2. молочнокислі бактерії, допомагають у вироблені кисломолочних продуктів ( кефір, йогурти).
3. у пінгвінів видозмінені передні кінцівки у вигляді еластичних ласт, які завжди знаходяться у напіврозтягнутомі стані, що і домогає їм під час плавання. під водою обейраються майже гвинтоподібно, тобто ласти.
4. під'язикова кістка - непарна кістка розташована між гортанню та нижньою щелепою, зв'язана за до зв язок.
5. у артеріях дуже еластині стінки, які мають багато колагену для того, щоб витримувати високий тиск циркулюючої крові. вени мають менш тверку оболонку, але вени нижніх кінцівок мають сильно розвинену м'язову оболонку.
Головная вошь — одна из двух форм, или морфотипов человеческой вши. Среда обитания — волосяной покров головы человека (усы, борода, волосы), откуда и название. Ножки головной вши подходят к обитанию на волосах круглого сечения. На волосах нижней части тела, имеющих треугольное сечение, обитает другой вид — лобковая вошь. От другого морфотипа — платяной (нательной) вши — головная вошь отличается более серым цветом и более коротким туловищем. После поглощения свежей крови цвет тела меняется на красный или пурпурный. Длина взрослого самца 2—3 мм, самки достигают длины 4 мм. В отличие от платяной вши, головная менее опасна для человека, она не является переносчиком таких заболеваний, как сыпной тиф[2]. Тем не менее, зуд, появляющийся в результате попадания слюны в ранки, приводит к раздражениям (педикулёз) и повышается вероятность попадания инфекций через повреждённые участи кожи головы.
1. у рака парні зелені залози
2. молочнокислі бактерії, допомагають у вироблені кисломолочних продуктів ( кефір, йогурти).
3. у пінгвінів видозмінені передні кінцівки у вигляді еластичних ласт, які завжди знаходяться у напіврозтягнутомі стані, що і домогає їм під час плавання. під водою обейраються майже гвинтоподібно, тобто ласти.
4. під'язикова кістка - непарна кістка розташована між гортанню та нижньою щелепою, зв'язана за до зв язок.
5. у артеріях дуже еластині стінки, які мають багато колагену для того, щоб витримувати високий тиск циркулюючої крові. вени мають менш тверку оболонку, але вени нижніх кінцівок мають сильно розвинену м'язову оболонку.
Головная вошь — одна из двух форм, или морфотипов человеческой вши. Среда обитания — волосяной покров головы человека (усы, борода, волосы), откуда и название. Ножки головной вши подходят к обитанию на волосах круглого сечения. На волосах нижней части тела, имеющих треугольное сечение, обитает другой вид — лобковая вошь. От другого морфотипа — платяной (нательной) вши — головная вошь отличается более серым цветом и более коротким туловищем. После поглощения свежей крови цвет тела меняется на красный или пурпурный. Длина взрослого самца 2—3 мм, самки достигают длины 4 мм. В отличие от платяной вши, головная менее опасна для человека, она не является переносчиком таких заболеваний, как сыпной тиф[2]. Тем не менее, зуд, появляющийся в результате попадания слюны в ранки, приводит к раздражениям (педикулёз) и повышается вероятность попадания инфекций через повреждённые участи кожи головы.