Белки — природные полимеры, молекулы которых построены из аминокислот, это полипептидные цепи последовательно соединенных аминокислот — первичная структура. неполярные радикалы обычно располагаются внутри молекулы, полярные ионогенные группы на поверхности молекулы, полярные неионогенные радикалы могут располагаться как на поверхности, так и внутри белковой молекулы. все эти группы участвуют в закручивании цепи при водородных, сульфидных и ионных связей, а также электростатического притяжения — вторичная структура, также они участвуют в образовании третичной структуры белка (кроме водородных связей) — сворачивании и изгибании цепи.
1)Голонасінні (Pinophyta) – це вищі насінні рослини, у яких насінні зачатки і насіння лежать відкрито на плодолистках. Це, переважно, дерева, рідше кущі, трав'янистих форм немає. Відомо близько 800 сучасних видів голонасінних рослин, в Україні – близько 20 видів.
Голонасінні характеризуються рядом прогресивних ознак. Вони мають насінні зачатки, у яких розвивається жіночий гаметофіт, відбувається запліднення і утворюється насіння із зародком.
2)Отже, вищі спорові рослини розмножуються нестатево за до спор, які утворює спорофіт, і статево за участю гамет, які формуються на гаметофіті, а для запліднення їм необхідна вода.
3)Розмноження у всіх голонасінних, а зокрема хвойних, відбувається за до насіння. Розглянемо сосну звичайну, яка як і решта представники класу хвойні, пристосована до розмноження в сухих умовах. Одразу після закінченню зими, з настанням весни на гілках сосен з'являються шишки, або спороносні колоски.
4)У життєвому циклі рослин, крім мохів, переважає нестатеве покоління (спорофіт), клітини якого краще пристосовані до умов довкілля. Спора – це лише одна клітина, з якої за сприятливих умов утворюється гаметофіт, на якому утворюються статеві органи зі статевими клітинами.
5)У життєвому циклі голонасінних велике значення має спорофіт: він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофітів. Останні розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин. За зовнішнім виглядом сучасні голонасінні дуже різноманітні.
Відповідь:
1)Голонасінні (Pinophyta) – це вищі насінні рослини, у яких насінні зачатки і насіння лежать відкрито на плодолистках. Це, переважно, дерева, рідше кущі, трав'янистих форм немає. Відомо близько 800 сучасних видів голонасінних рослин, в Україні – близько 20 видів.
Голонасінні характеризуються рядом прогресивних ознак. Вони мають насінні зачатки, у яких розвивається жіночий гаметофіт, відбувається запліднення і утворюється насіння із зародком.
2)Отже, вищі спорові рослини розмножуються нестатево за до спор, які утворює спорофіт, і статево за участю гамет, які формуються на гаметофіті, а для запліднення їм необхідна вода.
3)Розмноження у всіх голонасінних, а зокрема хвойних, відбувається за до насіння. Розглянемо сосну звичайну, яка як і решта представники класу хвойні, пристосована до розмноження в сухих умовах. Одразу після закінченню зими, з настанням весни на гілках сосен з'являються шишки, або спороносні колоски.
4)У життєвому циклі рослин, крім мохів, переважає нестатеве покоління (спорофіт), клітини якого краще пристосовані до умов довкілля. Спора – це лише одна клітина, з якої за сприятливих умов утворюється гаметофіт, на якому утворюються статеві органи зі статевими клітинами.
5)У життєвому циклі голонасінних велике значення має спорофіт: він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофітів. Останні розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин. За зовнішнім виглядом сучасні голонасінні дуже різноманітні.
Пояснення:
Потому что