1. характерной чертой сюжетно-отобразительной игры является:
a. а.последовательное выполнение разнообразных игровых действий, соответствующих взятой на себя роли,
b. в.многократное повторение тех или иных игровых действий,
c. б.использование в игре предметов-заместителей,
d. г.копирование в игре последовательности действий взрослого
2. в театрализованных играх творчество детей проявляется в:
a. б.подборе игрушек,
b. а.выборе произведения,
c. в.исполнении собственного замысла,
d. г.выборе партнеров для игры
3.для развития продуктивной деятельности при организации развивающей среды следует предусмотреть:
a. г.учебные материалы (буквы, цифры, схемы, модели)
b. в.набор тематических картинок,
c. а.специфические игрушки и игровые материалы,
d. б.типы детской продуктивной деятельности,
4.термин «сюжет игры» означает:
a. а.то же, что и тема,
b. б.основная идея игры,
c. в.наличие в игре множества ролей,
d. г.отражение определенных действий, событий, взаимоотношений из жизни и деятельности окружающих
5.основной единицей сюжетно-ролевой игры является:
a. а.игровое действие,
b. б.роль,
c. в.сюжет,
d. г.предмет-заместитель
6.методический прием — совместное сюжетосложение используется:
a. б.в старшем дошкольном возрасте,
b. а.в раннем возрасте,
c. г.во всех возрастных группах
d. в.в средней группе,
7.в подготовку проведения дидактической игры входит:
a. г.сюрпризный момент
b. б.показ игровых действий,
c. в.установление соответствия отобранной игры воспитания и обучения детей,
d. а.объяснение хода и правил игры,
8.успешное осуществление игровой деятельности зависит от:
a. г.игровых умений детей
b. а.заинтересованности педагога играми детей,
c. в.создания предметно-развивающей среды,
d. б.методически грамотного руководства играми детей,
9.сюжетно-ролевую игру отличает от других видов игр, прежде всего:
a. г.наличие сюжета
b. в.игрушки,
c. а.правила,
d. б.игровые действия,
10.к игре-драматизации относится:
выберите один или несколько ответов:
a. б.плоскостной театр на фланелеграфе,
b. г.пальчиковый театр
c. в.имитация персонажей,
d. а.настольный театр игрушек,
11.этюд на выявление режиссерских умений:
a. б.этюды на изменение тембра голоса,
b. в.моделирование ребенком сюжетов по картинкам для постановки спектакля,
c. г.обсуждение с дошкольником замысла спектакля в контексте предлагаемых им декораций
d. а.пантомимические этюды,
12.общим для режиссерской игры и игры-драматизации является:
a. б.игровая зона,
b. в.наличие зрителя,
c. г.подбор костюмов и декораций
d. а.игрушка,
13.продуманно-организованная предметно-игровая среда обеспечивает (2 ответа):
a. а.сохранение у детей интереса к играм,
b. в.гармоничное развитие ребенка,
c. б.легкий переход из семьи в детский коллектив,
d. г.самостоятельность в играх
14.педагогические требования к подбору подвижных игр
a. а.занимательность,
b. в.соответствие содержания игровых умений возрастным особенностям детей,
c. г.новизна
d. б.наличие сюжета,
15.функции игры:
a. а.организаторская,
b. г.релаксационная
c. в.материнская,
d. б.планирующая,
16.характерные особенности игр дошкольников:
a. в.не связана с развитием познавательных ребенка,
b. а.представляет собой форму активного отражения окружающей жизни,
c. б.не зависит от условий жизни людей,
d. г.представляет собой продуктивную деятельность
17.определите компонент сюжетно-ролевой игры:
a. а.предмет-заместитель,
b. б.авторитарность воспитателя,
c. г.роль
d. в.игровая зона,
18.критерий анализа сюжетно-ролевой игры дошкольника:
a. а.использование ролевой речи,
b. в.использование средств выразительности
c. г.изготовление соответствующих игровых атрибутов
d. б.сопереживание героям произведений,
19.воспитывающий потенциал детских игр зависит от:
a. г.от педагогически грамотной организации педагогического процесса
b. а.обучения,
c. в.содержания познавательной информации, заключенной в тематике игр,
d. б.знаний педагогами воспитания,
20.игровое творчество дошкольников характеризует:
a. а.умение играть на музыкальном инструменте;
b. в.умение комбинировать знания, полученные из разных источников,
c. г долгое время играть в одну и ту же игру
d. б к замыслу,
Тоді князь говорить:
— Ну, Ілля Муромець, накажи ти йому!
От Ілля Муромець і каже:
— Ви станьте тут,— до князя і княгині (накрив їх буркою),— я вас прикрию, щоб у вас перепонки у вухах не полопались, коли він буде свистіти.
А Солов'ю-розбійнику наказав:
— Ану, слухай, Соловей-розбійник, що я тобі наказую, засвисти іще раз по-солов'їному!
Так він як засвистів — листя посипалось з дерев і ті богатирі, котрі були у князя Володимира, попадали і рачки тікали. А він іще як заревів по-звіриному, так ті рачки розбіглися, хто куди попав, князя й княгиню Ілля держав під буркою, щоб не попадали і щоб перепонки не полопались.
— Такі ви знатні, га? — каже Ілля Муромець до богатирів.— Тікаєте? А як же я од нього не тікав?
Тоді вивів Солов'я-розбійника у поле і одрубав йому голову.
Потім остався жить у князя Володимира. От одного разу знов богатирі з'їхалися до князя. Гуляли там, бенкетували і щось там не помирилися, посварилися з Іллею Муромцем. Підмовили князя, і князь узяв та й посадив Іллю Муромця в тюрму. Посадив у тюрьму і ту тюрьму обгорнув землею, валом таким. І не посилав три роки Іллі Муромцю їсти, думав, що Ілля вже там загинув.
А дочка князя Володимира, щоб батько не знав, таємно носила Іллі їсти. І він собі так сидить, їсть, п'є, а князь думає, що він уже давно помер.
Пройшло три роки. Коли це один татарський цар, богатир на ймення цар Калін, присилає до князя гінцем листа, пише: «Я татарський цар Калін. Мало мені моїх татар, хочу забрать і твою Київщину. І коли ти мені добровільно не оддаси своє царство, то я прийду з військами, завоюю тебе, і ти будеш зі своєю жінкою у мене на кухні воду носить».
Почитав князь Володимир того листа, перелякався. Зразу почав радитись з жінкою:
— Що нам робить, що нам робить? Привезли й дочку:
— Що нам робить? Дочка каже:
— Ану, пошліть, часом живий Ілля Муромець там?
— Що ти,— каже князь,— здуріла, чи що? Три роки він голодний там сидить, він давно помер, його кістки там розсипались, мабуть.
— Та ні, ні, ану, пошліть!
Він знов кричить на неї, а далі:
— Та, може, і справді він живий.
Батько бачить, що дочка пристає, та й каже:
— Ану, пошлю, підіть подивіться!
Пішли, розкопали... Зайшли. А Ілля Муромець сидить, пісеньки наспівує.
Повернулись вони до князя і говорять:
— Ілля Муромець живий, наче з ним нічого і не бувало.
— Правда?
— Правда.
— Ану гайда! — князь бігом до нього. Прийшов, одімкнув усі двері, випустив Іллю Муромця і почав просити:
— Іллюшко,— каже,— Іллюшко, прости за те, що я на тебе прогнівався і посадив тебе в тюрму! Виручай тепер нас із біди!
— Ні-і! — каже Ілля Муромець.— Іди ти собі! Ти хотів заморити мене голодом, щоб я вмер, а тепер хочеш, щоб я йшов виручати тебе! Нема!
Послав князь княгиню.
Прийшла княгиня, просила, просила, знов Ілля відмовився:
— Ні-і! Нізащо вас не буду захищати. Тоді дочка каже:
— Ану, піду я по
Прийшла дочка, він не відмовляється, каже:
— Ти мене годувала, ти мене держала на світі, за тебе йду, буду захищати Руську землю! Має,— каже,— твій тато і мама щастя.
І як вийшов Ілля Муромець, як пішов з Каліном царем воювати! Розбив Калінове військо. А цар Калін був здоровий, сильний богатир. Коли Ілля розбив його війська, він сам взявся з Іллею бороться. Бились, бились, троє діб бились. Цар Калін уже наче совсім подужав Іллю, кинув його об землю і надавив.
А цар Калін татарський мав три дочки, три красуні дочки мав, і не хотів він Іллю Муромця убить, а тільки залякать. Витяг кинджал і каже: «От я з тебе кишки випущу!» А потім:
— Ну, ще оставлю тебе живим. У мене є три дочки, вибирай яку хоч заміж і будеш жити у мене, будеш мене захищати. Нащо тобі оті руські князі поздавалися, коли ти сам за їх б'єшся, а вони не допомагають тобі?
А Іллі Муромцю оті старики, які його оздоровили, сказали: «Ти як будеш на руській землі, то весь час будеш од землі сили набираться. Скільки будеш лежать на землі, стільки будеш сили набираться». От цар Калін його душить до землі, а Ілля думає: «Га-га-га, души, души!» Та все стає сильнішим і сильнішим.
Цар Калін грозить йому: «Якщо не хочеш мою дочку заміж узяти, то я тебе зразу ж заколю». А Ілля спокійно лежить. Лежав-лежав, а вже відчуває, що силу має! Узяв, захватив ногами та як кине царя Каліна вгору. Той піднявся метрів на десять угору, а тоді як упав — мало не вбився об землю. Ілля Муромець живо схопив його за ноги і давай ті війська, котрі були ще недобиті, тим царем Каліном колошматити. Крутить кругом себе і його ж війська б'є. І розбив усі війська татарські. Потім вернувся назад у Київ, узяв у князя Володимира дочку заміж і живе собі, царствує.
У каждого человека собственное представление о себе, свой жизненный опыт и свои возможности воздействия на окружающий мир. Вечной и одной из главных направляющих развитие отношений между людьми является этика. Узаконенное правило или обязательный порядок, в котором выражено представление человека, о справедливости и несправедливости, верности или неверности поступков людей решающим образом влияют на формулирование человеком собственных ценностей. Каждый человек заслуживает уважения и справедливости. Разные культуры придают этому разный вес, но все они признают ценность отдельного человеческого существа.