У кишковопорожнинних, плоских та круглих червів спеціалізовані органи дихання відсутні. Вони дихають всією поверхнею тіла (через покриви).
У процесі еволюції у безхребетних тварин поступово розвинулися структури, що полегшували газообмін: зябра, трахеї, легені.
Зябра мають безхребетні — мешканці водного середовища та деякі представники суходолу (мокриці, пальмові злодії).
Примітивні зябра є у деяких морських багатощетинкових червів.
Наприклад, у піскожила в середній частині тіла на спинному боці є 13 розгалужених пучків зябер.Зябра багатощетинкових червів — це тонкостінні листоподібні, перисті або кущисті зовнішні вирости тіла. Вони рясно пронизані капілярами, в яких і відбувається газообмін.
Зябра рака річкового — це тонкостінні перисті вирости шкірних покривів грудних кінцівок і бокових стінок головогрудей. Зябра розміщені в зябровій порожнині. Вони пронизані густою сіткою капілярів та надійно прикриті хітиновим панциром. Циркуляція води у зябровій порожнині забезпечується рухом особливого відростка другої пари нижніх щелеп (200 разів за хвилину). Свіжа вода, що омиває зябра, забирає з крові вуглекислий газ і насичує її киснем.
Трахейне і легеневе дихання характерне для наземних безхребетних.Трахеями дихають комахи, деякі павуки та багатоніжки.
Трахеї — це галузисті трубочки, що заходять всередину тіла. По них повітря проходить безпосередньо до всіх тканин і органів. Стінки трахей спіралеподібно потовщені, тому не сплющуються. Зовнішні отвори трахей називають дихальцями. Дихальця можуть відкриватися і закриватися.Легені — орган дихання деяких молюсків і павуків. Легеня — це порожнистий мішок, що з’єднується із зовнішнім середовищем та пронизаний густою сіткою капілярів.
Так регулюється надходження в них повітря. Окрім того, дихальця регулюють і втрати води через дихальну систему.
Легені безхребетних схожі з легенями хребетних, хоча їх ще не можна назвати справжніми легенями. У безхребетних немає спеціальних механізмів, що регулюють дихальні рухи — вдих і видих. Тобто вони не можуть значно і регулярно поповнювати запаси повітря в легені.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
• У процесі дихання складні речовини за наявності кисню розщеплюються на прості. При цьому вивільняється енергія, яка необхідна для процесів життєдіяльності: руху, росту тощо.
• Кишковопорожнинні, плоскі і круглі черви дихають всією поверхнею тіла.
• Орган дихання черв’яка дощового — шкіра.
• Зябра — орган дихання багатьох водних безхребетних.
• Орган дихання комах — трахеї.
• Орган дихання деяких молюсків і павуків — легені.
Деятельность бактерий разнообразна и имеет огромное значение в природе и жизни человека.Клубеньковые бактерии усваивают азот из воздуха и обогащают почву веществами, содержащими азот.В природе бактерии разрушают сложные органические вещества трупов животных и растений, выделений живых организмов и разных отбросов. Осенью осыпаются листьядеревьев и кустарников. Отмирают однолетние травянистые растения и надземныепобеги многих многолетних. Рушатся на землю стволы-великаны старых деревьев. И все это превращается в перегной, удобряющий почву. Перегнивание вызывают сапрофитные бактерии гниения. Они своеобразные санитары нашей планеты.Питаясь органическими веществами мертвых тел, эти бактерии превращают погибшие растения и трупы животных в перегной. Большую пользу природе приносят сапрофитные почвенные бактерии. В одном кубическом сантиметре поверхностного слоя лесной почвы содержатся сотни миллионов почвенных бактерий. Эти бактерии превращают перегной в минеральные вещества, которые могут быть поглощены из почвы корнями растений.Бактерии используют в пищевой промышленности. Например, молочнокислые бактерии, питаясь сахаром, содержащимся в молоке, образуют молочную кислоту. Под ее действием молоко превращается в простоквашу, а сливки — в сметану. Квашение овощей, силосование кормов тоже происходит с молочнокислых бактерий. Образовавшаяся молочная кислота предохраняет овощи и корма от разложения.Но многие бактерии причиняют вред народному хозяйству. Они поселяются на продуктах питания и портят их. Чтобы продукты не портились, их сушат и солят, маринуют, засахаривают, консервируют. При консервировании продукты, помещенные в плотно закрытые банки, нагревают. При этом погибают не только бактерии, попавшие в продукты, но и их споры. Поэтому консервы сохраняются долгое время.Есть бактерии, которые портят рыболовные сети, редчайшие рукописи и книги в книгохранилищах. Для предохранения книг от порчи их окуривают сернистым газом. Бактерии портят сено в стогах, если оно недостаточно хорошо высушено.
ответ:Дихання безхребетних тварин
У кишковопорожнинних, плоских та круглих червів спеціалізовані органи дихання відсутні. Вони дихають всією поверхнею тіла (через покриви).
У процесі еволюції у безхребетних тварин поступово розвинулися структури, що полегшували газообмін: зябра, трахеї, легені.
Зябра мають безхребетні — мешканці водного середовища та деякі представники суходолу (мокриці, пальмові злодії).
Примітивні зябра є у деяких морських багатощетинкових червів.
Наприклад, у піскожила в середній частині тіла на спинному боці є 13 розгалужених пучків зябер.Зябра багатощетинкових червів — це тонкостінні листоподібні, перисті або кущисті зовнішні вирости тіла. Вони рясно пронизані капілярами, в яких і відбувається газообмін.
Зябра рака річкового — це тонкостінні перисті вирости шкірних покривів грудних кінцівок і бокових стінок головогрудей. Зябра розміщені в зябровій порожнині. Вони пронизані густою сіткою капілярів та надійно прикриті хітиновим панциром. Циркуляція води у зябровій порожнині забезпечується рухом особливого відростка другої пари нижніх щелеп (200 разів за хвилину). Свіжа вода, що омиває зябра, забирає з крові вуглекислий газ і насичує її киснем.
Трахейне і легеневе дихання характерне для наземних безхребетних.Трахеями дихають комахи, деякі павуки та багатоніжки.
Трахеї — це галузисті трубочки, що заходять всередину тіла. По них повітря проходить безпосередньо до всіх тканин і органів. Стінки трахей спіралеподібно потовщені, тому не сплющуються. Зовнішні отвори трахей називають дихальцями. Дихальця можуть відкриватися і закриватися.Легені — орган дихання деяких молюсків і павуків. Легеня — це порожнистий мішок, що з’єднується із зовнішнім середовищем та пронизаний густою сіткою капілярів.
Так регулюється надходження в них повітря. Окрім того, дихальця регулюють і втрати води через дихальну систему.
Легені безхребетних схожі з легенями хребетних, хоча їх ще не можна назвати справжніми легенями. У безхребетних немає спеціальних механізмів, що регулюють дихальні рухи — вдих і видих. Тобто вони не можуть значно і регулярно поповнювати запаси повітря в легені.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
• У процесі дихання складні речовини за наявності кисню розщеплюються на прості. При цьому вивільняється енергія, яка необхідна для процесів життєдіяльності: руху, росту тощо.
• Кишковопорожнинні, плоскі і круглі черви дихають всією поверхнею тіла.
• Орган дихання черв’яка дощового — шкіра.
• Зябра — орган дихання багатьох водних безхребетних.
• Орган дихання комах — трахеї.
• Орган дихання деяких молюсків і павуків — легені.
Объяснение: