Вевропейской части россии прорастают различные виды лютиков, это в основном многолетние травянистые растения, опыляемые насекомые, плод семянку или листовку, места обитания лютиков: лютик ядовитый -сырые илистые места; лютик ползучий-на влажных почвах и сырых лугах; лютик еткий-на лугах, в осветлённых лесах в травянистых местах, лютик кошубский-в лесах, по опушкам , среди кустарников. объясните, почему эти виды лютиков относят к одному роду? почему эти растения относят к разным ?
1. Більшість сучасних видів ссавців належить до Справжніх звірів. За наявністю плаценти серед них виділяють Нижчі звірі (Сумчасті) та Вищі звірі (Плацентарні). Першозвірі - група найпримітивніших ссавців, які розмножуються відкладанням яєць. У цих тварин є зуби, які не змінюються, клоаки немає.
2. Сумчасті, або торбуни, або Нижчі звірі — інфраклас ссавців, які виношують потомство в утробі лише кілька тижнів, а надалі доношування відбувається у зовнішній сумці. Більшість сучасних сумчастих поширені в Австралії, два ряди — в Америці.
3. Загальні ознаки ряду Комахоїдні.
Найменші за розмірами ссавці.
Передній відділ морди витягнутий у довгий рухливий хоботок із чутливими волосками.
Мозкова коробка відносно маленька, півкулі невеликі без звивин.
Зуби не диференційовані, майже однакові за формою, у деяких видів трохи розвинені ікла.
Більшість із комахоїдних мають пахучі залози.
4. Оскільки в Україні, та й загалом у Європі, поширені переважно малі рукокрилі — кажани, то майже всіх наших рукокрилих називають кажанами.
Объяснение:
4)Продолговатый мозг – это продолжение спинного мозга и у них много общего в строении и функциях. Но серое вещество сосредоточено в виде ядер, так что характерная для спинного мозга структура в виде бабочки здесь нарушается. Он выполняет проводниковую функцию и отвечает за большое количество рефлексов (чихание, кашель).
Промежуточный мозг состоит из таламуса и гипоталамуса. Под гипоталамусом находится железа внутренней секреции – гипофиз. В гипоталамусе формируется пищевое, питьевое поведение. Он регулирует сон и бодрствование и поддерживает постоянство внутренней среды организма.
5)К железам внутренней секреции относятся: гипофиз, щитовидная железа, паращитовидные железы, тимус (вилочковая железа), надпочечники, эпифиз.
ДОБАВЛЕНИЕ:Железы внутренней секреции (эндокринные железы) не имеют выводящих протоков и выделяют особые физиологически активные вещества — гормоны — непосредственно во внутреннюю среду организма (кровь и лимфу). Гормоны перемещаются по жидкостям внутренней среды и воздействуют на орган или систему органов.