових селян належали рибалки, бортники, конюхи, котрі жили здебільшого біля фортець.
3. Чиншові селяни або данники. Платили чинш або данину з власної землі медом, збіжжям, шкірою, птицею-тощо.
Так селяни стали повністю залежними від пана людьми, підневільними, кріпаками, їх правове становище мало "чим відрізнялося від рабського. Селянське самоуправління також було ліквідоване. Феодали отримали змогу втручатися навіть в особисте життя селян — давали чи не давали .дозвіл на шлюб, похорон (беручи за дозвіл плату), примушували селян користуватися тільки панськими млинами та шинками, які часто здавали в оренду євреям. Навіть церкви здавали в оренду. За можливість користуватися ними з селян теж брали плату. Селян зневажали, не вважаючи за повноцінних людей. Польське панство та шляхта називали їх «худобою», «бидлом».