Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
Самобытная система физического воспитания, издревле сложившаяся в России, содержала множество различных упражнений гимнастического характера. Идеи всестороннего, в том числе и физического, воспитания, оказавшие большое влияние на общественное мнение, содержались во взглядах полководца А.В. Суворова (1799-1880), педагога К.Д. Ушинского (1824-1876). Собственно гимнастика, как средство физического воспитания, утвердилась лишь в конце XVIII века, когда в 1774 году по приказу Екатерины II была включена в программу обучения в сухомлинском кадетском корпусе.
Это резолюция долгое время была жупелом, с которого отклонялись все многочисленные об организации гимнастических обществ.
Однако, спортивная гимнастика все-таки пробила себе дорогу в жизнь и быт. В основанном в Санкт-Петербурге в 1863 г. немецком клубе "Пальма" функционировал кружок гимнастов. В 1870 г. немцам, проживавшим в патриархальной Москве, было разрешено организовать "Общество гимнастов в Москве", так и именовавшееся в обиходе "немецким". Оно, правда, будучи закрытым для лиц не немецкого происхождения, заметных следов своей деятельности не оставило.
К концу 70-х гг. XIX в. в российском обществе наметилось негативное отношение ко всему немецкому, и инициативной группе москвичей во главе суправляющим одного из пароходств О. Селецким в 1881 г. было разрешено организовать, в противовес немецкому, "Русское гимнастическое общество". В числе его учредителей были братья Чеховы: Николай - известный художник и Антон - будущий писатель, а также журналист и писатель, первый российский спортивный репортер Владимир Гиляровский, который в 90-е гг. был даже председателем Совета общества.
С деятельностью Русского гимнастического общества и связано становление отечественной спортивной гимнастики. Именно оно 16 декабря 1885 г. провело первые в России соревнования гимнастов. Правда, участвовало в них всего 11 человек, но победители - М. Кистер и А. Тейхман - были определены.
В начале 1897 г. на базе Петербуржского кружка любителей атлетики, организованного врачом В. Краенвским еще в 1885 г., было основано "Санкт-Петербуржское атлетическое общество". Уже в апреле 1897 г. Общество провело первый чемпионат России, в программу которого входили соревнования по тяжелой тлетике, гимнастике, борьбе, боксу, фехтованию, а позднее и стрельбе. Право проводить чемпионаты, а они с 1897 г. стали ежегодными и продолжались вплоть до 1915 г., Общество получило, видимо, потому, что попало под опеку брата царя "его императорского высочества, великого князя" Владимира Александровича, а председателем его совета был граф Г. Рибопьер.
Первым абсолютным чемпионом России в 1887 г. стал петербуржец Ф. Кребс. К сожалению, о чемпионатах России в печати сохранились очень скудные сведения. Однако имена чемпионов ряда лет известны. Это: Инге, Дутцман, Соколовский, Потеста, Темминен, Ватеркампф, Кара-Мурза. В 1915 г. чемпионом в многоборье стал Кузьмин. Затем прведение соревнований в связи с Первой мировой войной прекратилось.
Участвовали в чемпионатах главным образом петербуржцы. Проезд в Санкт-Петербург и обратно в вагоне второго класса оплачивался только тем, кто удостаивался медалей.
Случались на чемпионатах и забавные происшествия. Так в 1900 г. при соскоке с перекладины одного из участников провалился пол. Участник не пострадал, но соревнования пришлось прекратить. В 1903 г. администрация зала, опасаясь, что пол опять не выдержит, не разрешила гимнастам соревноваться в опорных прыжках. В знак протеста они отказались участвовать в соревнованиях.
К концу XIX - началу XX вв. гимнастические общества создаются во многих городах России. Мощным толчком для их организации стали "Временные правила об обществах и союзах", объявленные правительством в марте 1890 года. По ним право разрешать организацию гимнастических обществ получили генерал-губернаторы на местах. Широко распространяется сокольская система гимнастики. Сокольские кружки, благодаря усилиям генерала В.Н. Воейкова, назначенного главнонаблюдающим за физическим воспитанием в России, открываются практически во всех городах, в средних и высших учебных заведениях. Их участники - "соколы" - в 1907 и в 1912 гг. участвуют в сокольских слетах в Праге, на которых проводились соревнования по гимнастике.
Відповідь:
Перший подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
II . Гимнастика в России
Самобытная система физического воспитания, издревле сложившаяся в России, содержала множество различных упражнений гимнастического характера. Идеи всестороннего, в том числе и физического, воспитания, оказавшие большое влияние на общественное мнение, содержались во взглядах полководца А.В. Суворова (1799-1880), педагога К.Д. Ушинского (1824-1876). Собственно гимнастика, как средство физического воспитания, утвердилась лишь в конце XVIII века, когда в 1774 году по приказу Екатерины II была включена в программу обучения в сухомлинском кадетском корпусе.
Это резолюция долгое время была жупелом, с которого отклонялись все многочисленные об организации гимнастических обществ.
Однако, спортивная гимнастика все-таки пробила себе дорогу в жизнь и быт. В основанном в Санкт-Петербурге в 1863 г. немецком клубе "Пальма" функционировал кружок гимнастов. В 1870 г. немцам, проживавшим в патриархальной Москве, было разрешено организовать "Общество гимнастов в Москве", так и именовавшееся в обиходе "немецким". Оно, правда, будучи закрытым для лиц не немецкого происхождения, заметных следов своей деятельности не оставило.
К концу 70-х гг. XIX в. в российском обществе наметилось негативное отношение ко всему немецкому, и инициативной группе москвичей во главе суправляющим одного из пароходств О. Селецким в 1881 г. было разрешено организовать, в противовес немецкому, "Русское гимнастическое общество". В числе его учредителей были братья Чеховы: Николай - известный художник и Антон - будущий писатель, а также журналист и писатель, первый российский спортивный репортер Владимир Гиляровский, который в 90-е гг. был даже председателем Совета общества.
С деятельностью Русского гимнастического общества и связано становление отечественной спортивной гимнастики. Именно оно 16 декабря 1885 г. провело первые в России соревнования гимнастов. Правда, участвовало в них всего 11 человек, но победители - М. Кистер и А. Тейхман - были определены.
В начале 1897 г. на базе Петербуржского кружка любителей атлетики, организованного врачом В. Краенвским еще в 1885 г., было основано "Санкт-Петербуржское атлетическое общество". Уже в апреле 1897 г. Общество провело первый чемпионат России, в программу которого входили соревнования по тяжелой тлетике, гимнастике, борьбе, боксу, фехтованию, а позднее и стрельбе. Право проводить чемпионаты, а они с 1897 г. стали ежегодными и продолжались вплоть до 1915 г., Общество получило, видимо, потому, что попало под опеку брата царя "его императорского высочества, великого князя" Владимира Александровича, а председателем его совета был граф Г. Рибопьер.
Первым абсолютным чемпионом России в 1887 г. стал петербуржец Ф. Кребс. К сожалению, о чемпионатах России в печати сохранились очень скудные сведения. Однако имена чемпионов ряда лет известны. Это: Инге, Дутцман, Соколовский, Потеста, Темминен, Ватеркампф, Кара-Мурза. В 1915 г. чемпионом в многоборье стал Кузьмин. Затем прведение соревнований в связи с Первой мировой войной прекратилось.
Участвовали в чемпионатах главным образом петербуржцы. Проезд в Санкт-Петербург и обратно в вагоне второго класса оплачивался только тем, кто удостаивался медалей.
Случались на чемпионатах и забавные происшествия. Так в 1900 г. при соскоке с перекладины одного из участников провалился пол. Участник не пострадал, но соревнования пришлось прекратить. В 1903 г. администрация зала, опасаясь, что пол опять не выдержит, не разрешила гимнастам соревноваться в опорных прыжках. В знак протеста они отказались участвовать в соревнованиях.
К концу XIX - началу XX вв. гимнастические общества создаются во многих городах России. Мощным толчком для их организации стали "Временные правила об обществах и союзах", объявленные правительством в марте 1890 года. По ним право разрешать организацию гимнастических обществ получили генерал-губернаторы на местах. Широко распространяется сокольская система гимнастики. Сокольские кружки, благодаря усилиям генерала В.Н. Воейкова, назначенного главнонаблюдающим за физическим воспитанием в России, открываются практически во всех городах, в средних и высших учебных заведениях. Их участники - "соколы" - в 1907 и в 1912 гг. участвуют в сокольских слетах в Праге, на которых проводились соревнования по гимнастике.