1. Ich … Uwe. 2. Ich bin zehn … alt. 3. Ich … Schüler. 4. Ich … meine Familie. 5. Sie ist … besonders groß. 6. … sind drei Personen: … Vater, … Mutter und ich. 7. Mein Vater … stark und mutig. 8. Meine Mutter ist schön … jung. 9. Ich habe auch … Freund. 10. … ist Schüler auch. 11. Rolf … elf Jahre alt. 12. Er ist … lustig. 13. Wir … zusammen, … wir sind gute … .
Koinot. Misli ko'rilmagan kenglik. Chek-chegarasiz joy. Shakl-shamoyilga ega emas. Unga nazar tashlab, osmonda bo'lganimda qanday ko'rinishini tasavvur qilaman. Bir dona oy. Yulduzlarni marjondek sochib qo'ygan. Shunday go'zallikki, unga uzoq nazar tashlasangiz albatta his etasiz. Yoyilgan yulduzlar, mislsiz osmonga nazar tashlab bir lahza barchasini unutib, o'zimning qanday zarra ekanligimni his etaman. Bu narsalarni ko'rib his etsangiz, butun borlig'ingiz bilan berilib ketasiz. Shunday vaqtlarda men o'zimni juda yengil his etaman.
Відповідь:
Пояснення:
Я вважаю, що абсолютно кожна людина має відповідати не лише за слова, а й за власні вчинки, інакше кажучи, за все у своєму житті.
По-перше, ми тісно пов’язані взаємною відповідальністю з тини, хто народив і виховав нас, і з нашими дітьми. Прикладом того, наскільки пекучий батьківський біль і сором за сина, наскільки нестерпне почуття провини за його виховання, є вчинок Тараса Бульби, героя однойменної повісті Миколи Гоголя. Старий козак убиває сина Андрія за те, що той став зрадником.
По-друге, підґрунтям, на якому розвивається, зростає почуття відповідальності, є такі риси, як принциповість, старанність, пунктуальність, порядність, уміння порозумітися з людьми й допомагати їм. Тому, хто звик запізнюватися, порушувати свої обіцянки, легковажно ставитися до обов’язків, доведеться чимало працювати над собою, щоб навчитися бути відповідальним. Прикладів, які підтверджують слушність цієї думки, дуже багато н сучасному житті. Легковажність однієї людини може звести нанівець роботу багатьох (саме так сталося в нашому класі, коли один з учасників презентації колективного проекту забув удома всі потрібні відеоматеріали). Із байдужості й легковажності може вирости безвідповідальність, а з неї згодом і якась велика біда (наприклад, Чорнобиль). По-справжньому ж відповідальна людина ладна навіть власним життям довести відданість своєму обов’язку. Так, Януш Корчак, відомий польський лікар і педагог, разом із своїми вихованцями ступив до газової камери в Треблінці. хоча мав шанс урятуватися.
Отже, ми мусимо навчитися брати на себе відповідальність за все, що сталося в нашому житті. Її основи закладаються в родині, міцніють у шкільному колективі. Вони пов’язані із самовихованням особистості, зокрема розвитком пунктуальності, чесності й обов’язковості.