Гриби 2-ї категорії — численніші. До них належать гриби, які мають високі смакові властивості і можуть вживатися в їжу після будь-якої термічної обробки, проте не в сирому вигляді.
Гриби 3-ї категорії є смачними та поживними, але потребують спеціальних методів приготування. Зазвичай такі гриби або попередньо відварюють і відвар зливають, або вимочують та засолюють. Прикладом є більшість хрящ-молочників, зокрема чорний груздь (хрящ-молочник чорний), вовнянка, опеньок осінній, зморшка.
До 4-ї категорії входять гриби з невисокою харчовою цінністю, з не дуже високими смаковими якостями — деякі говорушки, мокрухи, моховики, а також маловідомі їстівні гриби, для яких усталені кулінарні традиції не сформувалися.
Щоб їстівні гриби цих категорій не стали умовно-отруйними, не можна вживати їх сирими, треба піддавати термічній обробці, не збирати в екологічно забруднених місцях, правильно зберігати, збирати молоді гриби.
Гриби 3-ї категорії є смачними та поживними, але потребують спеціальних методів приготування. Зазвичай такі гриби або попередньо відварюють і відвар зливають, або вимочують та засолюють. Прикладом є більшість хрящ-молочників, зокрема чорний груздь (хрящ-молочник чорний), вовнянка, опеньок осінній, зморшка.
До 4-ї категорії входять гриби з невисокою харчовою цінністю, з не дуже високими смаковими якостями — деякі говорушки, мокрухи, моховики, а також маловідомі їстівні гриби, для яких усталені кулінарні традиції не сформувалися.
Щоб їстівні гриби цих категорій не стали умовно-отруйними, не можна вживати їх сирими, треба піддавати термічній обробці, не збирати в екологічно забруднених місцях, правильно зберігати, збирати молоді гриби.