81. ірраціональні моменти у діяльності вчених, науку як одну (не найкращу) з форм ідеології у суспільстві відзначено у концепції:
а) п. фейєрабенда;
б) т. куна;
в) б. рассела;
г) к. поппера.
82. наукове знання у незначній мірі залежить від психологічних, політичних, економічних факторів. зміни наукового знання вимірюються внутрішніми інтелектуальними критеріями набагато більше, ніж зовнішніми соціальними умовами. ця точка зору належить:
а) т. куну;
б) і. лакатосу;
в) ст. тулміну;
г) п. феєрабенду.
83. “нормальна наука” за т. куном – це:
а) еволюційна фаза в розвитку науки, що характеризується наявністю теорій, які підтверджені фактами;
б) революційна фаза в розвитку науки;
в) наука, що дає практичні орієнтовані результати;
г) наука, що відкриває і закони всесвіту.
84. за к. поппером, основним механізмом зростання знання є:
а) механізм передбачень та спростувань;
б) верифікація;
в) фактори критики та самокритики вчених у межах певного наукового співтовариства;
г) багатоманітність, плюралізм методів наукових досліджень.
85. за к. поппером, все знання є:
а) теоретичним;
б) гіпотетичним;
в) аксіоматичним;
г) проблематичним.
86. прагматична теорія істини будується на розумінні істини як:
а) відповідності знання і дійсності;
б) ефективності знання та його практичної користі;
в) відкритості людині дійсного смислу і значення всього, що відбувається в світі;
г) правди.
87. істина і правда – це:
а) поняття, що розрізняються семантично, істина – значення всезагального, правда – характеристика часткового, окремого, конкретного;
б) тотожні поняття;
в) поняття, що співвідносяться як часткове і ціле;
г) поняття, що співвідносяться як явище і сутність.
88. практика — критерій істинності наукового знання. це твердження належить:
а) ф. бекону;
б) о. конту;
в) к. марксу та ф. енгельсу;
г) е. маху.
89. у когерентному розумінні істини акцентується:
а) самоузгодженість елементів системи знання;
б) процесуальність;
в) незалежність її змісту від людини;
г) практична корисність та ефективність знання.
90. методологічна позиція критичного раціоналізму полягає у визначенні того, що:
а) будь-який вираз систематично викладених достовірних наукових знань завжди має лише гіпотетичний характер;
б) будь-який вираз систематично викладених достовірних наукових знань завжди має теоретичний характер;
в) системі знання не притаманна принципова помилковість;
г) основною науковою процедурою є верифікація, яка приділяє увагу узгодженню наукових результатів з емпіричними даними.
91. наукові революції, за т. куном, це:
а) всі новації в науці;
б) різновиди новацій, які відрізняються від інших різновидів не стільки характером і механізмами своєї генези, скільки своєю значущістю, наслідками для розвитку науки і культури;
в) всі швидкі стрибки у розвитку наукового знання;
г) виключно нові картини світу, що заперечують всі попередні наукові уявлення.
92. знання є науковим, якщо воно підлягає фальсифікації. цей принцип запропоновано:
а) м. шліком;
б) к. поппером;
в) т. куном;
г) п. фейєрабендом.
93. під терміном “нормальна наука” т. кун розуміє:
а) класичну науку;
б) дослідження, що міцно спирається на одне або декілька минулих досягнень, які протягом певного часу визнаються певним науковим співтовариством як основа для розвитку його подальшої практичної діяльності;
в) сучасну науку з її великим розгалуженням;
г) науку, що динамічно і стрибкоподібно розвивається.
94. парадигма – це:
а) сукупність теорій, наукових досягнень, які є для певної спільноти вчених моделлю постановки наукових проблем та їх розв’язання;
б) аксіома;
в) будь-яка наукова теорія;
г) закон природи.
95. нормативами та регулятивами наукової діяльності, за р. мертоном, є:
а) універсалізм;
б) колективізм та безкорисливий пошук істини;
в) організований скептицизм;
г) все зазначене вище.
96. розвиток науки – це конкуренція науково-дослідницьких програм. це положення висунув:
а) б. рассел;
б) ст. тулмін;
в) т. кун;
г) і. лакатос
97. науково-дослідницька програма, за і. лакатосом, це:
а) загальний план будь-якого дослідження;
б) конкретно-наукові та загальнонаукові методи наукового дослідження;
в) ідеали та норми наукового дослідження;
г) сукупність теорій, що пов’язані генетично і методологічно.
Чем больше человек живёт и развивается, тем больше у него возникает вопросов о смысле жизни и его роли в обществе. При этом термин «общество» согласно философскому словарю, трактуется как, «форма объединения людей, обладающих общими интересами, ценностями и целями. При этом человеческое общество характеризуются моделью отношений социальных отношений между людьми, которая может быть описана как совокупность таких отношений между его субъектами».
Общество имеет много разновидностей по различным параметрам: зрелое и незрелое, свободное и несвободное, а также по другим критериям. Одновременно наиболее развитым считается форма демократического общества
Объяснение:
Ботайская культура, культура племен Северного Казахстана эпохи энеолита. Расположен в 1,5 км к Юго-Востоку от села Никольское Айыртауского района Северо-Казахстанской области. В 1981-1983 годы Археологическая экспедиция Северо-Казахстанского университета под руководством профессора Виктора Зайберта обнаружила остатки поселения из 158 сооружений, общей площади 15 га. На поселении Ботай за весь основной период его существования, длившийся несколько столетий, древними людьми было построено не менее 250 жилищ. Площадь полуземляночных жилищ составляла 20-70 квадратных метров. Они располагались группами, часто примыкали друг к другу и, вдобавок, некоторые соединялись между собой переходами. Все постройки разделяются на жилые и хозяйственные. Как правило, в каждом жилище был один очаг, расположенный на полу, в центре. Не исключено, что в таких жилищах жили родственные общины, представлявшие, скорее, одну хозяйственную ячейку. Она могла насчитывать от 40 до 50 человек. Коллективные разнополые захоронения подтверждают вероятную возможность существования семейно-хозяйственных общин, состоящих в свою очередь из трех-четырех малых семей. Если в неолитических памятниках на территории Северного Казахстана преобладали орудия, характерные для охоты и рыболовства, то в эпоху энеолита на этой же части лесостепи, в связи с переходом к производящему хозяйству, ведущее место стали занимать инструменты, используемые в деревообработке, скорняжном деле и других видах домашних промыслов. Многочисленную группу составляют изделия из сланцев, известняка, гранита. Широко использовалась разнообразная керамическая посуда. Примечателен набор костяных орудий: серпы и косы из костей нижних челюстей лошадей, землеройные орудия, инструменты по обработке дерева, иглы, шилья и другие ткацкие инструменты, штампы, гарпуны. Это свидетельствует о наличии земледельческих навыков и развитой системе домашних промыслов. Многие орудия и предметы имеют на своей поверхности орнаментальные рисунки, загадочные знаки и линии. Но основной примечательной особенностью находок на поселении Ботай является огромное количество костных остатков. Они находятся везде - и на поверхности земли, и в земле, и в заполнении стен жилищ, и на полу жилищ, и в хозяйственных ямах. И что самое интересное, так это то, что лишь сотая часть остатков - это кости зубра, лося, косули, сайги, тура (мелкого), медведя, лисицы, корсака, бобра, сурка, зайца, кабана. Основная же, подавляющая масса костей принадлежит останкам лошади, что является одним из главных признаков одомашнивания. В становлении Ботайской культуры сыграли большую роль племена, населявшие территории между реками Жайык и Иртыш. Многолетние раскопки этого уникального поселения позволили, основному исследователю Виктору Зайберту, обоснованно выделить особую Ботайскую энеолитическую культуру. Многопрофильными научными исследованиями феномена культуры занимались ученые из Алма-Аты, Санкт-Петербурга, Екатеринбурга, Москвы, Челябинска, США, Петропавловска. В рамках изучения проблем Ботайской культуры было проведено несколько международных симпозиумов с участием ведущих ученых Великобритании, Германии, Ирана, Канады, США, Чехии, Финляндии, Японии, России, Казахстана и Украины, которые в известной степени поставили вопрос о времени и степени одомашнивания лошади в степной зоне Евразии. На его материалах подготовлен проект «Культурогенез казахов» в виде музейно-туристического комплекса на озере Шалкар. Изготовлен эскиз комплекса, построены в натуральную величину макеты двух ботайских жилищ. Такие же поставлены рядом с раскопками. Современные градостроители только диву даются, как древние люди 5 тысяч лет тому назад умудрялись возводить великолепные строения шатрово-купольной архитектуры. В 2004 году в построенных макетах ботайских жилищ была организована выставка археологических находок. В Петропавловске на базе этих экспонатов планируется создать археологический музей. Подготовлен проект историко-культурного заповедника «Ботай» и туристического маршрута, включающего памятники природы, истории, археологии Северного Казахстана. Последние годы на объектах ботайской культуры проводятся охранные мероприятия и археологические исследования по государственной программе «Изучение и сохранение историко-культурного наследия».