Відповідь:Рослинні клітини — еукаріотичні клітини, однак кількома своїми властивостями вони відрізняються від клітин інших еукаріот. До їх відмінних рис відносять:
Велика центральна вакуоль - простір, заповнений клітинним соком і обмежений мембраною — тонопластом[1][2]. Вакуоля грає ключову роль в підтримці клітинного тургору, контролює переміщення молекул з цитозолю в виділення клітини, зберігає корисні речовини і розщеплює відслужилі старі білки і органели.
Є клітинна стінка, що складається головним чином з целюлози, а також геміцелюлози, пектину і в багатьох випадках лігніну. Вона утворюється протопластом поверх клітинної мембрани. Вона відмінна від клітинної стінки грибів, що складається з хітину, і бактерій, побудованої з пептидоглікану (муреїну). Клітинна стінка має безліч функцій, від яких залежить життя рослини. До таких функцій належать: забезпечення протопласта, або живої клітини, механічним захистом; забезпечення пористого середовища для циркуляції і розподілу води, мінералів та інших дрібних поживних молекул; забезпечення жорсткими будівельними блоками, з яких можуть бути отримані стабільні структури вищого порядку, такі як листя та стебла, і забезпечення середовища регуляторних молекул, які відчувають присутність патогенних мікробів і контролюють розвиток тканин.[3]
Спеціалізовані шляхи зв'язку між клітинами — плазмодесми[4], цитоплазматичні містки: цитоплазма і ендоплазматичний ретикулум (ЕПР) сусідніх клітин повідомляються через пори в клітинних стінках[5].
Пластиди, у тому числі найважливіші — хлоропласти. Хлоропласти містять хлорофіл, зелений пігмент, який поглинає сонячне світло. Як і мітохондрії, чий геном у рослин містить 37 генів[6], пластиди мають власні геноми (пластому), що складаються з близько 100—120 унікальних генів[7]. Як передбачається, пластиди і мітохондрії виникли як прокаріотичні ендосимбіонти, які оселилися в клітині[8].
Розподіл клітин (мітоз) наземних рослин і деяких водоростей, особливо харових (Charophyta)[9].
Чоловічі статеві клітини мохів і папоротеподібних мають джгутик, схожий зі джгутиком сперматозоїдів тварин[10][11], але у насіннєвих рослин — голонасінних і квіткових — вони позбавлені джгутика[12] і називаються сперміями.
З властивих тваринній клітині органел в рослинній відсутні тільки центриолі[13].
Популяционная генетика изучает генофонд популяции. Его изменение во времени и в ареале вида, что и как на него влияет.
2. что такое генофонд
Генофонд - это совокупность всех генных вариантов у особей в популяции и виде, совокупность генотипов особей, составляющих данную популяцию или вид.
3. почему генофонд популяЦии постоянно изменяется
На генофонд популяции влияют факторы, вызывающие мутации, миграции животных, дрейф генов, волны жизни, изоляции, в том числе географические, которые идут в настоящее время, естественный отбор. Это меняет частоту встречаемости генов в популяции.
4. какое значение имеет изучение изменения генофонда популяЦий
Это дает возможность предсказывать состояние популяции (вида), изучать эволюционные процессы, наследственные заболевания и, их развитие и встречаемость.
5. какие факты могут служить доказательством при адаптивного) характера изменений генофонда
В основе генотипической, т е передающейся по наследству адаптации адаптации, лежит генотип.
Классическим примером является проявление индустриального меланизма у березовой пяденицы, когда в районах с повышенным выбросом копоти бабочка становится более темной. Светлые бабочки на фоне потемневших стволов берез более заметны и быстрее поедаются хищниками.
Физиологическая адаптация верблюда к запасанию жира перед периодом засухи.
Впадение в спячку у рептилий в холодный ( в умеренном климате) или сухой ) в жарком климат) период.
Гусеница бабочки пяденицы, принимающая форму сухой веточки.
То есть любая адаптация, передающаяся из поколения в поколение будет служить примером.
6.какие изменения генофонда позволяют делать вывод о происходящих в популяЦии эволюЦионных изменениях
Изменение частот встречаемости ( появление новых и исчезновение старых) генов, в следствии этого проявление изменений во внешнем виде, физиологии организмов. Возникновение генетических изоляций между популяциями.
Відповідь:Рослинні клітини — еукаріотичні клітини, однак кількома своїми властивостями вони відрізняються від клітин інших еукаріот. До їх відмінних рис відносять:
Велика центральна вакуоль - простір, заповнений клітинним соком і обмежений мембраною — тонопластом[1][2]. Вакуоля грає ключову роль в підтримці клітинного тургору, контролює переміщення молекул з цитозолю в виділення клітини, зберігає корисні речовини і розщеплює відслужилі старі білки і органели.
Є клітинна стінка, що складається головним чином з целюлози, а також геміцелюлози, пектину і в багатьох випадках лігніну. Вона утворюється протопластом поверх клітинної мембрани. Вона відмінна від клітинної стінки грибів, що складається з хітину, і бактерій, побудованої з пептидоглікану (муреїну). Клітинна стінка має безліч функцій, від яких залежить життя рослини. До таких функцій належать: забезпечення протопласта, або живої клітини, механічним захистом; забезпечення пористого середовища для циркуляції і розподілу води, мінералів та інших дрібних поживних молекул; забезпечення жорсткими будівельними блоками, з яких можуть бути отримані стабільні структури вищого порядку, такі як листя та стебла, і забезпечення середовища регуляторних молекул, які відчувають присутність патогенних мікробів і контролюють розвиток тканин.[3]
Спеціалізовані шляхи зв'язку між клітинами — плазмодесми[4], цитоплазматичні містки: цитоплазма і ендоплазматичний ретикулум (ЕПР) сусідніх клітин повідомляються через пори в клітинних стінках[5].
Пластиди, у тому числі найважливіші — хлоропласти. Хлоропласти містять хлорофіл, зелений пігмент, який поглинає сонячне світло. Як і мітохондрії, чий геном у рослин містить 37 генів[6], пластиди мають власні геноми (пластому), що складаються з близько 100—120 унікальних генів[7]. Як передбачається, пластиди і мітохондрії виникли як прокаріотичні ендосимбіонти, які оселилися в клітині[8].
Розподіл клітин (мітоз) наземних рослин і деяких водоростей, особливо харових (Charophyta)[9].
Чоловічі статеві клітини мохів і папоротеподібних мають джгутик, схожий зі джгутиком сперматозоїдів тварин[10][11], але у насіннєвих рослин — голонасінних і квіткових — вони позбавлені джгутика[12] і називаються сперміями.
З властивих тваринній клітині органел в рослинній відсутні тільки центриолі[13].
Пояснення:
1. что изучает популяЦионная генетика
Популяционная генетика изучает генофонд популяции. Его изменение во времени и в ареале вида, что и как на него влияет.
2. что такое генофонд
Генофонд - это совокупность всех генных вариантов у особей в популяции и виде, совокупность генотипов особей, составляющих данную популяцию или вид.
3. почему генофонд популяЦии постоянно изменяется
На генофонд популяции влияют факторы, вызывающие мутации, миграции животных, дрейф генов, волны жизни, изоляции, в том числе географические, которые идут в настоящее время, естественный отбор. Это меняет частоту встречаемости генов в популяции.
4. какое значение имеет изучение изменения генофонда популяЦий
Это дает возможность предсказывать состояние популяции (вида), изучать эволюционные процессы, наследственные заболевания и, их развитие и встречаемость.
5. какие факты могут служить доказательством при адаптивного) характера изменений генофонда
В основе генотипической, т е передающейся по наследству адаптации адаптации, лежит генотип.
Классическим примером является проявление индустриального меланизма у березовой пяденицы, когда в районах с повышенным выбросом копоти бабочка становится более темной. Светлые бабочки на фоне потемневших стволов берез более заметны и быстрее поедаются хищниками.
Физиологическая адаптация верблюда к запасанию жира перед периодом засухи.
Впадение в спячку у рептилий в холодный ( в умеренном климате) или сухой ) в жарком климат) период.
Гусеница бабочки пяденицы, принимающая форму сухой веточки.
То есть любая адаптация, передающаяся из поколения в поколение будет служить примером.
6.какие изменения генофонда позволяют делать вывод о происходящих в популяЦии эволюЦионных изменениях
Изменение частот встречаемости ( появление новых и исчезновение старых) генов, в следствии этого проявление изменений во внешнем виде, физиологии организмов. Возникновение генетических изоляций между популяциями.