Кожен з нас має хоча б одного друга чи подругу. Я, наприклад, маю багато друзів та подруг. Ми з ними разом ходимо гуляти, в кіно, на дискотеку в школі. Часто вони приходять до мене у гості. Ми разом граємо у різноманітні ігри. Також часто моя найкраща подруга приходить до мене додому, щоб разом виконати домашнє завдання. Удвох набагато краще його виконувати. Зараз поясню чому. Коли вона приходить, ми завжди раді бачити одна одну, ми любимо проводити час разом. Ми разом миємо руки, обідаємо. Потім ми починаємо вчити уроки. Спочатку ми робимо письмове завдання, потім усне. Моя подруга розуміється на математиці, тож якщо я чогось не розумію, вона завжди готова це мені пояснити. А мені легше даються українська та англійська мови. Тому я теж можу до їй. Легше разом вчити і вірші. Спочатку вона мені читає, а я намагаюсь запам'ятати, а потім я т. І виходить, що запам'ятовується все вдвічі краще, адже ми запам'ятовуємо і коли читаємо, і коли повторюємо. Окрім цього, вдвох набагато веселіше. Просто тому, що веселіше щось робити вдвох, ніж самому. Якщо трапляються свята, як, наприклад, День народження або День Перемоги, я за свою подружку до себе в гості. Або вона за є мене до себе. Останнього разу на свята я разом з її родиною була у них на дачі. Окрім мене, було ще два хлопчики та дві дівчинки. Тож у дорослих було своє свято, а ми створили собі своє. Ми разом грали у жмурки, у фанти. А ще мама Наталки (так звуть мою подружку) пішла з нами на ставок купатись. Ох уже ми і наплавались та накупались! А ще недалеко від дачі знаходиться невеличкий лісок, де багато різних грибів. Там є і рижики, і підберезники, і грузді. І ми ходили їх збирати. А потім Наталчина мама зварила їх та посмажила. Страва вийшла дуже смачна! І мені здається, саме тому, що ми самі все це зібрали. На наступне свято я хочу запросити Наталку до себе у гості, якщо ми кудись поїдемо. Не кидаємо ми одна одну і тоді, коли трапляється щось неприємне. У Наталки був песик, якого вона дуже любила. Вона завжди з ним гуляла, годувала його, купала, розчісувала. Вони часто вдвох бавились, а коли я приходила у гості, то і втрьох. Коли він помер, моя подружка була дуже засмучена. Вона майже всю ніч не спала, а плакала. Коли подружка зателефонувала та розповіла про це, то я одразу до неї прийшла, щоб підтримати. Коли горе застає тебе, удвох завжди легше його пережити. Коли я прийшла, Наталка була дуже засмучена. Я заспокоювала як могла свою подружку, я зава¬рила їй ароматного гарячого чаю, а ще я принесла із собою печиво, яке вона найбільше любила. Ми разом попили чаю, поїли печива, поговорили про її песика, подивились на його фотознімки. А ще я їй сказала, що він уже був старенький, і зараз йому добре там, де він опинився, що він завжди залишиться у нашій пам'яті. А її батьки пообіцяли подарувати їй нову собачку. Наталка трохи повеселішала. «Моїй подрузі краще,» — подумала я. І на душі мені стало легше, адже я до їй. Мені було приємно думати про те, що я змогла покращити стан своєї Наталки.
А коли я отримала чотири бали з математики за семестр, то Наталка погодилась до мені з математики. І ми прийшли до моїх .батьків з табелем вже вдвох. Мама з татом подивились на оцінки, що були в ньому. Вони були дуже засмучені тією четвіркою, і звісно, були трохи розчаровані своєю дочкою, але коли Наталка розповіла, що буде підтягувати мене на канікулах, аби я могла наздогнати клас, вони навіть почали посміхатись. І це не були пусті слова, адже ми дійсно працювали. Я не знаю, яку оцінку я отримаю за семестр, але зараз мої оцінки з математики вже набагато кращі, ніж раніше.
Я вважаю, що ми з Наталкою дійсно подруги, бо ми разом не тільки тоді, коли нам добре та хочеться порозважатись, а й у тяжку годину.
средний каменный век (мезолит) охватывает период 12—5 тысячелетий до н.э. в казахстане памятников эпохи мезолита обнаружено немного. в конце палеолита и в начале мезолита произошли значительные природно-климатические изменения. ранее покрывавший поверхность земли лед наконец- то растаял. под влиянием солнца начали формироваться растения и животные современного типа. в эпоху мезолита одной из главных особенностей стало появление микролитов - мелких каменных орудий труда первобытного человека, которые имели длину 1-2 сантиметра. в основном микролиты - это тонкие каменные пластины, служившие наконечниками стрел и вкладными лезвиями в костяных, деревянных или роговых орудиях эпохи мезолита. еще одной особенностью мезолита является изобретение лука и стрел. лук позволил людям охотиться на мелкую дичь с дальнего расстояния. по сравнению с копьем лук повысил знание охоты в жизни родовой общины. охота превратилась в основное занятие древних людей, так как в эпоху мезолита, исчезли такие крупные животные, как мамонт,шерстистый носорог, а также крупные стадные животные. раньше их было легко добыть, загнав в ямы и загоны. теперь следовало научиться охотиться на осторожных и ловких, в основном одиночных животных, таких как олень, кабан. лук же позволил людям охотиться на мелкую дичь.
в эпоху мезолита люди не жили подолгу в одном месте. они вынуждены были менять места своего обитания, следуя за мигрировавшими животными, которые постоянно искали богатые травами пастбища. мезолитические охотники жили по берегам рек иртыш, есиль (ишим), тобол,торгай, жайык (урал). в казахстане известны более 20 мезолитических стоянок. ввиду того, что мезолитические охотники не жили подолгу на одном месте, их жилища тоже не были постоянными. они сооружали себе жилища из вкопанных в землю жердей, покрыв их шкурами животных. основания таких жилищ глубоко вкапывались в землю, а площадь их составляла 40-60 квадратных метров. остатки подобного жилища были обнаружены на берегу реки есиль (ишим). в 8 тысячелетии до н.э. на всей территории казахстана установился благоприятный климат. резкое потепление не требовало теперь, как ранее, строительства теплых жилищ. ученые считают, что в самом конце мезолита первобытными людьми начался процесс диких животных и окультуривания некоторых растений. в эпоху мезолита окрепла родовая община. роды постепенно объединялись в племена. возниклоразделение труда между мужчинами и женщинами. теперь мужчины охотились на зверей, а женщины занимались собирательством. в общине все члены рода были равноправны. обязанности распределялись в зависимости от возраста членов общины. в роду четко делились по возрастному признаку на взрослых, стариков и детей. старики были хранителями традиций, обычаев, мудрыми наставниками. взрослые добывали пропитание, строили жилища, охраняли род от внешних врагов. дети получали по потребности пищу и одежду, однако не могли участвовать в общественной жизни общины. переход детей в сообщество взрослых осуществлялся при специальных обрядов - инициации. мальчики испытывались в охоте, в натягивании лука, меткости стрельбы из него, а девочки - в ведении хозяйства, в приготовлении пищи. обычно к таким испытаниям дети подготавливались с малых лет.
возникновение земледелия и скотоводства. около 10 тысяч лет назад люди стали заниматься земледелием. ученые считают, что первоначально земледелие было занятием женщин. в то время, когда мужчины охотились, женщины были занять: сбором дикорастущих растений, их плодов и кореньев. возможно, однажды они заметили, что упавшее на землю семя дало на следующее лето исходы, а затем и плоды. развитие собирательства к возникновению примитивного земледелия. люди стали высевать дикие растения. древние люди обрабатывали землю палкой- копалкой. затем была придумана мотыга с каменным основанием. также люди изобрели простейший серп и зернотерку из камня. постепенно научились сортировать различные виды растений. выбирая лучшие семена и создавая для растений благоприятные условия (поливая их), стали получать хорошие урожаи. обработка земли мотыгой требовала большого труда, тем не менее земледелие приносило постоянные урожаи и обеспечивало людей пропитанием. из занятия охотой возникло скотоводство.представьте, что охотники поймали на охоте маленьких козлят и ягнят! их было жалко убивать. люди стали строить специальные загоны для них, где они содержались и подрастали. таким образом были приручены овца, коза, корова, свинья, лошадь. возле поселений древних людей всегда обитали дикие собаки, питавшиеся отбросами и остатками пищи людей. при приближении к поселению диких зверей они воем и лаем людей. человек приручил собаку. она стала незаменимым древнего человека при охоте. собакибыстро находили зверя и способствовали удачной охоте. люди вкладывали много труда и терпения для и выращивания прирученных животных.
Відповідь:
Кожен з нас має хоча б одного друга чи подругу. Я, наприклад, маю багато друзів та подруг. Ми з ними разом ходимо гуляти, в кіно, на дискотеку в школі. Часто вони приходять до мене у гості. Ми разом граємо у різноманітні ігри. Також часто моя найкраща подруга приходить до мене додому, щоб разом виконати домашнє завдання. Удвох набагато краще його виконувати. Зараз поясню чому. Коли вона приходить, ми завжди раді бачити одна одну, ми любимо проводити час разом. Ми разом миємо руки, обідаємо. Потім ми починаємо вчити уроки. Спочатку ми робимо письмове завдання, потім усне. Моя подруга розуміється на математиці, тож якщо я чогось не розумію, вона завжди готова це мені пояснити. А мені легше даються українська та англійська мови. Тому я теж можу до їй. Легше разом вчити і вірші. Спочатку вона мені читає, а я намагаюсь запам'ятати, а потім я т. І виходить, що запам'ятовується все вдвічі краще, адже ми запам'ятовуємо і коли читаємо, і коли повторюємо. Окрім цього, вдвох набагато веселіше. Просто тому, що веселіше щось робити вдвох, ніж самому. Якщо трапляються свята, як, наприклад, День народження або День Перемоги, я за свою подружку до себе в гості. Або вона за є мене до себе. Останнього разу на свята я разом з її родиною була у них на дачі. Окрім мене, було ще два хлопчики та дві дівчинки. Тож у дорослих було своє свято, а ми створили собі своє. Ми разом грали у жмурки, у фанти. А ще мама Наталки (так звуть мою подружку) пішла з нами на ставок купатись. Ох уже ми і наплавались та накупались! А ще недалеко від дачі знаходиться невеличкий лісок, де багато різних грибів. Там є і рижики, і підберезники, і грузді. І ми ходили їх збирати. А потім Наталчина мама зварила їх та посмажила. Страва вийшла дуже смачна! І мені здається, саме тому, що ми самі все це зібрали. На наступне свято я хочу запросити Наталку до себе у гості, якщо ми кудись поїдемо. Не кидаємо ми одна одну і тоді, коли трапляється щось неприємне. У Наталки був песик, якого вона дуже любила. Вона завжди з ним гуляла, годувала його, купала, розчісувала. Вони часто вдвох бавились, а коли я приходила у гості, то і втрьох. Коли він помер, моя подружка була дуже засмучена. Вона майже всю ніч не спала, а плакала. Коли подружка зателефонувала та розповіла про це, то я одразу до неї прийшла, щоб підтримати. Коли горе застає тебе, удвох завжди легше його пережити. Коли я прийшла, Наталка була дуже засмучена. Я заспокоювала як могла свою подружку, я зава¬рила їй ароматного гарячого чаю, а ще я принесла із собою печиво, яке вона найбільше любила. Ми разом попили чаю, поїли печива, поговорили про її песика, подивились на його фотознімки. А ще я їй сказала, що він уже був старенький, і зараз йому добре там, де він опинився, що він завжди залишиться у нашій пам'яті. А її батьки пообіцяли подарувати їй нову собачку. Наталка трохи повеселішала. «Моїй подрузі краще,» — подумала я. І на душі мені стало легше, адже я до їй. Мені було приємно думати про те, що я змогла покращити стан своєї Наталки.
А коли я отримала чотири бали з математики за семестр, то Наталка погодилась до мені з математики. І ми прийшли до моїх .батьків з табелем вже вдвох. Мама з татом подивились на оцінки, що були в ньому. Вони були дуже засмучені тією четвіркою, і звісно, були трохи розчаровані своєю дочкою, але коли Наталка розповіла, що буде підтягувати мене на канікулах, аби я могла наздогнати клас, вони навіть почали посміхатись. І це не були пусті слова, адже ми дійсно працювали. Я не знаю, яку оцінку я отримаю за семестр, але зараз мої оцінки з математики вже набагато кращі, ніж раніше.
Я вважаю, що ми з Наталкою дійсно подруги, бо ми разом не тільки тоді, коли нам добре та хочеться порозважатись, а й у тяжку годину.
ответ:
средний каменный век (мезолит) охватывает период 12—5 тысячелетий до н.э. в казахстане памятников эпохи мезолита обнаружено немного. в конце палеолита и в начале мезолита произошли значительные природно-климатические изменения. ранее покрывавший поверхность земли лед наконец- то растаял. под влиянием солнца начали формироваться растения и животные современного типа. в эпоху мезолита одной из главных особенностей стало появление микролитов - мелких каменных орудий труда первобытного человека, которые имели длину 1-2 сантиметра. в основном микролиты - это тонкие каменные пластины, служившие наконечниками стрел и вкладными лезвиями в костяных, деревянных или роговых орудиях эпохи мезолита. еще одной особенностью мезолита является изобретение лука и стрел. лук позволил людям охотиться на мелкую дичь с дальнего расстояния. по сравнению с копьем лук повысил знание охоты в жизни родовой общины. охота превратилась в основное занятие древних людей, так как в эпоху мезолита, исчезли такие крупные животные, как мамонт,шерстистый носорог, а также крупные стадные животные. раньше их было легко добыть, загнав в ямы и загоны. теперь следовало научиться охотиться на осторожных и ловких, в основном одиночных животных, таких как олень, кабан. лук же позволил людям охотиться на мелкую дичь.
в эпоху мезолита люди не жили подолгу в одном месте. они вынуждены были менять места своего обитания, следуя за мигрировавшими животными, которые постоянно искали богатые травами пастбища. мезолитические охотники жили по берегам рек иртыш, есиль (ишим), тобол,торгай, жайык (урал). в казахстане известны более 20 мезолитических стоянок. ввиду того, что мезолитические охотники не жили подолгу на одном месте, их жилища тоже не были постоянными. они сооружали себе жилища из вкопанных в землю жердей, покрыв их шкурами животных. основания таких жилищ глубоко вкапывались в землю, а площадь их составляла 40-60 квадратных метров. остатки подобного жилища были обнаружены на берегу реки есиль (ишим). в 8 тысячелетии до н.э. на всей территории казахстана установился благоприятный климат. резкое потепление не требовало теперь, как ранее, строительства теплых жилищ. ученые считают, что в самом конце мезолита первобытными людьми начался процесс диких животных и окультуривания некоторых растений. в эпоху мезолита окрепла родовая община. роды постепенно объединялись в племена. возниклоразделение труда между мужчинами и женщинами. теперь мужчины охотились на зверей, а женщины занимались собирательством. в общине все члены рода были равноправны. обязанности распределялись в зависимости от возраста членов общины. в роду четко делились по возрастному признаку на взрослых, стариков и детей. старики были хранителями традиций, обычаев, мудрыми наставниками. взрослые добывали пропитание, строили жилища, охраняли род от внешних врагов. дети получали по потребности пищу и одежду, однако не могли участвовать в общественной жизни общины. переход детей в сообщество взрослых осуществлялся при специальных обрядов - инициации. мальчики испытывались в охоте, в натягивании лука, меткости стрельбы из него, а девочки - в ведении хозяйства, в приготовлении пищи. обычно к таким испытаниям дети подготавливались с малых лет.
возникновение земледелия и скотоводства. около 10 тысяч лет назад люди стали заниматься земледелием. ученые считают, что первоначально земледелие было занятием женщин. в то время, когда мужчины охотились, женщины были занять: сбором дикорастущих растений, их плодов и кореньев. возможно, однажды они заметили, что упавшее на землю семя дало на следующее лето исходы, а затем и плоды. развитие собирательства к возникновению примитивного земледелия. люди стали высевать дикие растения. древние люди обрабатывали землю палкой- копалкой. затем была придумана мотыга с каменным основанием. также люди изобрели простейший серп и зернотерку из камня. постепенно научились сортировать различные виды растений. выбирая лучшие семена и создавая для растений благоприятные условия (поливая их), стали получать хорошие урожаи. обработка земли мотыгой требовала большого труда, тем не менее земледелие приносило постоянные урожаи и обеспечивало людей пропитанием. из занятия охотой возникло скотоводство.представьте, что охотники поймали на охоте маленьких козлят и ягнят! их было жалко убивать. люди стали строить специальные загоны для них, где они содержались и подрастали. таким образом были приручены овца, коза, корова, свинья, лошадь. возле поселений древних людей всегда обитали дикие собаки, питавшиеся отбросами и остатками пищи людей. при приближении к поселению диких зверей они воем и лаем людей. человек приручил собаку. она стала незаменимым древнего человека при охоте. собакибыстро находили зверя и способствовали удачной охоте. люди вкладывали много труда и терпения для и выращивания прирученных животных.