Вправа «вірю- не вірю» 1. Забруднення довкілля-зміна його кількісних і якісних характеристик ( ) 2. За характером походження виділяють природне, штучне та антропогенне забруднення довкілля ( ) 3. Виверження вулканів, лісові пожежі, вивітрювання, масове розмноження комах тощо-це приклади штучного забруднення довкілля. () 4. Забруднення довкілля спричнняеться впливом забруднювачів- фізичних, хімічних або біологічних чинників (() 5. Теплове, шумове, електромагнітне, світлове, радіаційне випромінювання відносять до фізичного забрудення ( ) 6. Сміття побутове, відходи побутові, органічний і неорганічний пил, сажа, смолянисті речовини- це хімічне забруднення () 7. Радіонукліти та пестициди мають канцерогенний вплив на організм людини ( ) 8. Забруднення атмосферного повітря за джерелом проходження бувають природними та антропічними () 9. Газуваті забруднювачі становлять 90 % загальної маси речовин, що надходять в атмосферу ( ) 10.За площею поширення розрізняють два типи атмосферного забруднення: місцеве та глобальне ( )
Земноводні, або амфібії (Amphibia), своїм походженням пов’язані з рибами, але водночас вони є першими хребетними тваринами, що освоїли наземні екосистеми. У самій назві цих тварин вказано на іб їхнього існування: у перекладі з давньогрецької – амфібії – це ті, що живуть подвійним життям (amphi – подвійний, bios – життя), тобто і на суходолі, і у воді. Вивчення земноводних здійснює спеціальна галузь біології – батрахологія (від грецького batraсhos – голий гад та logos – вчення).
Перші земноводні з’явилися на Землі приблизно 300–350 млн років тому, наприкінці девонського періоду палеозойської ери. Предками всіх сучасних земноводних були іхтіостеги – вимерлі тварини, що походять від давніх китичноперих риб. За зовнішнім виглядом вони нагадували сучасних хвостатих земноводних.
Вихід на суходіл потребував надзвичайно складних перебудов організму.
По-перше – перебудови і посилення скелету кінцівок та їхніх поясів, що необхідно для підтримання тіла та пересування на суходолі, в умовах посиленої порівняно із водним середовищем гравітації.
По-друге – появи легенів (хоча й досить примітивних), необхідних для забезпечення газообміну та кардинальних змін у кровоносній системі: виникає друге коло кровообігу, з’являється трикамерне серце. Але газообмін у амфібій значною мірою відбувається і через шкіру.
Перераховані особливості дозволили земноводним заселити всі материки Земної кулі, крім Антарктиди. Вони виживають навіть в умовах пустелі Сахари та вічної мерзлоти Якутії. Але, звичайно, найбільшого різноманіття та чисельності земноводні досягають у тропічних та екваторіальних широтах.
Объяснение: