1) Сириус был в Нижней кульминации на высоте 10 градусов. Чему равна широта местности? 2) каково склонение звёзд, которые кульминируют в зените в Уфе?
ответ:Изучение языков- требование времени. Сочинение
Объяснение:Глава государства отметил, что в Казахстане уделяется большое внимание развитию и внедрению трехъязычия. Государственный язык - язык народа, где мы все живем, нам нужно знать. Поэтому мы учим этому детей со школьной скамьи, с них и будем требовать знаний этих языков. Мы должны знать английский язык, потому что это язык науки, инноваций. И надо знать русский язык, так как он является языком межнационального общения. Для этого создаются все условия.
В Центре обучения языкам слушатели изучают государственный, английский языки. Наша цель: обеспечение проведения единой государственной политики в районе. Государственный язык изучают работники различных сфер трудовой деятельности. В нашем Центре созданы все условия для доступного обучения государственного и английского языка. Занятия посещают молодые люди в возрасте от 22-х лет. Молодежь активно участвует в открытых уроках и на мероприятиях. Молодежь - это будущее нашей страны и мы прикладываем все усилия чтобы направить молодежь на изучение языков.
Помітне погіршення у відносинах України з західними сусідами стало одним з найважливіших підсумків та викликів 2017 року. Гостра реакція в сусідніх країнах на окремі історичні чи мовні питання, які не були предметом серйозних дискусій всередині країни, стали несподіванкою не лише для широкого загалу, але і для частини політичного істеблішменту, які вважали, що підтримка України на міжнародній арені з боку Угорщини, Польщі є в активі за визначенням.
Саме проблема політики сусідства стали предметом ґрунтовного дослідження Міжнародного центру перспективних досліджень «Що відбувається у відносинах України із західними сусідами?» та круглого столу організованого наприкінці минулого року. А вже сьогодні, команда МЦПД презентує ідеї та напрацювання як саме вийти з глухого кута під час експертної дискусії на за нституту міжнародних відносин та торгівлі (м. Будапешт, Угорщина).
На думку аналітиків МЦПД, кризові явища у відносинах з сусідами на західному кордоні України перш за все свідчать про певну кризу як української зовнішньополітичної ідентичності у цілому, так і “політики добросусідства” зокрема. У останньому випадку така криза зумовлена недостатньою увагою до розвитку відносин із західними сусідами у минулі роки, відсутністю системного аналізу внутрішньої ситуації в сусідніх країнах, їх позицій та інтересів щодо регіональної співпраці. Також браком якісно виробленої регіональної політики України та політики розвитку партнерства з кожною із сусідніх країн зокрема із залученням усіх органів державної влади, бізнесу та зацікавлених представників громадянського суспільства та експертної спільноти.
Важливим є розуміння, що західні сусіди мають і надалі залишатися партнерами, а національні меншини мають стати перевагою сусідської політики України, а не проблемою. Потрібно активізувати діалог як з власними національними меншинами, так і з українськими меншинами на території сусідніх держав. Вони повинні сприйматися як ланцюжки, які зв’язують сусідні країни, як важливі канали комунікації та співпраці. Потрібно вести насамперед діалог та консультації з меншинами виключно через позитив, уникати кроків, які сприйматимуться як послаблення ролі мов. Зокрема, варто зазначити, що Стаття 7 Закону про освіту є серйозним, проте все ж, не непереборним викликом для дружніх відносин з країнами-сусідами.
Зокрема, експерти МЦПД необхідними кроками для рестарту відносин із країнами-сусідами вважають:
Прийняття нової концепції зовнішньої політики України;
Розробка нової політики добросусідства;
Деполітизація гуманітарних питань;
Посилення економічної співпраці;
Транскордонне співробітництво;
Налагодження культурної дипломатії.
Таким чином подальший діалог щодо формату відносин повинен будуватись на взаємовигідному підході та позитивній атмосфері дискусії, а більше уваги має приділятися саме зміцненню можливих варіантів співробітництва.
Також, під час експертної дискусії і українська і угорська сторони відзначили необхідність посилення взаємодії та комунікації саме на експертному рівні, оскільки гається брак об’єктивної інформації щодо актуальних подій як в Україні так і в Угорщині. Такий дисонанс, в свою чергу, може призвести до хибних висновків та тлумачень і негативно впливати на якісний двосторонній діалог. Для вирішення цієї проблеми Міжнародний центр перспективних досліджень (Київ, Україна) та Інститут міжнародних відносин та торгівлі (Будапешт, Угорщина) домовилися про подальшу співпрацю та ефективну комунікацію.
ответ:Изучение языков- требование времени. Сочинение
Объяснение:Глава государства отметил, что в Казахстане уделяется большое внимание развитию и внедрению трехъязычия. Государственный язык - язык народа, где мы все живем, нам нужно знать. Поэтому мы учим этому детей со школьной скамьи, с них и будем требовать знаний этих языков. Мы должны знать английский язык, потому что это язык науки, инноваций. И надо знать русский язык, так как он является языком межнационального общения. Для этого создаются все условия.
В Центре обучения языкам слушатели изучают государственный, английский языки. Наша цель: обеспечение проведения единой государственной политики в районе. Государственный язык изучают работники различных сфер трудовой деятельности. В нашем Центре созданы все условия для доступного обучения государственного и английского языка. Занятия посещают молодые люди в возрасте от 22-х лет. Молодежь активно участвует в открытых уроках и на мероприятиях. Молодежь - это будущее нашей страны и мы прикладываем все усилия чтобы направить молодежь на изучение языков.
СДЕЛАЙ ЛУЧШИМ
Відповідь:
Помітне погіршення у відносинах України з західними сусідами стало одним з найважливіших підсумків та викликів 2017 року. Гостра реакція в сусідніх країнах на окремі історичні чи мовні питання, які не були предметом серйозних дискусій всередині країни, стали несподіванкою не лише для широкого загалу, але і для частини політичного істеблішменту, які вважали, що підтримка України на міжнародній арені з боку Угорщини, Польщі є в активі за визначенням.
Саме проблема політики сусідства стали предметом ґрунтовного дослідження Міжнародного центру перспективних досліджень «Що відбувається у відносинах України із західними сусідами?» та круглого столу організованого наприкінці минулого року. А вже сьогодні, команда МЦПД презентує ідеї та напрацювання як саме вийти з глухого кута під час експертної дискусії на за нституту міжнародних відносин та торгівлі (м. Будапешт, Угорщина).
На думку аналітиків МЦПД, кризові явища у відносинах з сусідами на західному кордоні України перш за все свідчать про певну кризу як української зовнішньополітичної ідентичності у цілому, так і “політики добросусідства” зокрема. У останньому випадку така криза зумовлена недостатньою увагою до розвитку відносин із західними сусідами у минулі роки, відсутністю системного аналізу внутрішньої ситуації в сусідніх країнах, їх позицій та інтересів щодо регіональної співпраці. Також браком якісно виробленої регіональної політики України та політики розвитку партнерства з кожною із сусідніх країн зокрема із залученням усіх органів державної влади, бізнесу та зацікавлених представників громадянського суспільства та експертної спільноти.
Важливим є розуміння, що західні сусіди мають і надалі залишатися партнерами, а національні меншини мають стати перевагою сусідської політики України, а не проблемою. Потрібно активізувати діалог як з власними національними меншинами, так і з українськими меншинами на території сусідніх держав. Вони повинні сприйматися як ланцюжки, які зв’язують сусідні країни, як важливі канали комунікації та співпраці. Потрібно вести насамперед діалог та консультації з меншинами виключно через позитив, уникати кроків, які сприйматимуться як послаблення ролі мов. Зокрема, варто зазначити, що Стаття 7 Закону про освіту є серйозним, проте все ж, не непереборним викликом для дружніх відносин з країнами-сусідами.
Зокрема, експерти МЦПД необхідними кроками для рестарту відносин із країнами-сусідами вважають:
Прийняття нової концепції зовнішньої політики України;
Розробка нової політики добросусідства;
Деполітизація гуманітарних питань;
Посилення економічної співпраці;
Транскордонне співробітництво;
Налагодження культурної дипломатії.
Таким чином подальший діалог щодо формату відносин повинен будуватись на взаємовигідному підході та позитивній атмосфері дискусії, а більше уваги має приділятися саме зміцненню можливих варіантів співробітництва.
Також, під час експертної дискусії і українська і угорська сторони відзначили необхідність посилення взаємодії та комунікації саме на експертному рівні, оскільки гається брак об’єктивної інформації щодо актуальних подій як в Україні так і в Угорщині. Такий дисонанс, в свою чергу, може призвести до хибних висновків та тлумачень і негативно впливати на якісний двосторонній діалог. Для вирішення цієї проблеми Міжнародний центр перспективних досліджень (Київ, Україна) та Інститут міжнародних відносин та торгівлі (Будапешт, Угорщина) домовилися про подальшу співпрацю та ефективну комунікацію.
Пояснення: