Задание №2 Из перечисленных функций выберите те, которые характерны для клеточной мембраны.
1. избирательная проницаемость; 2. синтез органических веществ; 3. активный перенос;
4. фагоцитоз; 5. участвует в размножении; 6. связывает органоиды клетки; 7. барьерная;
8. осуществляет контакт между клетками; 9. отделяет ядро от цитоплазмы; 10. обеспечивает постоянство внутренней среды.
Задание №3. Выберите неверные утверждения. Исправьте ошибки.
а) при активном транспорте затрачивается энергия
б) фагоцитоз – это вид эндоцитоза
в) диффузия – это вид активного транспорта
г) мембрана имеет жидкостно-мозаичную структуру
д) осмос – это диффузия воды
е) пиноцитоз – это вид фагоцитоза
ж) плазмалемма состоит из трех слоев липидов
з) плазматическая мембрана не выполняет энергетическую функцию
и) плазмалемма обеспечивает связь клетки со средой обитания
к) в состав мембраны входят два типа белков.

ответ

В мужской шишке сосны в пыльцевых мешках образуются одноклеточные структуры — споры. Далее они претерпевают несколько клеточных делений, не покидая своей оболочки. В результате образуются пыльцевые зерна, которые в жизненном цикле соответствуют стадии мужского гаметофита. Аналогичная женская структура сосны находится внутри семязачатка и называется  

эндосперм. Она имеет несколько архегониев, каждый из которых несет яйцеклетку. В результате оплодотворения нескольких яйцеклеток в семени может одновременно развиться несколько зародышей, такое явление называется полиэмбриония.

Объяснение: проверено в сириусе.

Объяснение:

Поява сучасної людини як біологічного виду якісно відрізняється від процесів виникнення нових видів у тварин. Найважливіша відмінність полягає в тому, що еволюція людини відбувалася під впливом не тільки біологічних, а й соціальних факторів. На ранніх етапах антропогенезу в еволюції давніх людей провідну роль відігравали біологічні фактори - мінливість і природний добір. Проте вже на цих етапах добір відбувався не тільки за фізичними показниками (сила, витривалість), а й за рівнем розумового розвитку (вміння виготовляти знаряддя праці, використовувати їх, здатність до спілкування з іншими членами племені, навички до колективних дій тощо). Отже, вже в цю епоху добір сприяв виживанню особин з вираженими соціальними рисами.

У міру вдосконалення трудової діяльності і мови наших предків ця спрямованість добору посилювалась. Особини, більш здібні до винайдення нових знарядь, до навчання й аналізу обставин, гинули рідше. В процесі еволюції люди почали створювати штучне середовище життя - опалювані житла, одяг, запаси продуктів, тому залежність людей від несприятливих факторів поступово почала зменшуватись, що супроводжувалось і скороченням функцій добору.

З виникненням на Землі людини розумної (близько 50 тис. років тому) її еволюція як біологічного виду припинилась. Змінилась і форма природного добору у людей - із рушійного він перетворився на стабілізаційний. Нині дія добору спрямована на збереження існуючих генетичних характеристик людей та елімінацію індивідуумів з несприятливими генотипами. Найчастіше це виявляється в ранній період розвитку у вигляді мертво-народження і ранньої дитячої смертності.