21 марта - весеннее равноденствие (продолжительность ночи и дня равны). Далее, постепенно день начинает увеличиваться еще, ночь - уменьшаться. 22 июня самый длинный световой день, самая короткая ночь. Затем, начинает постепенно увеличиваться ночь, день уменьшается. 23 сентября ночь и день сравниваются по продолжительности. После, ночь продолжает расти, день сокращаться, и к 22 декабря приходит самая длинная в году ночь и самый короткий день. Затем возобновляется рост продолжительности дня, за счет сокращения продолжительности ночи.
Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...
21 марта - весеннее равноденствие (продолжительность ночи и дня равны). Далее, постепенно день начинает увеличиваться еще, ночь - уменьшаться. 22 июня самый длинный световой день, самая короткая ночь. Затем, начинает постепенно увеличиваться ночь, день уменьшается. 23 сентября ночь и день сравниваются по продолжительности. После, ночь продолжает расти, день сокращаться, и к 22 декабря приходит самая длинная в году ночь и самый короткий день. Затем возобновляется рост продолжительности дня, за счет сокращения продолжительности ночи.
Объяснение: вот..
Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...
Объяснение: