Відповідь:Рослинні клітини — еукаріотичні клітини, однак кількома своїми властивостями вони відрізняються від клітин інших еукаріот. До їх відмінних рис відносять:
Велика центральна вакуоль - простір, заповнений клітинним соком і обмежений мембраною — тонопластом[1][2]. Вакуоля грає ключову роль в підтримці клітинного тургору, контролює переміщення молекул з цитозолю в виділення клітини, зберігає корисні речовини і розщеплює відслужилі старі білки і органели.
Є клітинна стінка, що складається головним чином з целюлози, а також геміцелюлози, пектину і в багатьох випадках лігніну. Вона утворюється протопластом поверх клітинної мембрани. Вона відмінна від клітинної стінки грибів, що складається з хітину, і бактерій, побудованої з пептидоглікану (муреїну). Клітинна стінка має безліч функцій, від яких залежить життя рослини. До таких функцій належать: забезпечення протопласта, або живої клітини, механічним захистом; забезпечення пористого середовища для циркуляції і розподілу води, мінералів та інших дрібних поживних молекул; забезпечення жорсткими будівельними блоками, з яких можуть бути отримані стабільні структури вищого порядку, такі як листя та стебла, і забезпечення середовища регуляторних молекул, які відчувають присутність патогенних мікробів і контролюють розвиток тканин.[3]
Спеціалізовані шляхи зв'язку між клітинами — плазмодесми[4], цитоплазматичні містки: цитоплазма і ендоплазматичний ретикулум (ЕПР) сусідніх клітин повідомляються через пори в клітинних стінках[5].
Пластиди, у тому числі найважливіші — хлоропласти. Хлоропласти містять хлорофіл, зелений пігмент, який поглинає сонячне світло. Як і мітохондрії, чий геном у рослин містить 37 генів[6], пластиди мають власні геноми (пластому), що складаються з близько 100—120 унікальних генів[7]. Як передбачається, пластиди і мітохондрії виникли як прокаріотичні ендосимбіонти, які оселилися в клітині[8].
Розподіл клітин (мітоз) наземних рослин і деяких водоростей, особливо харових (Charophyta)[9].
Чоловічі статеві клітини мохів і папоротеподібних мають джгутик, схожий зі джгутиком сперматозоїдів тварин[10][11], але у насіннєвих рослин — голонасінних і квіткових — вони позбавлені джгутика[12] і називаються сперміями.
З властивих тваринній клітині органел в рослинній відсутні тільки центриолі[13].
Главным пигментом, который придает красный цвет плодам, является ликопин. Это мощный антиоксидант, который изучается для предупреждения сердечных приступов, рака. Ликопин также полезен для защиты здоровья простаты и поддержания тканей молочной железы. Красные продукты также богаты флавоноидами, ресвератролом, витамином С, фолиевой кислотой, минералами. Ресвератрол (синтезируется некоторыми растениями в качестве защитной реакции против паразитов, таких как бактерии или грибы) содержится в кожуре красного винограда и является антиоксидантом. Примеры: виноград, клюква, арбуз, гуава, розовый грейпфрут, т. д. Помидоры известны своим содержанием ликопина и часто рекомендуются в качестве полезной пищи.
Свекла же получила свой изумительный глубокий цвет от фитонутриента, именуемого беталин. Этот фитонутриент – отличный антираковый агент.
Бета-каротин не содержат кислорода, отвечают за придание желто-оранжевого пигментного цвета некоторым фруктам, овощам. Бета-каротин — это каротиноид, который организм использует для выработки витамина А.
Витамин А считается жирорастворимым питательным веществом, и употребление в пищу продуктов, содержащих витамин А с жиром (например, масло на травяной основе, кокосовое масло или оливковое), повышает его биодоступность.
Відповідь:Рослинні клітини — еукаріотичні клітини, однак кількома своїми властивостями вони відрізняються від клітин інших еукаріот. До їх відмінних рис відносять:
Велика центральна вакуоль - простір, заповнений клітинним соком і обмежений мембраною — тонопластом[1][2]. Вакуоля грає ключову роль в підтримці клітинного тургору, контролює переміщення молекул з цитозолю в виділення клітини, зберігає корисні речовини і розщеплює відслужилі старі білки і органели.
Є клітинна стінка, що складається головним чином з целюлози, а також геміцелюлози, пектину і в багатьох випадках лігніну. Вона утворюється протопластом поверх клітинної мембрани. Вона відмінна від клітинної стінки грибів, що складається з хітину, і бактерій, побудованої з пептидоглікану (муреїну). Клітинна стінка має безліч функцій, від яких залежить життя рослини. До таких функцій належать: забезпечення протопласта, або живої клітини, механічним захистом; забезпечення пористого середовища для циркуляції і розподілу води, мінералів та інших дрібних поживних молекул; забезпечення жорсткими будівельними блоками, з яких можуть бути отримані стабільні структури вищого порядку, такі як листя та стебла, і забезпечення середовища регуляторних молекул, які відчувають присутність патогенних мікробів і контролюють розвиток тканин.[3]
Спеціалізовані шляхи зв'язку між клітинами — плазмодесми[4], цитоплазматичні містки: цитоплазма і ендоплазматичний ретикулум (ЕПР) сусідніх клітин повідомляються через пори в клітинних стінках[5].
Пластиди, у тому числі найважливіші — хлоропласти. Хлоропласти містять хлорофіл, зелений пігмент, який поглинає сонячне світло. Як і мітохондрії, чий геном у рослин містить 37 генів[6], пластиди мають власні геноми (пластому), що складаються з близько 100—120 унікальних генів[7]. Як передбачається, пластиди і мітохондрії виникли як прокаріотичні ендосимбіонти, які оселилися в клітині[8].
Розподіл клітин (мітоз) наземних рослин і деяких водоростей, особливо харових (Charophyta)[9].
Чоловічі статеві клітини мохів і папоротеподібних мають джгутик, схожий зі джгутиком сперматозоїдів тварин[10][11], але у насіннєвих рослин — голонасінних і квіткових — вони позбавлені джгутика[12] і називаються сперміями.
З властивих тваринній клітині органел в рослинній відсутні тільки центриолі[13].
Пояснення:
Главным пигментом, который придает красный цвет плодам, является ликопин. Это мощный антиоксидант, который изучается для предупреждения сердечных приступов, рака. Ликопин также полезен для защиты здоровья простаты и поддержания тканей молочной железы. Красные продукты также богаты флавоноидами, ресвератролом, витамином С, фолиевой кислотой, минералами. Ресвератрол (синтезируется некоторыми растениями в качестве защитной реакции против паразитов, таких как бактерии или грибы) содержится в кожуре красного винограда и является антиоксидантом. Примеры: виноград, клюква, арбуз, гуава, розовый грейпфрут, т. д. Помидоры известны своим содержанием ликопина и часто рекомендуются в качестве полезной пищи.
Свекла же получила свой изумительный глубокий цвет от фитонутриента, именуемого беталин. Этот фитонутриент – отличный антираковый агент.
Бета-каротин не содержат кислорода, отвечают за придание желто-оранжевого пигментного цвета некоторым фруктам, овощам. Бета-каротин — это каротиноид, который организм использует для выработки витамина А.
Витамин А считается жирорастворимым питательным веществом, и употребление в пищу продуктов, содержащих витамин А с жиром (например, масло на травяной основе, кокосовое масло или оливковое), повышает его биодоступность.