2. що розпові історичні джерела про напрями зовнішньополітичної діяльності «сонця руїни» - гетьмана петра дорошенка? 1. з листа гетьмана петра дорошенка до московського вельможі василя тяпкіна (січень 1668 р.): «ось недавно вчинили договір з поляками на нашу згубу; розірвали надвоє, і обидва монархи вмовилися між собою, що будуть нас викорі ви звикли вважати нас за якусь безсловесну худобу, без нас вирішили, які міста залишити під собою, в які уступити, а тим часом ці міста дісталися вам не вашою силою, а божою поміччю й нашою кров’ю та відвагою. ми хоча вівці, але вівці христові, його кров’ю викуплені, а не безсловесні. часто від ваших московських людей можна почути таку думку: вільно, мовляв, королеві, яку хоче мати віру у своїй державі, вільно так не буде! не допустив нас господь у таку неволю. знає король, що предки наші, як рівні з рівними, як вільні з вільними в одне тіло з’єдналися з поляками під єдиним государем, добровільно обраним і заприсяженим. а того ярма ані ми, ані батьки наші носити не звикли». 2. з листа гетьмана п. дорошенка до олексія михайловича (1671 р.): « православного государя, царя за главу собі з самого початку є неправда у тому, що санджаки, тобто знаки від царя турецького мені, і підручному мені війську дані. насправді ж, щадячи цілісність всієї украйни, захищаючи від розорення церкви божі і відводячи людей згубу, часом я роблю те, чого не хочу: коли б ми не прийняли тих знамен турецьких й, будучи близько них, спротивилися їх волі, тоді треба було б нам із сильними бусурманами брань мати, але на це є ми немічними». 3. з повідомлення львівського єпископа йосифа шумлянського (березень 1671 р.) «петро дорошенко дуже зміцнився, абсолютно в них панує й користується все народною любов’ю. перебуваючи там, хоча скаржився перед різними особами на непотрібну дорогу до чигирина, а також під час повернення назад не чув про нього жодного поганого слова. ці люди не хлопи, а самостійний народ. зникли вже там грубіянство, тиранство, пияцтво й інші варварства. нараду з тукальським проводить уночі, або вранці. достатки, пишність помітні - все це не як у козацького гетьмана, а як у найбільшого польського пана». • 1. про яку подію йдеться в джерелі № 1? • яким є ставлення гетьмана до цієї події, що він засуджує й до чого закликає? • 2. як гетьман пояснює причини прийняття турецької зверхності (джерело № 2)? • 3. як тексти листів свідчать про позицію гетьмана? • 4. яке місце в перебігові руїни відігравали обидві події? працюймо самостійно. завдання 2. на основі наведених уривків з джерел, доведіть або спростуйте 2-3 аргументами слушність оцінки гетьмана петра дорошенка як «сонця руїни».
Сыр өңірі – белгілі бір дәстүрдің ғана жеке дамыған жері емес, тоғыз жолдың торабы, сан түрлі тарихи оқиғалар мен көзқарастар бір мүддеге тоғысқан өлке. Сол себепті өңірде өмір сүрген жырау, жыршы, ақын, күйші, әнші, сал – серілер шығармашылығы әлем әдебиетінде сирек кездесетін құбылыс ретінде өзіндік сипаты басым өнер түрі есебінде айрықша назар аударады. Сыр елінде өмір сүріп, аты үш жүзге мәлім болған ақын – жырауларымыз ұрпақ тәрбиесіне, инабаттылық пен ой – өрісінің дамуына, эстетикалық талғам биігінен көрінуін басты назарда ұстаған.Мысалыға, атақты Ешнияз сал, Жиенбай Дүзбенбетов, Сәрсенбай Бөртебаев, Тұрымбет Салқынбаев, Тасберген Құлманов, Шегебай Бектасұлы, Рүстембек Жиенбаев, Дайырдың Оңғары, Молдахмет Дабылов, Жүсіп, Ібаш, Дүйсен, Мұзарап, Үбісұлтан, Әкімгерей, Көшеней тағы басқа да есімі елге кеңінен танылған жыршы-жыраулардың туған, өмір сүрген жері Сыр бойы, Қасиетті Қармақшы жері.
Біологічні відносини є результатом взаємодії організмів один з одним. У природі немає організмів, які ізольовані від оточуючого середовища. Взаємодія організмів з довкіллям є основою для їхнього виживання та функціонування природних екосистем у цілому.
В екології біологічні відносини являють собою взаємодії між двома видами в екосистемах. Ці взаємовідносини можуть бути класифіковані у різні групи взаємодій, залежно від ефекту або механізму взаємодії. Взаємодії між двома видами не обов'язково передбачають прямий контакт.