По словам А. Рубинштейна, «Шопен — это бард, рапсод, дух, душа фортепиано». С фортепиано связано самое неповторимое в шопеновской музыхе: ее трепетность, утонченность, «пение» всей фактуры и гармонии, обволакивающей мелодию переливающейся воздушной «дымкой». Вся многокрасочность романтического мироощущения, все то, что обычно требовало для своего воплощения монументальных композиций (симфоний или опер), у великого польского композитора и пианиста выразилось в фортепианной музыке (произведений с участием других инструментов, человеческого голоса или оркестра у Шопена совсем немного). Контрасты и даже полярные противоположности романтизма у Шопена претворились в высшую гармонию: пламенное воодушевление, повышенная эмоциональная «температура» — и строгая логика развития, интимная доверительность лирики — и концепционность симфонических масштабов, артистизм, доведенный до аристократической изысканности, и рядом — первозданная чистота «народных картинок». Вообще своеобразие польского фольклора (его ладов, мелодий, ритмов) пропитало собой всю музыку Шопена, ставшего музыкальным классиком Польши.
Вівсяні пластівці - 150 г (1,5 склянки) Борошно пшеничне вищого ґатунку - 150 г (1 неповна склянка) Цукор - 150 г (3/4 склянки) Яйце - 1 шт Мед - 30 г (1 стол. ложка) Масло - 100 г Кориця - 2 г (1/2 чайн. ложки) Розпушувач тіста - 3 г (1/2 чайн. ложки) Сіль - 2 г (1/4 чайн. ложки)
Яйце розтираємо з цукром до побіління. Додаємо мед, покраяне на шматочки масло і продовжуємо розтирати до однорідності (випічка буде ніжною). До борошна додаємо сіль, корицю (щоб вівсяне печиво було особливо ароматним) і розпушувач, все перемішуємо або юємо разом, щоб випічка не мала зайвих грудочок. До яєчної суміші додаємо борошняну і вівсяні пластівці, замішуємо тісто на домашнє вівсяне печиво і кладемо в холод на 1 год. З тіста формуємо невеличкі палянички – майбутнє печиво, викладаємо на деко, застелене папером для випікання, на відстані 1 см одну від одної. Випікаємо15 хв при температурі 180 градусів. Готовий смаколик знімаємо з дека, поки теплий.
Объяснение:
По словам А. Рубинштейна, «Шопен — это бард, рапсод, дух, душа фортепиано». С фортепиано связано самое неповторимое в шопеновской музыхе: ее трепетность, утонченность, «пение» всей фактуры и гармонии, обволакивающей мелодию переливающейся воздушной «дымкой». Вся многокрасочность романтического мироощущения, все то, что обычно требовало для своего воплощения монументальных композиций (симфоний или опер), у великого польского композитора и пианиста выразилось в фортепианной музыке (произведений с участием других инструментов, человеческого голоса или оркестра у Шопена совсем немного). Контрасты и даже полярные противоположности романтизма у Шопена претворились в высшую гармонию: пламенное воодушевление, повышенная эмоциональная «температура» — и строгая логика развития, интимная доверительность лирики — и концепционность симфонических масштабов, артистизм, доведенный до аристократической изысканности, и рядом — первозданная чистота «народных картинок». Вообще своеобразие польского фольклора (его ладов, мелодий, ритмов) пропитало собой всю музыку Шопена, ставшего музыкальным классиком Польши.
Вівсяні пластівці - 150 г (1,5 склянки)
Борошно пшеничне вищого ґатунку - 150 г (1 неповна склянка)
Цукор - 150 г (3/4 склянки)
Яйце - 1 шт
Мед - 30 г (1 стол. ложка)
Масло - 100 г
Кориця - 2 г (1/2 чайн. ложки)
Розпушувач тіста - 3 г (1/2 чайн. ложки)
Сіль - 2 г (1/4 чайн. ложки)
Яйце розтираємо з цукром до побіління. Додаємо мед, покраяне на шматочки масло і продовжуємо розтирати до однорідності (випічка буде ніжною).
До борошна додаємо сіль, корицю (щоб вівсяне печиво було особливо ароматним) і розпушувач, все перемішуємо або юємо разом, щоб випічка не мала зайвих грудочок.
До яєчної суміші додаємо борошняну і вівсяні пластівці, замішуємо тісто на домашнє вівсяне печиво і кладемо в холод на 1 год.
З тіста формуємо невеличкі палянички – майбутнє печиво, викладаємо на деко, застелене папером для випікання, на відстані 1 см одну від одної.
Випікаємо15 хв при температурі 180 градусів. Готовий смаколик знімаємо з дека, поки теплий.