Да ўсёй аповесці: Серж» ці як-небудзь інакш?
. Што новае і цікавае вы даведаліся пра чалавечыя
характары і ўзаемаадносіны? Паразважайце, ці не1
страціў твор сваёй надзённасці, актуальнасці ў
наш час (аповесць была напісана ў 1940 годзе).
2. Хто з герояў выклікаў у вас павагу і сімпатыі і чаму?
3. Як вы думаеце, чаму пісьменнік назваў сваю апо-
весць «Насцечка», а не, напрыклад, «Насцечка і
4. Уявіце, што вам прапанавалі распавесці, як склаў-
ся лёс Насцечкі і Сержа праз дзесяць гадоў. Якія
жыццёвыя пуцявіны вы выбралі б для герояў апо-
весці? Паразважайце, якім чалавекам мог бы стаць
45. Падбярыце назвы да кожнай часткі твора. Прыга-
дайце эпізоды аповесці, у якіх найбольш поўна і
ярка раскрываюцца характары Насцечкі, Закрэў-
скага, Сержа, яго бацькоў. Падрыхтуйце невялікае
вуснае сачыненне пра аднаго з герояў аповесці
(на выбар). Выкажыце свае адносіны да абранага
персанажа.
Серж з цягам часу.
Відповідь:
Перший подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
первый вопрос : У майбутньому я обрав для себе професію військового. Чому саме цю? Відповідь проста: я дуже люблю свою Батьківщину й розумію, що її треба захищати. Військовий — професія, яка дуже актуальна зараз, адже в країні триває антитерористична операція.Дуже важко визначити, коли ж з’явилися перші військовослужбовці. Якщо подивитися в історію, то військовими можна вважати й вождів племен, які захищали свою територію і народ, і лицарів, які служили на варті держави.
У період Великої Вітчизняної війни мільйони людей вставали на захист Батьківщини — не тільки чоловіки, але й жінки. Почуття обов’язку перед країною вело цих людей на смерть. Практично в кожній родині був військовий, який з гордістю вирушав на війну. Мій прадід теж був військовим. Вечорами він часто любив розповідати про той скрутний період життя, коли він брав участь у бойових діях. Дідусь діставав свої медалі й тихо плакав. А коли одягав свій кітель на День Перемоги, я їм пишався. І лише подорослішавши, я зрозумів, який біль він відчував насправді.
Я вирішив для себе: хочу піти по стопах прадіда. Отже, я обрав професію військового.