1. Когда проходила Великая Отечественная война?
2. С каким государством воевала наша страна?
3. Почему началась война?
4. Как называлось наше государство во время Великой Отечественной войны?
5. Кто руководил Советским Союзом в годы Великой Отечественной войны?
6. Какие страны были союзниками СССР в годы войны?
7. Назовите город, который выдержал фашистскую блокаду в 900 дней?
8. Когда был подписан акт о капитуляции фашисткой Германии?
9. Почему Советский Союз победил в этой войне?
2 тур.
Каждый во оценивается в три .
1. Назовите имена советских военачальников в годы Великой Отечественной войны?
2. Назовите сражения Великой Отечественной войны?
3. Назовите страны в Европе, освобожденные Красной Армией от фашизма?
3 тур.
Объясните приведенные названия. С какими событиями Великой Отечественной войны
связаны эти названия?
Задания оцениваются в пять .
1. Партизанская война
2. Вероломное нападение
3. Великая Отечественная война
4. Концлагерь
5. «Барбаросса»
6. «Блиц – криг»
7. «Цитадель»
8. «Багратион»
9. «Тайфун»
4 тур.
Работа с документами. Предлагаются тексты для анализа и задания к ним.
Работа творческая и оценивается в пять .
1. Начальник Генштаба сухопутных войск Германии генерал Гальдер записал в своем
дневнике 3 июля 1941 года: «Русские повсюду сражаются до последнего
человека».Что имел в виду генерал Гальдер?
2. Из заявления Гитлера в 1941 году: «Нам недостаточно разбить русскую
армию и захватить Ленинград, Москву, Кавказ. Мы должны стереть с лица земли
эту страну и уничтожить её народ». «Война против России будет такой, что её не
следует вести с элементами рыцарственности… Она должна проводиться с
безжалостной и не ослабеваемой жестокостью…» О каких взглядах и планах
Гитлера свидетельствуют приведенные высказывания?
3. Английский писатель Джеймс Олдридж написал: «Люди на Западе и сегодня не
знают или почти не знают о крупнейших битвах, разыгравшихся на советско –
германском фронте, о том, что именно Красная Армия выпустила кишки
фашистскому зверю, и о том, ценой каких лишений и жертв советские люди –
солдаты и рабочие, мужчины и женщины на фронте и в тылу завоевали победу».
На что обращает писатель особое внимание своими словами?
5 тур.
Назовите книги, кинофильмы, которые рассказывают о событиях Великой Отечественной
войны. ответы оцениваются в один .

1.В статье систематизированы и иллюстрированы старта в индивидуальном и длинном лыжероллерном спринте с учетом постановки ног, стойки тела и выбора толчковой ноги. Представлены факторы, влияющие на эффективность и результативность спринтерского старта. Показана динамика изменения стартовых позиций спринтеров на ЧР и ФКР 2006-2015 гг. С дисперсионного анализа выявлены элементы позиционирования тела и ног на старте, которые дают преимущество в лыжероллерной спринтерской гонке.

2. В статье показана наиболее часто встречающаяся техническая ошибка, заметно влияющая на скорость конькового хода у лыжников разной квалификации, а именно: несоответствие направлений отталкивания руками и передвижения ноги (лыжи, лыжероллера). Для ее устранения рекомендуется выполнять комплекс специальных упражнений, учитывающий индивидуальные особенности, который позволяет в течение двух месяцев значительно увеличить силу отталкивания, удлинить свободный прокат и более эффективно использовать энергозатраты для повышения скорости

Объяснение:

информация может быть полезна как для начинающих, так и для профисионалов

Мабуть, немає такої людини, котра б не замислювала­ся про сутність товариськості, дружби. У ранній юності ці питання хвилюють особливо, від них залежить роз­в'язання життєвих проблем.

Потреба в дружбі існувала в усі часи і в усіх народів, існує ця потреба і у сучасних людей. І не дивно, що сьогодні багато дітей вважають справжню дружбу рідкіс­тю й відносять її до минулого. Позаяк у поняття «друж­ба» кожен вкладає свій сенс. Спробуємо разом з ученими розібратися, чим відрізняється товариськість і дружба, яке значення вкладають у ці поняття сьогодні й яке вкладали раніше.

Товариськість і дружба — це сталі експресивні між-особистісні стосунки. Товариськість — це стосунки на ґрунті приналежності до того самого колективу. Друж­ба — це стосунки на ґрунті індивідуального вибору та особистої симпатії. Дуже часто товариські стосунки пере­ростають у дружні. Спільна діяльність у колективі згурто­вує, допомагає зробити вибір. Прислів'я говорять: «Ро­зумний товариш — половина дороги», «Не пізнавай то­вариша за три дні, а пізнавай за три роки», «Справжні друзі пізнаються в біді».

Друзями можуть бути й сусіди, й ті, хто живе в інших місцях, якщо їх об'єднують духовні інтереси. У спілку­ванні друзів важливі спільні заняття й захоплення, дозвілля, обмін думками. Найчастіше в юнацькому віці друзів шукають серед ровесників, керуючися рівністю у стосунках та взаєморозумінням. У дорослих дружба інша, вона багато в чому відрізняється від юнацької. Й це зрозуміло: різні проблеми, турботи — дорослим не вис­тачає часу на такі бажані спілкування через сімейні обов'язки, службові справи, а юним куди той час подіти, немає де його провести, немає де докласти силу; у до­рослих — проблема, де дістати, де взяти; у юних — проблема, як знайти взаєморозуміння, споріднену душу, як утвердити себе. Хто може краще зрозуміти тебе?

Звичайно, такий, як і ти. Але чому не кожний, а тільки деякі з ровесників?

На всі ці питання намагаються відповісти вчені. Саме намагаються, позаяк сьогодні в людині занадто багато загадок. «Раніше мені здавалося: веселий любить весело­го, маленький—маленького, слабкий—слабкого, що, мовляв, сам порядний і шукає порядних друзів. Справді, й так буває, тільки не завжди. Раніше я навіть радив, кому з ким дружити; тепер я не люблю втручатися, не знаю»,— такою є думка письменника й лікаря Януша Корчака. Але є й інші думки. Фундатор психоаналітичної теорії 3. Фрейд дружбу, як і будь-який інший людський потяг і прихильність, вважав формою статевого потягу.

У книзі «Дружба» професор І. С. Кон висловлює свою думку стосовно причин, які впливають на вибір друзів. Це і спільність статі, віку, збіг чи подібність поглядів, інтересів, рис характеру. «Проте друг — не просто друг, а саме інше Я; друзі покликані не дублюва­ти, а взаємозбагачувати один одного».

Дружбу, на відміну від інших міжособистісних стосун­ків, характеризують близькі, довірливі стосунки, спільні інтереси, прихильності. В словнику з етики є таке визна­чення дружби: «Дружба — форма міжособистісних сто­сунків, яка базується на спільності інтересів і взаємному вподобанні».

Психологами було проведено опитування, в результаті якого визначили головні неписані правила дружби. Ось деякі з них: ділитися новинами про свої успіхи, добро­вільно допомагати у разі потреби й намагатися, щоб другу було приємно в твоєму товаристві; впевненість у другові й довіра до нього; захищати друга за його відсут­ності; бути толерантним до його друзів; не критикувати друга публічно, зберігати довірені таємниці.

Пошук друга в юнацькому віці пов'язаний з потребою в інтимному спілкуванні. Ти відкриваєш свій внутрішній світ, по-новому відчуваєш себе, тобі хочеться бути водночас і таким, як усі, і зовсім не подібним до інших. Змінюються мова спілкування, стиль одягу, манери поведінки, вони стають перепусткою в особливий світ, який інколи не зможуть зрозуміти навіть найкращі батьки. Зрозуміти зможуть такі, як ти сам, твої ровесни­ки. Почуття самотності, внутрішня порожнеча посилюють потребу знайти споріднену душу, здатну зрозуміти тебе. Пошук друга, який вміє бути відданим, береже таємниці, з яким можна обговорити всі проблеми, інко­ли буває дуже тривалим — це залежить від типу особис­тості, від її вимогливості, уподобань

Объяснение: