Ass, Croaрдarу бар одае мучолору ауру теат во
ym all rearai ceo seenee Beare very imагыла. Суроо оюу аркылуу
авам сите астык милдеттери аныктагыла. Бир нечеd еxер-
дун ара байланышуу жолдорук (интована, баламтлар) алыс-
та, тиешелүү тыны белгилерин койгул шааѕ ѕоолу себептері
Экинчи кунигтагы екет етилди кайсы түрүнө киреrt Atooby-
нар андагы тилдик аракетарды талдоо аркылуу далеrеле.
1. Ары соамер ары ишмер башкарма айтылган масе-
ленин татаал экендигин калык элге түшүндүрдү. Мені
ишенген тууганым да жигитим да опол, салгыз уулум.
дун тилегit да биол. А. Т.) Вуд короону башында ким
салганын жана качан салганын ушул күнгө чейин анык
билбеймин. (М. э.)
Аванчы, машине-дүкен тиги жаткан таш же бутка
чалынган чеп змее да. (Ч. А.) Жетим менен алсызга
карабадын, беш каман. (Т.) Энесинин келгенине кенже
уулу Кенеш да келин Турар да жетине албай абдан кун
батышты. (А. Сас.) Камал ошого тынчсыздангандай неге
дир суз негедир ойлуу. («СК)
2. Тоодон кечки сел дирилдеп, ошо жел менен кошо
сабалаган атчан Базар-Коргонго келатты. Аттын ва түрү
көрүнбөй, кара тер басып, омуроо соорудан тердик алды-
нап ак ковбүх буркулдайт. Бардыккан ат үстүндөгү неме
кабыма көк чапан кийген ала тонусан суйдан, кара са-
кал арык чырай киши экен. Бир аздан кийин ал аскерче
кийинген кері еур сигиттин мандайында турду. Аттын
туу куйругудай кайраттуу да калында кара чачын кайра
тараган откүр кездүү чымыр денелүү бул жигит азыр
жыйырманын үчү-тортундо гана экенин баамдаган берки
киши анын кызматын аты-жөнүн байкап турду.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
Алып Ер Тоңға” - түркі халықтарының арғы ата-тегі саналатын сақтар тарихынан сыр шертетін қаһармандық жыр. Біздің заманымызға “Алып ер тоңға” дастанының жалпы сюжеттік желісі мен жекелеген үзінділері ғана жеткен.
Дастанның басты қаһарманы Алып Ер Тоңға - аты аңызға айналған тарихи тұлға. Ол - біздің заманымыздан бұрынғы VII ғасырда өмір сүрген Тұран елінің әміршісі. көреген көсемі, сақтар әскерінің қолбасшысы, ержүрек батыры, "Алып" - сақтармен ғұндар заманынан бері ел қорғаған батырлардың қолбасшы ерлердің атына қосылып айтылып келе жатқан мәртебелі есім.