Как выполнять прыжок с места Перед проведением контрольных испытаний всегда следует немного потренироваться. До того как делать прыжки с места, необходимо ознакомиться с теорией. Выделяют следующие стадии в упражнении: Подготовка к отталкиванию. На данном этапе спортсмен принимает правильную позу, чтобы сделать максимально сильный толчок. Для выполнения упражнения человек встает у линии, расставив ноги на ширине плеч или чуть уже, затем поднимает руки вверх, одновременно поднимаясь на носки и прогибаясь в пояснице. Затем следует обратное движение. Руки опускаются вниз и отводятся назад, ноги ставятся на всю стопу, при этом сгибаются колени и тазобедренный сустав, корпус выносится чуть вперед. Отталкивание. Начинается тогда, когда тазобедренный сустав распрямляется, руки при этом нужно резко выбросить вперед. Завершается отталкивание разгибанием коленных суставов и отрыванием стоп от поверхности. Полет. После отталкивания тело прыгуна вытягивается в струну, колени подтягиваются к груди. В завершающей стадии полета руки опускаются вниз, а стопы выносятся вперед. Приземление. Когда ноги касаются земли, руки нужно вывести вперед для сохранения равновесия. Ноги при этом сгибаются в коленных суставах, приземление должно быть упругим. Остановившись, прыгун выпрямляется и уходит из зоны проведения испытаний.
У наш час легко і просто передавати думки, мову на відстань. Особливо письмо. Саме воно дає можливість долати просторову і часову відстань. Ми можемо докладно описати події, своє життя, передати міркування на сотні і тисячі кілометрів, вивчати документи; ознайомлюватись із поглядами людей, які жили сотні й тисячі років тому. А чи завжди було письмо? Коли і як воно виникло?
Потреба передавати думки на відстань існувала споконвіку. Для задоволення її використовувались сигнали, до яких людини нерідко вдавалась навіть у часи існування й поширення письма. Перегорнимо хоча б сторінки нашої історії.
У часи, коли українська людність зазнавала спустошливих нападів татарських людоловів, для попередження про набіг використовувалась мова сигнальних вогнів. Козацька варта, що день і ніч чатувала на високих могилах у степу, побачивши татар чи зачувши тупіт орди, запалювала спеціально підготовлені бочки із смолою.
Мовою знаків у індіанців служив дим, у поселеннях Африки – свист, за до якого „перемовлялися”, ділилися новинами сусіди, розділені горами і проваллями.
Для передачі думок на відстань використовувались предмети. Індіанці, оголошуючи війну, надсилали супротивникові томагавк. Сигналом миру служила люлька: її на знак примирення по черзі палили представники ворогуючих племен.
Для передачі повідомлень використовувалось своєрідне намисто (вампум) – нанизані на стрічку морські черепашки. Поширеним було вузликове письмо – кіпу: зміст послань у ньому передавався через кількість прив’язаних до мотузки чи палиці шнурів і вузлів на них; форму, розташування , їх колір.
Объяснение:
Как выполнять прыжок с места Перед проведением контрольных испытаний всегда следует немного потренироваться. До того как делать прыжки с места, необходимо ознакомиться с теорией. Выделяют следующие стадии в упражнении: Подготовка к отталкиванию. На данном этапе спортсмен принимает правильную позу, чтобы сделать максимально сильный толчок. Для выполнения упражнения человек встает у линии, расставив ноги на ширине плеч или чуть уже, затем поднимает руки вверх, одновременно поднимаясь на носки и прогибаясь в пояснице. Затем следует обратное движение. Руки опускаются вниз и отводятся назад, ноги ставятся на всю стопу, при этом сгибаются колени и тазобедренный сустав, корпус выносится чуть вперед. Отталкивание. Начинается тогда, когда тазобедренный сустав распрямляется, руки при этом нужно резко выбросить вперед. Завершается отталкивание разгибанием коленных суставов и отрыванием стоп от поверхности. Полет. После отталкивания тело прыгуна вытягивается в струну, колени подтягиваются к груди. В завершающей стадии полета руки опускаются вниз, а стопы выносятся вперед. Приземление. Когда ноги касаются земли, руки нужно вывести вперед для сохранения равновесия. Ноги при этом сгибаются в коленных суставах, приземление должно быть упругим. Остановившись, прыгун выпрямляется и уходит из зоны проведения испытаний.
У наш час легко і просто передавати думки, мову на відстань. Особливо письмо. Саме воно дає можливість долати просторову і часову відстань. Ми можемо докладно описати події, своє життя, передати міркування на сотні і тисячі кілометрів, вивчати документи; ознайомлюватись із поглядами людей, які жили сотні й тисячі років тому. А чи завжди було письмо? Коли і як воно виникло?
Потреба передавати думки на відстань існувала споконвіку. Для задоволення її використовувались сигнали, до яких людини нерідко вдавалась навіть у часи існування й поширення письма. Перегорнимо хоча б сторінки нашої історії.
У часи, коли українська людність зазнавала спустошливих нападів татарських людоловів, для попередження про набіг використовувалась мова сигнальних вогнів. Козацька варта, що день і ніч чатувала на високих могилах у степу, побачивши татар чи зачувши тупіт орди, запалювала спеціально підготовлені бочки із смолою.
Мовою знаків у індіанців служив дим, у поселеннях Африки – свист, за до якого „перемовлялися”, ділилися новинами сусіди, розділені горами і проваллями.
Для передачі думок на відстань використовувались предмети. Індіанці, оголошуючи війну, надсилали супротивникові томагавк. Сигналом миру служила люлька: її на знак примирення по черзі палили представники ворогуючих племен.
Для передачі повідомлень використовувалось своєрідне намисто (вампум) – нанизані на стрічку морські черепашки. Поширеним було вузликове письмо – кіпу: зміст послань у ньому передавався через кількість прив’язаних до мотузки чи палиці шнурів і вузлів на них; форму, розташування , їх колір.