1.Якими бувають опіки в залежності від виду уражаючого фактора? 1. Термічні.
2. Хімічні.
3. Електричні.
4. Біологічні.
2. На скільки ступенів поділяються опіки в залежності від глибини ураження?
1. На два ступеня.
2. На три ступеня.
3. На чотири ступеня.
4. На п'ять ступенів.
3. У чому полягає перша до при невеликих за площею термічних і електричних опіках першого або другого ступенів?
1. Поливати уражені ділянки тіла струменем холодної води або обкласти снігом на 15 - 20 хвилин.
2. Змазати обпечені ділянки шкіри маззю, жиром, маслом або вазеліном.
3. Присипати обпечені ділянки шкіри питною содою або крохмалем.
4. Розкрити пухирі.
5. Видалити присталу до обпеченого місця мастику, каніфоль та інші смолисті речовини.
6. Розрізати ножицями і обережно зняти одяг або взуття з обпеченої ділянки.
7. Накласти на обпечені ділянки шкіри стерильну пов'язку, використовуючи бинт або марлю.
8. Якщо шматки одягу, що обгоріли прилипли до обпеченої ділянки шкіри, то поверх них потрібно накласти стерильну пов'язку і направити постраждалого до лікувальної установи.
4. У чому полягає надання першої до при важких та розповсюджених опіках?
1. Постраждалого необхідно загорнути в простирадло або тканину.
2. Роздягнути постраждалого.
3. Не роздягаючи постраждалого, укрити тепліше.
4. Дати одну-дві таблетки анальгіну або амідопірину.
5. Напоїти гарячим чаєм.
6. Дати випити холодної води.
7. Напоїти теплим чаєм.
8. Створити спокій до прибуття лікаря.
9. При перших ознаках шоку терміново дати випити постраждалому 20 капель настойки валеріани.
5. Як треба діяти при хімічних опіках?
1. Пошкоджене місце зразу ж промити великою кількістю теплої кип'яченої води протягом 15 - 20 хвилин.
2. Пошкоджене місце зразу ж промити великою кількістю холодної води з-під крана, гумового шланга або відра протягом 15 - 20 хвилин.
3. Якщо кислота або луг попали на шкіру через одяг, то спочатку потрібно змити їх водою з одягу, а потім обережно зняти з постраждалого мокрий одяг, після чого промити шкіру.
4. Якщо кислота або луг попали на шкіру через одяг, то спочатку треба зняти одяг, а потім промити шкіру.​

Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.

Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.

Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.

Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.

Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…

Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.

Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.

Без хліба нема обіда. (Хліб це підставовий корм в Україні.)**

Бог би тебе хлібом побив. (Жартовливе прокляття. Щоб у тебе ніколи хліба не бракло.)

Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи. (Зраненого серця не загоїш.)

До готового хліба, найдеться губа. (На придбане добро злакомиться хто-будь.)

Коли б, Бог, хліб був не забрав, то був би я і гадки не мав. (Коли б град не вибив був збіжжа, то я й не журився б.)

Ліпше хліб з водою, як пиріг з бідою. (Ліпше пісна страва хоч і бідна, як роскоші з лихою жінкою.)

На Бориса-Гліба берися до хліба. (Свято Бориса і Гліба 6-го серпня, це крайна пора жнив, збирати збіжжя.)

Наплюю я багачу, як я свій хліб змолочу. (Я вже обійдуся без багача, як мій хліб буде змолочений.)

На Поділлі хліб по кіллі. (На Поділлі дуже урожайна земля де багато збіжжя родиться.)

Не буде з тої муки хліба. (З цього діла користи не буде.)

Нема хліба, нема Отченашу. (Не хочеш платити, то й робити не буду.)