Відродження називають «золотим століттям» живопису, XIX ст. пов’язують з найяскравішим розквітом літератури, XX ст. вважають століттям музики. Ці визначення свідчать про те, наскільки вірно той чи інший вид мистецької діяльності здатен відобразити світосприйняття епохи, духовні прагнення людства, його надії та його ілюзії.
Музичне мистецтво XX ст., як складова частина духовної культури суспільства, характеризується інтенсивними пошуками нових засобів виразності, експериментів, великою кількістю стильових течій. Однією з характерних рис для світової історії стає тісна взаємодія культур різних країн світу, які до цього моменту розвивалися відокремлено. Саме тому європейська музика зазнає значного впливу музичних культур народів світу і відзначається крайнім різноманіттям стилістичних напрямів і течій, з яких найвідоміші неоромантизм (Густав Малер, Сергій Рахманінов), неокласицизм (Пауль Гіндеміт, Ферруччо Бузоні, Бенджамін Бріттен), «нова фольклорна хвиля» (Белла Барток), неоімпресіонізм (Олів’є Мес-сіан), експресіонізм (Арнольд Шенберг, Антон Вебери, Альбан Берг) тощо. Також композитори приділяють значну увагу дослідженням музичного фольклору та його інтеграції в композиторську творчість.
Велике значення для розвитку музики мала поява та розповсюдження звукозапису і кіно. Перші електроінструменти відкривають новий погляд на природу й можливості звуку. В 1920-х рр. футуристи здійснюють спроби залучення до музичного мистецтва шумових звуків. У СІЛА та країнах Європи масовою музичною культурою стає джаз.
1.Среда обитания — совокупность конкретных абиотических и биотических условий, в которых обитает данная особь, популяция или вид, часть природы, окружающая живые организмы и оказывающая на них прямое или косвенное воздействие.
2.Животные освоили 4 среды обитания: подземную, наземную, водную и воздушную.
Те, кто живет в водной среде, имеют тело обтекаемой формы, при для плавания типа ластов и плавников, теплокровные - толстый слой жира для поддержания постоянной температуры тела. Это киты, дельфины, тюлени и пр.
У тех, кто живет под землей, органы зрения редуцированы, т.к не нужны (крот, слепыш), шерсть плотно прилегает к телу, конечности при для копания.
3.Основную часть пищи орел добывает на земле, но птиц ловит в полете. Хищная птица долго парит над землей и высматривает добычу. Затем орел зависает в воздухе, камнем падает вниз, хватает добычу мощными когтями и уносит ее.
4.Плавать бобру его хвост.
5.Зайцы распространены практически повсеместно. Их популяции многочисленны и населяют все континенты.
Відродження називають «золотим століттям» живопису, XIX ст. пов’язують з найяскравішим розквітом літератури, XX ст. вважають століттям музики. Ці визначення свідчать про те, наскільки вірно той чи інший вид мистецької діяльності здатен відобразити світосприйняття епохи, духовні прагнення людства, його надії та його ілюзії.
Музичне мистецтво XX ст., як складова частина духовної культури суспільства, характеризується інтенсивними пошуками нових засобів виразності, експериментів, великою кількістю стильових течій. Однією з характерних рис для світової історії стає тісна взаємодія культур різних країн світу, які до цього моменту розвивалися відокремлено. Саме тому європейська музика зазнає значного впливу музичних культур народів світу і відзначається крайнім різноманіттям стилістичних напрямів і течій, з яких найвідоміші неоромантизм (Густав Малер, Сергій Рахманінов), неокласицизм (Пауль Гіндеміт, Ферруччо Бузоні, Бенджамін Бріттен), «нова фольклорна хвиля» (Белла Барток), неоімпресіонізм (Олів’є Мес-сіан), експресіонізм (Арнольд Шенберг, Антон Вебери, Альбан Берг) тощо. Також композитори приділяють значну увагу дослідженням музичного фольклору та його інтеграції в композиторську творчість.
Велике значення для розвитку музики мала поява та розповсюдження звукозапису і кіно. Перші електроінструменти відкривають новий погляд на природу й можливості звуку. В 1920-х рр. футуристи здійснюють спроби залучення до музичного мистецтва шумових звуків. У СІЛА та країнах Європи масовою музичною культурою стає джаз.
Объяснение:
1.Среда обитания — совокупность конкретных абиотических и биотических условий, в которых обитает данная особь, популяция или вид, часть природы, окружающая живые организмы и оказывающая на них прямое или косвенное воздействие.
2.Животные освоили 4 среды обитания: подземную, наземную, водную и воздушную.
Те, кто живет в водной среде, имеют тело обтекаемой формы, при для плавания типа ластов и плавников, теплокровные - толстый слой жира для поддержания постоянной температуры тела. Это киты, дельфины, тюлени и пр.
У тех, кто живет под землей, органы зрения редуцированы, т.к не нужны (крот, слепыш), шерсть плотно прилегает к телу, конечности при для копания.
3.Основную часть пищи орел добывает на земле, но птиц ловит в полете. Хищная птица долго парит над землей и высматривает добычу. Затем орел зависает в воздухе, камнем падает вниз, хватает добычу мощными когтями и уносит ее.
4.Плавать бобру его хвост.
5.Зайцы распространены практически повсеместно. Их популяции многочисленны и населяют все континенты.