1. Средневековое общество отличалось свободой нравов и мышления?
2. Философия Средневековья может быть названа теоцентризм?
3. Первоначально средневековая философия складывалась внутри Католической Церкви?
4. Схоластика – это первый период в развитии средневековой философии?
5. Человек – это главный объект внимания и изучения средневековой философии?
6. Человек в средневековой философии рассматривался как активное, свободное, творческое существо, создающее свою жизнь и судьбу?
7. Социальная философия Средневековья отстаивает идею слияния Церкви и государства под руководством государя?
8. Основоположник средневековой этики аскетизма Франциск Ассизский?
9. Основной принцип аскетизма такой – «человек должен следовать своей природе», т.е. всячески заботится о своем теле и благосостоянии?
10. Основная проблема схоластики – соотношение веры и знания?
11. Средневековая философия проводит идею слабости и никчемности земной человеческой жизни, ценной только как этапа приготовления к жизни небесной?
12. Основной раздел средневековой философии – это гносеология?
13. Первоначальная задача средневековой философии – это толкование, или объяснение библейских текстов?
14. Средневековая философия представляет собой совокупность самых разнообразных идей, теорий, учений, школ и дисциплин?
15. Средневековая философия по сравнению с Античной носит регрессивный характер?
Самое краткое описание баскетбола можно сформулировать следующим образом - это командная спортивная игра в спортивном зале с двумя кольцами внизу которых сетка, для победы игроки одной команды должны забросить больше мячей в "корзину" другой команды. Баскетбольные кольца расположены примерно 3 метра от уровня пола или 10 футов. Попадание в кольцо оценивают как два очка. Три очка дается за попадание с расстояния 6,25 метра от корзины. При ничейном счете после окончания двух периодов по 20 минут, назначают дополнительные периоды продолжительностью по 5 минут.
Считается что родина баскетбола Америка. Баскетбол был придуман в штате Массачусетс в 1891 году, учебный центр Христианская молодежная ассоциация города Спрингфилда. Изначально для оживления уроков гимнастики, молодым преподавателем, уроженцем Канады, доктором Джеймсом Нейсмитом была придумана новая игра. Джеймс закрепил на балконных перилах несколько фруктовых корзин с вырезанным дном, спортсмены должны были забросить в них обычный мяч для футбола (basket - корзина, ball - мяч). В течении следующего года Нейсмитом были разработаны одни из первых 12 правил игры в баскетбол
Римська імперія відіграла важливу роль у розвитку людства. З точки зору Римської імперії історію людства останніх трьох тисячоліть (від IX століття до н. е. до XX століття) можна розглядати наступним чином:
місто-держава Рим (Королівська доба, 753 рік до н. е. — 510 рік до н. е.).
Легендарне заснування Риму втікачами з іншого стародавнього міста-держави — Трої. Див. Стародавній Рим.
Римська республіка. (509 рік до н. е. — 133 рік до н. е.)
Поширення впливу Риму на інші міста-держави Середземного, а потім і Чорного морів. Цікаво, що в грецьких джерелах цей період називається Ρωμαϊκή Δημοκρατία (Римська демократія). Цей період закінчується періодом громадянських війн (133 рік до н. е. — 28 рік до н. е.).
Старожитня (антична) Римська імперія.
Зростання впливу військових на життя і владу Римської республіки. Зміна форми управління і перетворення її на імперію, грецькою — Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία (Римська автократія, Римське самодержавство). Завоювання і поширення впливу Римської імперії на землі, які розташовані поблизу від Середземного і Чорного морів, вихід до Атлантичного океану і досягнення Британії.
Стародавній Рим характеризується автократичною формою державного правління. В цей час цивілізація Стародавнього Риму досягла свого найбільшого розквіту та домінувала на заході Євразії. Приблизно у цей же час найбільшого розквіту досягає і Китайська імперія (династія Хань).
Ще у часи республіки, задовго до проголошення першого імператора, Рим поширював свої володіння за рахунок завоювань. Проте Римська імперія зуміла об'єднати значну територію з багатьма народами, мовами та релігіями не тільки як держава, але й як форма суспільства та світова ідея (лат. imperium sine fine — безмежна імперія). Під час правління імператора Траяна внаслідок завоювання Дакії у 116 році н. е. під владою Риму знаходилась держава з територією 5 900 000 км².
Влада імператора змінила 500-літню владу Римської республіки (509 рік до н. е. — 133 рік до н. е.). Це стало можливим завдяки ослабленню держави внаслідок громадянських війн (133 рік до н. е. — 28 рік до н. е.). Існує декілька пропозицій щодо початку часового відліку імперської доби, серед них:
44 рік до н. е. — призначення Юлія Цезара довічним диктатором
2 вересня 31 року до н. е.— перемога Октавіана у битві при Акції та кінець громадянських воєн
16 січня 27 року до н. е.— присвоєння Октавіану титулу Авґуст (лат. Augustus) Римським сенатом і, таким чином, становлення першого Римського імператора
Кінцем імперської доби стародавнього Риму прийнято вважати 4 вересня 476 року, коли Західну Римську імперію завойовують германці. Також розрізняють два періоди імперської доби: принципат та домінат.
Принципат (27 рік до н. е. — 283 рік н. е.). Період, коли імператор був першим — принцепсом, принцом, серед рівних йому римських старшин - сенаторів.
Домінат. (284 рік н. е. — 394 рік н. е.). Період, коли імператор був господарем і богом у Римі, — dominus et deus (господь і бог). Цей період почався правлінням імператора Діоклетіана
Перенесення столиці імперії до нового Риму — Константинополя, і розпад її на дві частини — західну і східну.
Костянтин Великий переносить столицю до Константинополя (Царгорода), запроваджує на державному рівні нове віровчення — християнство.
Онуки Костянтина Великого ділять імперію на три частини, з яких дві потім об'єднуються в одну.
Падіння західної частини імперії і піднесення східної частини імперії (Візантії) — див. Візантійська імперія.
Падіння східної частини Римської імперії у 1453 році і утворення на її основі Османської імперії (один з титулів османських султанів — імператор римський).
До нині відчувається вплив того часу в культурі, правознавстві, технології, мистецтві, мові, релігії, державному устрої, військовій справі та архітектурі західних цивілізацій.