Аристотель исходил из понимания человека как «общественного
животного», в сферу жизни которого входят семья, община (селение) и
государство (город, полис). В современной науке человек характеризуется
как существо биосоциальное. Имеются ли существенные различия между
взглядами Аристотеля и современных ученых на природу человека?
Свой
ответ поясните.​

Мы приступаем к изучению познавательных психических процессов,

простейшим из которых является ощущение. Процесс ощущения возникает

вследствие воздействия на органы чувств различных материальных факторов,

которые называются раздражителями, а сам процесс этого воздействия —

раздражением. В свою очередь, раздражение вызывает еще один процесс —

возбуждение, которое по центростремительным, или афферентным, нервам

переходит в кору головного мозга, где и возникают ощущения. Таким образом,

ощущение является чувственным отображением объективной реальности.

Объяснение:

Відповідь:

Пояснення:

Індійське мистецтво протягом свого існування позначене тісним зв 'язком з панівними в різних періодах релігійними системами. Майже всі його пам'ятки, що дійшли до наших часів, мали релігійний характер: літературні твори, архітектурні, скульптурні, живописні шедеври, навіть славнозвісні індійські танці. Безперечно, в країні існувало і світське мистецтво, але основними свідченнями щодо нього залишилися тільки літературно-історичні описи. Самі пам'ятки не збереглися, адже відрізнявся навіть використовуваний для будівництва матеріал: камінь — для релігійних святинь; дерево, цегла та глина — для світських споруд. Пріоритет релігії в індійській культурі яскраво виявився у сфері мистецтва.

Поряд із релігійною основою мистецтву Індії притаманне укорінення в глибоку давнину. По-перше, усі художні твори в різних видах і жанрах найтіснішим чином органічно пов'язані з народними легендами, епосом, філософсько-релігійними уявленнями, культурними цінностями, що існували тут протягом тисячоліть і беруть свій початок зі стародавніх часів. По-друге, усі художні твори індійського мистецтва відповідають певним художнім стандартам і канонам, які зберігалися поколіннями майстрів у національно-культурній неповторності. Остання риса досить важлива для характеристики мистецтва Індії, адже саме ця сфера її культури зазнавала впродовж своєї історії багато іноземних впливів. Персія, греко-римський світ, мусульманські культури, британська вестернізація залишили помітний слід у розвитку індійського мистецтва. Але попри всі ці впливи Індія зберегла свою художню самобутність, вбираючи радше формальні чужі новації, але залишаючи змістовність свого культурного колориту.