єдиний роман Оскара Вайльда, найвідоміший та найпопулярніший його твір. Вперше виданий 20 червня 1890 року. Друга редакція, у якій автор дещо доповнив та змінив твір, дописав нові розділи, вийшла у квітні 1891 року.
Роман розповідає про молодика на ім'я Доріан Грей, який став натурником для портрета художника Безіла Голворда. Перебуваючи під враженням від фізичної краси Доріана, Безіл невдовзі закохався у нього, вважаючи, що Доріанова краса породжує нові тенденції у його творчості. Розмовляючи у Безіловому саду, Доріан зустрічає лорда Генрі Воттона, Безілового друга, який незабаром захопив юнака своїми світоглядними ідеями. Підтримуючи одну з нових ідей гедонізму, лорд Генрі вважає, що єдиною річчю у світі, задля якої варто жити, є краса. Усвідомлюючи, що одного дня його краса зблідне, Доріан бажає прикувати свою душу до картини, бажає, щоб картина, намальована Безілом, старіла, а він залишався молодим завжди. Бажання Доріана здійснюється, що врешті приводить його до аморального життя. На картині відображалися всі вчинки Доріана, як би вони мали відбитися на його душі і тілі.
Каждый из нас ставит себе определённые рамки при выполнении чего-либо. Кто-то готов рискнуть и совершить нечто большее, чем мог раньше. Всё зависит от его Именно поэтому в центре внимания автора текста поднимается проблема безграничности человеческих возможностей. По мнению Д. Гранина существует ряд причин, по которым люди не выявляют до конца свои истинные Например, незнание самого себя приводит к боязни рискнуть и претворить что-то значимое в жизнь, или же в предложениях 8-9 автор указывает на то, что не совершённые ошибки также ограничивают пределы наших возможностей. Человек сам создаёт себе границы, постоянно опасаясь чего-то, однако если он позволит себе ошибиться, то он сможет вновь попробовать и исправиться, тем самым совершенствуя самого себя. Именно избавление от сомнений и страхов может привести к увеличению вариаций своих возможностей.
По словам автора, «каждый может куда больше, чем ему кажется, — он и смелее, чем он себя считает, и выносливее, и сильнее, и при Большинство людей недооценивают себя и перестают идти к чему-то большему, считая, что уже достигли максимума, но если же каждому дать волю своим истинным силам, то результат удивит, так как он будет превосходить всё сделанное раньше.
внизу
Объяснение:
єдиний роман Оскара Вайльда, найвідоміший та найпопулярніший його твір. Вперше виданий 20 червня 1890 року. Друга редакція, у якій автор дещо доповнив та змінив твір, дописав нові розділи, вийшла у квітні 1891 року.
Роман розповідає про молодика на ім'я Доріан Грей, який став натурником для портрета художника Безіла Голворда. Перебуваючи під враженням від фізичної краси Доріана, Безіл невдовзі закохався у нього, вважаючи, що Доріанова краса породжує нові тенденції у його творчості. Розмовляючи у Безіловому саду, Доріан зустрічає лорда Генрі Воттона, Безілового друга, який незабаром захопив юнака своїми світоглядними ідеями. Підтримуючи одну з нових ідей гедонізму, лорд Генрі вважає, що єдиною річчю у світі, задля якої варто жити, є краса. Усвідомлюючи, що одного дня його краса зблідне, Доріан бажає прикувати свою душу до картини, бажає, щоб картина, намальована Безілом, старіла, а він залишався молодим завжди. Бажання Доріана здійснюється, що врешті приводить його до аморального життя. На картині відображалися всі вчинки Доріана, як би вони мали відбитися на його душі і тілі.
Каждый из нас ставит себе определённые рамки при выполнении чего-либо. Кто-то готов рискнуть и совершить нечто большее, чем мог раньше. Всё зависит от его Именно поэтому в центре внимания автора текста поднимается проблема безграничности человеческих возможностей. По мнению Д. Гранина существует ряд причин, по которым люди не выявляют до конца свои истинные Например, незнание самого себя приводит к боязни рискнуть и претворить что-то значимое в жизнь, или же в предложениях 8-9 автор указывает на то, что не совершённые ошибки также ограничивают пределы наших возможностей. Человек сам создаёт себе границы, постоянно опасаясь чего-то, однако если он позволит себе ошибиться, то он сможет вновь попробовать и исправиться, тем самым совершенствуя самого себя. Именно избавление от сомнений и страхов может привести к увеличению вариаций своих возможностей.
По словам автора, «каждый может куда больше, чем ему кажется, — он и смелее, чем он себя считает, и выносливее, и сильнее, и при Большинство людей недооценивают себя и перестают идти к чему-то большему, считая, что уже достигли максимума, но если же каждому дать волю своим истинным силам, то результат удивит, так как он будет превосходить всё сделанное раньше.
Источник: https://www.kritika24.ru/page.php?id=77416
Объяснение: