77. а) Томонку суйломдордогу синонимдерди турлоруно ажыратып, толук, толук эмес, контексттик экенин далилдегиле. Апамдын деги кимге суйлоп, ким менен жекелешип, урушуп жатканы белгисиз. Ошондон улам байкуш апам дын кара жини кармай кетти окшойт. Урушкан сайын атама айтып жургон дооматына отуп кетти окшойт. Биз бала болсок да апамдын бул дооматына озгочо бир чатак бардай карачубуз. Анткени башка эч бир жемеге чым этип койбогон атам ушул алтын сойке дегенди укканда каны бир башкача бузулуп кетер эле... Көрсө, ошентип араздашкандардын аз-аздан ачуусу кетет тура. (К.А.)
1.Працівник більше потребує поваги, ніж хліб
2.Повага до людей є повага до самого себе.
3.Повага - це застава, що охороняє батька і матір, стільки ж і дітище, перше воно рятує від прикрощів, останнього від докорів сумління.
4.Ніхто не може бути щасливий, якщо він не користується своїм власним повагою.
5.Свідоме повагу завжди міцніше захоплення.
6.Поваги ми надаємо рівно стільки, скільки його вимагають.
7.Щоб зберегти повагу до себе, іноді необхідно брехати й обманювати.
8.Влада часу - це закон, гідний поваги.
9.Подібно до того як любов без поваги недовговічна і непостійна, так і повагу без любові холодно і немічне.
10.Повага виникає не на порожньому місці. Поважаємо ми один одного за хороші справи, благородні вчинки і приємні слова.
Зміст (внутрішній елемент)
Сюжет і фабула характеризують динамічну сторону цих подій, їх розвиток через діяльність людей, наділених характерами, які, у свою чергу, формуються і виявляються в обставинах (пейзажі, інтер'єрі), а вчинки персонажів, дійових осіб, оповідачів зумовлюються внутрішніми мотивами (архетипами, потягами, уявленнями, думками, переконаннями, ідеалами), і все це разом передається мовленням суб'єктів художнього твору засобами мови, якою творить письменник.