Буддизм в Японии — самая распространённая религия, охватывающая большинство населения. Буддизм в Японии неоднороден. За всю полуторатысячелетнюю историю в Японию пришли и сформировались многочисленные буддийские школы и течения, сконцентрированные на абсолютно разных аспектах учения — одни на философии, другие — на культуре, третьи — на медитации, четвёртые — на ритуале, пятые — на чтении мантр. Разные школы популярны среди разных слоёв населения — учёных, монахов, самураев, простонародья. Некоторые школы опираются на монашество, другие же активны в социальной сфере. Школы активно взаимодействуют. Учения некоторых старых школ перешли в ведение других школ, отдельные школы представляются до сих пор небольшими храмами. В истории известно немало конфликтов между буддийскими школами, переходящими даже во многолетние вооружённые столкновения.
Хотя большинство буддийских школ Японии произошло из аналогичных школ Кореи и Китая, они проходили самостоятельное развитие, и теперь существенно отличаются от соответствующих китайских школ. Немало школ раннего буддизма сохранилось только в Японии в законсервированном виде, в то время как в Индии или Китае этих школ не осталось. Изучение буддизма в Японии позволяет понять историю буддизма в других странах.
Автор підіймає проблему людяності і проблему «черствіння» душі. Роблячи провідником своїх ідей дитину, Екзюпері підкреслює, що саме діти є носіями неперевершеної інтуїції і мудрості, резонуючими з самого Всесвіту. У той же час «світ дорослих» зображується виключно з негативного боку – це світ жадібних, злих, дурних нещасних людей, які втратили істинний сенс життя і страждають від порожнечі і самотності. Проблему сутності буття людини – Екзюпері розкриває проводячи свого головного героя через випробування сумнівом у власних силах і приводячи до висновку, що вск життя людини є шлях вдосконалення і усвідомлення глибини стин.Також розкрита в повісті проблема любові і відповідальності. Автор проводить ідею, що досягти цієї мети можна виключно, відкривши свою душу іншому. «Ми відповідаємо за тих, кого приручили …» Часом усвідомити свою відповідальність за іншу людину і прийняти її варте титанічних зусиль, але саме це зусилля допомагає позбутися від внутрішньої порожнечі і знайти сенс життя: «Найголовніше – те, чого не побачиш очима … » Проблематику казки доповнює тема дружби і вірності. В особі Лиса, Маленький принц знаходить істинного і відданого друга, який розкриває йому одну з найбільш вжних істин: «Бачить лише серце …» Завдяки Лису, Маленький принц долає внутрішні сумніви і знаходить гармонію розуміння.Добре, якщо у тебе колись був друг, нехай навіть треба померти». Життя як шлях і смерть як завершальний етап певного витка у розвитку людської душі лише підкреслюють і без того глибоку філософську риторику сутності людського буття.
Буддизм в Японии — самая распространённая религия, охватывающая большинство населения. Буддизм в Японии неоднороден. За всю полуторатысячелетнюю историю в Японию пришли и сформировались многочисленные буддийские школы и течения, сконцентрированные на абсолютно разных аспектах учения — одни на философии, другие — на культуре, третьи — на медитации, четвёртые — на ритуале, пятые — на чтении мантр. Разные школы популярны среди разных слоёв населения — учёных, монахов, самураев, простонародья. Некоторые школы опираются на монашество, другие же активны в социальной сфере. Школы активно взаимодействуют. Учения некоторых старых школ перешли в ведение других школ, отдельные школы представляются до сих пор небольшими храмами. В истории известно немало конфликтов между буддийскими школами, переходящими даже во многолетние вооружённые столкновения.
Хотя большинство буддийских школ Японии произошло из аналогичных школ Кореи и Китая, они проходили самостоятельное развитие, и теперь существенно отличаются от соответствующих китайских школ. Немало школ раннего буддизма сохранилось только в Японии в законсервированном виде, в то время как в Индии или Китае этих школ не осталось. Изучение буддизма в Японии позволяет понять историю буддизма в других странах.
Объяснение:
Автор підіймає проблему людяності і проблему «черствіння» душі. Роблячи провідником своїх ідей дитину, Екзюпері підкреслює, що саме діти є носіями неперевершеної інтуїції і мудрості, резонуючими з самого Всесвіту. У той же час «світ дорослих» зображується виключно з негативного боку – це світ жадібних, злих, дурних нещасних людей, які втратили істинний сенс життя і страждають від порожнечі і самотності. Проблему сутності буття людини – Екзюпері розкриває проводячи свого головного героя через випробування сумнівом у власних силах і приводячи до висновку, що вск життя людини є шлях вдосконалення і усвідомлення глибини стин.Також розкрита в повісті проблема любові і відповідальності. Автор проводить ідею, що досягти цієї мети можна виключно, відкривши свою душу іншому. «Ми відповідаємо за тих, кого приручили …» Часом усвідомити свою відповідальність за іншу людину і прийняти її варте титанічних зусиль, але саме це зусилля допомагає позбутися від внутрішньої порожнечі і знайти сенс життя: «Найголовніше – те, чого не побачиш очима … » Проблематику казки доповнює тема дружби і вірності. В особі Лиса, Маленький принц знаходить істинного і відданого друга, який розкриває йому одну з найбільш вжних істин: «Бачить лише серце …» Завдяки Лису, Маленький принц долає внутрішні сумніви і знаходить гармонію розуміння.Добре, якщо у тебе колись був друг, нехай навіть треба померти». Життя як шлях і смерть як завершальний етап певного витка у розвитку людської душі лише підкреслюють і без того глибоку філософську риторику сутності людського буття.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/malenkiy-prints-problematika/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua